Класифікація турової поведінки: індивідуальна і групова, виконавська і управлінська, детермінова та ініціативна, нормативна і не нормативна, усталена і не усталена, ціннісна і ситуативна, позитивна і негативна трудова поведінка.

Коли має місце вихід працівників межі статусно-рольових розписів, норм і дисциплінарних рамок трудового процесу то ми маємо деструктивну форму трудової поведінки. Її різновиди такі: протиправна, перевищення прав і повноважень, професійна некомпетентність, егоїстична індивідуально-цільова, егоїстично-групова, консервативна, псевдоактивна, імітаційна, асоціальна.

Трудовий потенціал – можливості, здібності, запаси, джерела, засоби трудових ресурсів активно працювати.

Компонентами трудового потенціалу є фізичне і психічне здоров'я, моральність, творчий потенціал, активність, організованість, освіта, професіоналізм, ресурси робочого часу. Розрізняють трудовий потенціал працівника (вміння і бажання трудитися, ініціативність, творча активність), підприємства (кадровий, освітній, професійний, кваліфікаційний, організаційний потенціали ), суспільства (кількість зайнятих, рівень безробіття, темпи технічного прогресу, середня тривалість життя).

Трудовий процес – матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових і фізичних зусиль для одержання корисного результату. За характером предмета і продукту праці розрізняють матеріально-енергетичні та інформаційні трудові процеси, за функціями на трудові процеси робітників, технічних виконавців, спеціалістів, керівників, за ступенем механізації праці, за ступенем механізації на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані.

Трудові ресурси – працездатна частина населення, яка за своїми фізіологічним та духовними можливостями здатна виробляти різні блага. Трудові ресурси складаються з реальних і потенціальних працівників. Вони мають якісні та кількісні параметри.

Важливо мати точні дані про демографічний (статева структура, здоров'я, рівень зайнятості, динаміка, народжуваності і смертності населення) освітній (відсоток грамотності, професійна майстерність), професійно-кваліфікаційний (професійні знання, необхідна кваліфікація, майстерність) аспекти.

Умови праці – характеристика виробничого процесу і виробничого середовища, що впливають на здоров'я і результати діяльності. Виробничий процес визначається устаткуванням, предметами і продуктами праці, технологією, системою обслуговування робочих місць. Виробниче середовище характеризується санітарно-гігієнічними умовами праці (температура, шум, освітленість, запиленість, вібрація) безпека праці (режим праці і відпочинку, взаємини між працівниками). Отже, умови праці можуть розглядатись в технічних, організаційних, психофізіологічних, соціальних, правових аспектах.

Управління – діяльність з планування, організації, мотивації і контролю, яка спрямована на організацію досягнення певних цілей, виконання роботи іншими, ефективне використання ресурсів, використання максимум можливостей. Управління ще розуміють як діяльність керування людьми. Первинними функціями управління є планування, організування, мотивація, контролювання. В процесі управління необхідно постійно приймати рішення, здобути інформацію і обмінюватись нею, здійснювати комунікацію та приймати рішення. Процес управління здійснюється керівником. Найбільш сучасними вважають системно-ситуаційні та адаптивні підходи до управління. Традиційними теоріями управління є школи наукового управління, адміністративні школи, школи психології та людських стосунків, школи науки управління.

Факт – подія або явище дійсності, зафіксовані засобами пізнання, що викликають довіру. Науковим фактом може бути дійсна подія, наслідок чогось, випадок, істина. В логіці факт означає судження, яке фіксує емпіричне знання про події, що відбуваються об’єктивно.

Фактор – чинник, умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу.

Фальсифікації принцип – спосіб формування логічного критерію істини згідно якому універсальне твердження є істина, якщо жодне одиничне твердження, яке логічно випливає з нього, не хибне. Цей принцип сформований К.Поппером. Даний принцип не є зручним, оскільки необхідно перевірити незліченну кількість одиничних тверджень, що практично неможливо.

Фантазія – уявлене створення нових образів і ідей на основі переробки минулих вражень.

Фантас-магорія – вигадливі картини, що виникають в результаті гри уяви.

Фізична праця – форма праці, яка виникає завдяки відокремленню духовного виробництва від матеріального; вид людської діяльності, націлений на виробництво матеріальних речей; предметів споживання.

Філософія – наука, світогляд, форма суспільної свідомості про остаточні, граничні, абсолютні засади світу (природи, суспільства, людини). Філософія як різновид духовної культури виробляє знання, які є засадничими поглядами, світоглядними переконаннями, узагальненням уявлень і концепції теорій, гіпотез.

Філософія як світогляд створює основу знань щодо системи життєвих цінностей, ідеалів. Філософія будує картини світу природи, суспільства і людини на основі знань всіх наук, суспільно-історичного досвіду, надбань культури, здобутків історії пізнання.

Філософія є особливою наукою, виконує специфічні пізнавальні функції, що їх не здійснюють інші науки: вона синтезує всі знання, складає їх в систему категорій, досліджує проблеми істини, добра, краси, свободи, людської долі, життя і смерті, вічність і мить, людський розум і людини взагалі. Філософія є епоха, схоплена думкою, квінтесенція людських знань.

Філософські знання виражаються через систему категорій, понять, що означають фундаментальні властивості буття. Філософські категорії є гранично всезагальні, універсалії і їх зміст виражається через єдність протилежних понять (матерія і дух, рух і спокій, суб’єкт і об’єкт, добро і зло, істина і омана тощо).

Філософія техніки – галузь філософії, яка досліджує техніку, її виникнення, становлення, соціокультурні функції. З 60-х років ХХ ст. стає самостійною галуззю філософії. Філософія техніки охоплює такі проблеми: доля людини, суспільства, культури, цивілізації в епоху інформаційно-технологічної революції, самозбереження людства і його цивілізації, моральні основи техногенної цивілізації, коеволюція Космосу, біосфери, антропосфери; становлення космо-біо-етики; гуманізація техніки; причини і усунення технократизму, технофобії, подолання глобальних наслідків науково-технічного прогресу.

Формалізація – у математичній логіці метод подання змістової теорії як числення. В процесі формалізації знань всі змістові твердження заміняють відповідними їм символами або формулами. Теорія тоді набуває вигляду ланцюга символів, формул, де кожна наступна логічно випливає з однієї або кількох попередніх. Формалізація прокладає шлях “кібернитизації” знання, мислення, інтелекту, тобто передачі машинам, штучному інтелекту певних функцій природного інтелекту. Але виявилось, що повністю теорію