воляків нашого повіту, бо дуже важко зібрати потрібні дані та й то так не все вдавалося віднайти. Список складено, щоб утримати пам’ять про них, адже ?*???? цим воїнам присвячено свята наша мета: самостійна Україна. Всі вони заслужили на пошану й згадку сучасних і майбутніх поколінь [55, с.10].
Марків Антін, стрілець АГА, народився в Чернелиці 1898р. помер 16 січня 1920р. на ???? у Вінниці.
Мельн??? Юрко, стрілець УСС, народився 1895р. Після закінчення війни закінчи теологію і був висвячений у Чернелиці. Помер 1956р.
Нестайко Юліан, четар УСС, народився в Чернелиці 1887р. Гімназію закінчив в Коломиї. Комендант ??? в 1915р., а після кондманднт сотні. Був у Чотирикутнику смерті і лютому 1920р. вмер в Верлані на ????.
Чорнописький Василь, четар УГА, народився в Чернелиці, закінчив гімназію в Коломиї. Під час ????? на київ на шляху Жмеринка-Київ в наступі на Камінів ку 9-ої бригади УГА загину у бою з більшовиками.
Отже, панування іноземних держав понесло за собою тяжкі випробовування для мешканців Чернелиці, а також залишило багато спогадів аж по сьогоднішні дні.
ХХст. Народилося у сподіваннях землян. На його світанку ???? не віщувало негоди. Головні держави світу тішилися відносно тривалим періодо миру. Але це було затишшя перед бурею. Світ якого кровопролиття двох світових воєн і ще кривавіші за своїми масштабами спроби тоталітарних режимів втілити в життя “доктрини ненависті”, здійснити так звані “насильницькі утопії”. Підсумок ??????: понад 175 мільйонів людських життів знищено впродовж цього століття [31, с. 254].
Всупереч сподіванням, воно стало найкривавішим і найненависнішим для людства. Жорстокість у небачених масштабах стала знаряддям державної політики, а смерть – “товаром масового виробництва”.
ХХ століття – період важкого випробування і для України. На жаль, надто складні політичні умови та агресивні ворожі держави знову, як і в XIVст., роз????? молоду, щойно народжену Українську державу. Галичина потрапила в ярмо до Польщі. Кожне містечко, кожне село стало об’єктом іноземної окупації. Сторінки їх історії писались потом і кров’ю. Нелегкий шлях випав і на долі Чернелиці [71, с. 516].
Відкриймо ж завісу історії цього мальовничого покутського села. І побачимо, що Чернелимчани, поділяли всі трагедії українського народу, за виловом академіка Володимира Гарбовецького, мучениця, тяжко працювали, але завжди вірили у своє національне відродження. Воно прийшло в кінці ХХ віку з утвердженням самостійної незалежної Української держави. Немов би Боже Провидіння залягло над багатостраждальною Україною. [30, с. 203]
23 червня 1919 року провідні країни Антанти при укладенні Варшавського договору визнали Польську державу. Вони ж фактично й схвалили академію західної України.
Важким і нестерпним був гніт панської Польщі (1919-1939рр.) в нашому краї соціальному і національному плані. Ще в 1919 році український єпископат видів листа, в якому говорилось: “Польські війська обсадили цілий край, сам Господь знає, що наш бідний нарід мусить терпіти... Тисячі невинних жертв мучиться по в’язницях, голодують і зносять найнеможливіші фізичні і моральні терпіння [10, с. 240].
Провідні члени села вели активну боротьбу з поляками в громадському життя. Хоч українців убло більше але поляки разом з жидами різними шляхами зайняли більшість у громадській раді.
В 1939 році відбулися вибори до громадських рад. Польський уряд робив наступ. Українці боронилися всіма легальними заобами. Поліція зробила фальшивий донос, що в містечку готуються до бунту. Розправа відбулася в окружнім суді м. Коломиї. Тоді були ув’язнені отці Юрій Мели мука і Іван Пісецький, Йосиф Трачук ат Кирило Каглян. [20, с. 473].
Серед односельців було багато людей, які не хотіли визнавати польську владу і жили ідеєю української державності, прагнули до возз’єднання. “Золотий” вересень 1939 року приніс на жаль не лише сльози радості, але й сльози болю, розчарування, репресії, терор, розпочалися примусові депортації, русифікація, нав’язування чужої ідеології моралі, звичаї, культури. [15]
У жовтні 1939 року у Львові за активною участю НКВС було проведено, з розробленим Москвою сценарієм, народні збори, які висловилися за встановлення радянської влади і возз’єднання з УРСР. Чернеличан на цих збораах представляв Олексик Іван. У відповідності до наказу НКВС СРСР від 26 лютого 1940 року було створене Чернелицьке відділення НКВС. Керуючись наказом від 11 жовтня 1939 року органи НКВС уже наприкінці жовтня провели перші масові арешти “Націоналістів”. В селі було арештовано Сеника Кирила, Щиголя Василя, Корнія Івана, Красножоного Григорія.
Важливою подією в суспільно-політичному житті Чернилиці 1930 року були вибори до вищих органів влид – 7??? ????? за спогадами жителів вибори були сфальсифіковані, оскільки поляки у списки виборців замість місцевих українців включили всіх поляків, навіть малих дітей, щоб вибороти пропольську орієнтацію. Проте о. Ме????? Виступив із заклико мпротесту за що був засуджений [51, с. 21]
Восени 1930р. Ю. Пілсудський дав вказівку розпочати нові репресії проти українців. На терені Городоенківського повіту “по????? Проводили загони польського ????? поліції.
4 листопада 1934р. ????? Чернелиці була поділена на вісім громад: ?????, Чернелиця, Дубки, Копаль???, Кушнівці, Корнів, Вільхівці, репу????? [28, с. 5]
Польска статистика подає такі дані про село: “Містечко Чернелиця, загальна площа 3263кв. Км., земельних ужитків – 25,29, орної землі – 22,70; в 1921 році було будинків 611; 1931р. – 786; населення в 1921 році – 3220, 1931 році – 3560 [8т. Pol. с.56]
Дуже дорогим у ті часи було медичне обслуговування. Виклик додому з Городенки лікаря, який прїздив власним транспортом чи ????, коштував 100 злотих. Один день перебування у лікарні коштував 5 злотих. Так щодо лікарів