Великою заслугою о. Ярослава є те, що зацікавившись церковним архівом, він віднайшов документи про діяльність товариства, було відновлено і успішно діє зараз.

Особливою популярністю користується драмгурток, до складу якого входять дорослі і діти, учні і вчителі. Дуже цікаво проходить святкування Різдва Христового, зокрема просводяться конкурси вертепів, читців, сімейних ансамблів. Незмінним ведучим при цьому завжди є о. Ярослав.

Не можна обминути увагою і таких членів товариства «Скала» як Стецюк Дарія, Нарук Оксана, Меуш Марія, Тужанська Марія, вчителів Сиротин Надію , Пушк??? Лесю, які під керівництвом ???? Віри шиють прекрасні костюми для гуртківців, від чого неабиякий успіх мало дійство «Христос Воскрес», поставлене в ???? останнього святкування Воскресіння Христового [35, с.6].

Неможливо перелічити всіх добрих справ, що започаткував о. Ярослав на парафії. Це екскурсії до ????, поїздки до Зарваниці, до Львова на могилу владики М. Чернецького, в монастир до отців ????? в ????, також навчання білійній школі. Але ще хочемо не обминути увагою такий епізод з життя нашої громади, як святкування дня Святого Миколая в 1999р., коли о. Ярослав Переодягнений як Святий Миколай над’їхав у санях, вкритих килимком, з численими дарунками для дітей. О. яким блиском засяяли очі дітвори, коли вона побачила «справжнього» Святого Миколая! З його рук одержували дарунки. Навіть дорослі прослав???? [17].

Останнім часом о. Ярослав розпочав велику роботу з боротьби з пияцтвом і алкоголізмом. Переговоривши з парафіянами, і дійшовши спільної згоди, вирішили похоронні і поминальні обіли проводити без спиртних напоїв. Такий він ???? о Ярослав. Завжди в пошуках, в піклування про свою паству. А як радісно допомагає о. Ярослав у створенні справжнього свята для жителів Черепиці, зокрема такого, як Різдво Христове. І знову зустрілі Різдво Христое у своїй вільній незалежній Україні. Різдво. Свято народження Великого Спасителя світу – Ісуса Христа, свято всіх дорослих і дітей, свято коляди, щедрівок. По-різному святкують Різдвяні свята, але в селищі Чернелиця 2002 року театралізоване різдвяне дійство було незвичайним. Біля ??? була встановлена ялинка. Із Божого благословення отця-декана Ярослава розпочалося Різдвяна літургія. Всі прийшли сюди, щоб принести в дар диятчтку Божому свою скромну частку любові й молитви, подарувати тепло своїх сердець. Біля вогнища, що поруч з ялинкою, відбувалися театралізовані сценки з участю студентів та учнів-старшокласникі. Відзначалися вони і відмінно зігра???? Ролями, і прекрасно виготовленими костюмами. Свої вистави подарували найкращі вертепи: Віфлеємі??????? Марії, вертеп «Чудо у Віфлеємі», згромадження Архангела Михаїла, вертеп «Зимове дійство». Між виступами вертепів проводился конкурси кращих читців. Багато оплесків у присутніх викликали найменші читачі. Кожна дитина, як нагороду отримала образок і подарунок. У перервах отець-декан проводив вікторину із застосуванням катехичних запитань та запитань із Святого Письма. За правильні відповіді учасників нагороджували книжками, сувенірами «Миколайчиками». На завершення різдвяного дійства перед присутніми виступило із своєї програмою запрошене подружжя Дарія і Андрій ????? із Городенки. Вони зачарували всіх своєю виконавською майстерністю,щирістю та любов’ю. діти-учасники Різдвяної містерії на завершення були пригощені в читальні кавою, чаєм, печивом.

На землю спадає уже вечір, та люди що й не думали розходитись по домівках. Почуття радості, доброти і милосердя переповнювали душу кожного. Адже цей світ створений для добра. І тому ми думками і серцем повертаємось до Бога, нашого Ісуса Христа, благаємо його: «Спаси нас, Господи милосердний, і помилуй!» Також хочеться розповісти про «Нічну молитву» біля каплички, збудованої на честь з’явлення образу Божої Матері.

Жителі селища розповідають, що було це давно, близько 1240 року. Удосвіта, на Святий вечір, пішла жінка з дерев’яними відрами набрати води з криниці-копанки. Вона хотіла занурити канавки в воду, але якось сила не пускала її. Так повторило друге і втретє. І тоді жінка за своєю необачністю, необдуманістю лихословила. І сталося чудо. Після сказаних слів, на її превеликий подив, з криниці виринув образ Божої матері з дитятком на руках. Цей образ сповитий яскравим сяйвом, полинув в небо у напрямі Зарваниці. Впала жінка на коліна, довго не могла прийти до тями і, нарешті, зрозуміла, що це її вина, велика і непоправна. І тому, що образила Матір Божу. Не приховало це жінка своєї вини, розповіла людям, сусідам, близьким. А віруючі на знак з’яви матері божої поставили маленьку кам’яну капличку. Та, за недовгий час, капличка завалилась. Але люди поставили на цьому місці ще одну, до якої можна було заходити на колінах. У каплиці був образ Матері Божої з Ісусиком на руках. І всі, хто щиро в каплиці молився, Цариця Небесна допоїла, а водою з криниці оздоровлювала. З приходом радянської влади для каплички настав чорний день. Це було 6 квітня 1983р. зруйнували капличку, а образ Матері Божої викинули на цвинтар. Та навесні 1989р. жителі вулиці Крутка збудвали нову капличку і в день святого Петра відбулося освячення. А двоє людей відновили образ Матері Божої і від умілих рук він засяяв з попередньою красою. І ось недавньої літньої пори біля