Дата переселення населення з хутора Залісся І на територію сучасного села остаточно не з'ясовано. В історичній науці немає єдиної думки з цього приводу. Сіреджук П.С. у статті „Джерела до вивчення історії виникнення міст Галицької землі XV - XVIII століття” [42] та В.В.Грабовецький у праці „Нарис історії Прикарпаття"[20] датою виникнення села називають 1440 рік. Я.Пастернак у статті „Городешцина в безодні віків" вважає, що поселення на території сучасного села відоме ще з кінця XIII століття [51, с. 10].

Також уперше перше селище згадується в середині XV століття, у грамоті 1461 року під назвою Czerlenicza (Чернелиця), а два роки пізніше Magna Czerlenicza, тобто Велика Чернелиця, поруч з якою існувало ще одна поселення Гнила Чернелиця [13, с. 16].

У силу поселень, з яких збирали поземний податок у XVIII ст. (1735 р.), Чернелиця вважається як місто і цей статус вона зберігала ще у 1914 році. Метричні книги в церкві велися з 1760 р. Мурована церква в Чернелиці була збудована в 1824 році. На 1886 ріку Чернелиці мешкало 1833 особи, а 1914 -2050 осіб/В „Актах Гррдських і Земських" на протязі восьми років в період від першого лшшя_145Ј_до 1467 року Чернелиця згадується сім разів з певними змінами у назві: „Чернелиця, Черлениця, Черлиниця, Maсна Черлениця, Гнила Черлениця" [2, с. 238].

Пам'ять про Гнилу Чернелицю на сучасному етапі збереглася лише у назві „Кругла", або як називають місцеві жителі „Нагір'я".[24, с. 6]

Д.Г. Бучко у своєму дослідженні „Топонімія Покуття" датою виникнення села називає 1886, 1880, 1758, 1765 роки, як „in opp Czerlenicza", 1661 - 1665 роки „Czerlenicza", 1578р. „Czerlenicza", 1468 рік „villa Magna Jb Czerlenicza", 1420 рік „villa Czerlenicza (!)".[32, с. 5]. Таким чином, першу згадку про населений пункт Чернелиця дослідник датує 1420 роком. Словник географічний подає дату заснування сала - 1584 роком [83, с. 721].

Порівнюючи число поселень у місцевостях найдавнішого заселення та Ігідгірської смуги Прикарпаття, видно, що найбільше сіл виникло на Городенківщині. Це свідчить про те, що в межах давніх феодальних маєтків даної місцевості існували великі фільварки, які подробилися на менші, а тому там ще були можливості засновувати невеликі села. Так довкола Чернелиці, як уже згадувалося, розмістилися десять сіл [36, с. 37].

Селян з інших околиць Прикарпаття Городенківщина вабила не тільки родючими землями, а й тим, що тутешні магнати і шляхта менш гнобили своїх селян, бо лівий бік Дністра, тобто Південне Поділля, після тридцятилітнього турецького панування, залишився майже безлюдний [20, с. 36]. Заселення і залюднення прикарпатських поселень XIV - XV ст. йшло двома шляхами. З одного боку, без будь-якого врегулювання, за рахунок тих селян, які сміливо освоюють цілинні землі і „орють, де хочуть і скільки хочуть". З другого - бажаючи мати свою опору на загарбаних прикарпатських землях, польські королі надають маєтки шляхті і магнатам волоської, польської, німецької та угорської національностей. Звичайно, головна заслуга в освоєнні Прикарпаття у XIV - XV ст. належить людям праці, а не феодальній знаті різних національностей [37, с. 79].

Власниками поселення Чернелиці у XVI ст. були шляхтичі язловецькі, а у XVIII ст. брацлавський воєвода Михайло Чорторийський. Саме тоді в селі збудував замок, руїни якого зберігаються по сьогоднішній час [19, с. 715].

Таким чином, можна з впевненістю говорити, що на середину XV ст. на території сучасної Чернелиці вже існувало поселення. Частота, з якою вона згадується в письмових джерелах, свідчить про те, що поселення було вже досить великим.

Часте вживання двох назв „Magna" і „Hnyla" Черлениці дає

можливість припустити, що в XV ст. існувало два поселення: одне на

63, с.-нa території сучасного села, інше на хуторі Залісся І [63, с.42].

В парохіяльній хроніці села записано, що Чернелиця колись була на „Заліссі" при „Перекопах" і мала назву „Черлениця". Ця стара назва - сказано походила, мабуть, від того, що попід Залісся тягнеться гора з червоною глиною і червоним каменем. Пізніше чернеличчани переселилися на місце теперішньої Чернелиці, в заліснені долини, де було безпечніше перед нападами татар, а також за для води, де є багато джерел.

Роман Чернелицький у статті „Чернелиця в минулому й сучасному" вважає, що назва правдоподібно походила від „чорних лиць" татар і турків, що в 1672 і в 1678 роках робили часті наскоки на ті околиці [71 с. 515].

Дмитро Бучко назву поселення виводить від найменування сьогодні безіменної річки, що протікає через селище. У минулому вона очевидно називалася „Чернелиця", порівняно давньоруський і сучасний діалектний прикметник „черлений", червоний. Таку назву річка отримала від червоного кольору її дна. Колір та характер течії - це дві найхарактерніші риси, за якими іменувалися річки, потоки [61, с. 16]. Згадують також у парохіяльній хроніці, що в той час у теперішній Чернелиці було три церкви.

Одна на місці теперішньої церкви, одна на Випасняках,