Металева дошка з написом «Пам’ятник архітектури засвідчує», що залишкові близько 400 років. У совїх записах історики-краєзнавсці багато згадують про замок. Зокрема О. Чоловський писав: «… Чернелиця, містцеко в повіті Городенківськім на правому березі Дністра, на півмилі від цієї ріки, над потоком лежить занедбаний замок, який у загальних утрихаха в цілому зберігся…» про замок згадують у совїх працях дослідники В. Лоозинський «… Наступні місцевості замлі галицької мали замочки: … Чернелиця…» , І.Ступницький стверджував: «…Чернелиця, над Дністром, зі страим замком, в якому Ян Собеський під час великих нападів звик перебвати» Чеський історик А.А. Прохачка зауважив: «… коли воєвода брацлавський князь Михайло Чорторийьский (польський магнатський рід, українського походження) у своїй дідизні Чернелиці побудував муровану фортецю, контр валами обведену, сеймик Галицький 1659р. доручає рішенням послові, аби Річ Посполита подумала про повернення коштів (князю), тому що фортеця ця є дуже потрібна краю Покуття…». Далі він зазначав про одних з власників замку: «… у XVII ст. Чернелиця Стадницьких…» [49, с.18].

Короткі відомості про замок подають джерела радянського періоду. У «Історії міст і сіл УРСР» читаємо: «… У XVII ст. вланик села князь Чорторийський збудував тут замок, рештки якого збереглися й досі. У 1672 та 1676 роках Черналиця зазнала наскоків татар та турків» [79, 195]. Катало-довідник пам’яток історії і культури УРСР взагалі не описує замок, а тільки вказує, що «… замок (руїни) XVIIст. – пам’ятка архітектури». Спробу описати цю пам’ятку роблять колектив авторів іншого каталогу «Пам’ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР», які з детальніше висвітлюють історію замку, а також подають його план: «Чернелиця, смт. Замок (руїни), XVIIст. (вулиці Лесі Українки, І) Охор. 251. Будівництво замку проводилося з початку ХVІІст. в часи національно-визвольної боротьби українського народу (1648-1654рр.) замок потерпів. У 1659р був відновлений разом з валами. В 1672 і 1676рр. знову значно пошкоджений. У часи турецьких війн фортеця відіграла важливу роль, а також служила місцем зберігання продуктів і фуражу. [27, с.10]

Почалося будівництво замку на початку ХVІІст. з волі польських феодалів Чорторийських, яким належала значна частина покутських земель. З допомогою кам’яної твердині сподівалися магнати тримати в покарі місцеве населення і за товстими мурами ховались зі своїми багатствами. Частими в ті часи були татаро-турецькі набіги. Сотні селян з навколишніх сіл турдилися на будівництві цього кам’яного феодального гнізда [61, с. 17].

Та визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького зірвала плани магнатів. Будівництво твердині завершив аж у 50-х роках ХVІІст. один із магнатів Чорторийських, брацлавський воєвода, Михайло.

Замок – бастіонної системи займав площу 2,5га і був оточений оборонними стінами товщиною близько двох і висотою близько 6м. в плані квадратний, з чотирма бастіонами і в’їздною, квадратною в плані, двохповерховою вежею, розміщеною посередині західної стіни. Вежа має арочний проїзд, оформлений порталом з білого каменю, над яким на головному і дворовому фасадах розташовані кам'яні герби. Архітектурний стиль і декор вежі витриманий у дусі ренесансу [40, с.10].

Та повернімося до думок Б. Чоловського, він стверджував:„... Замок розташований у східній стороні містечка, на легкому скелястому піднесенні, доступному тільки зі сходу.

Представляє собою замок фортеці, які будувалися на Русі, з однією тільки відмінністю, що там ті споруджувалися із землі і дерева, а тут дерево і земля замінені муром. Ця місцевість займає площу 4 опри. Стіни чотирикутника товщиною 2 м., і висотою 2,5 м. Вимурувані з лупаного каменю і упорядковані бійницями для ручної зброї. В середині західного муру, збереженого відносно найкраще, знаходиться двоповерхова квадратна вежа, в якій є аркова в’їздна брама, архітектурно оздоблена, чим і привертає до себе увагу. Фасад її зовнішньої стіни оздоблює великий герб „Pogon”, вирізьблений з каменю, але пошкоджений власне в тім місці, де мав би бути вирубаний рік. Від таблиці залишилося тільки обрамлення. По правій стороні брами є отвір для гармати, полівій - вхід до підвалів. Внутрішній фасад вежі оздоблює герб „Pilawa", розміщений теж над одвірками брами з літерами E.S.X.C.W.B., що означає Єфродинія Станіславіцька, княгиня Чорторийська, воєводина брацлавська (друга » дружина князя Михайла Чорторийського). Житлові кімнати по обидва боки ч брами знищені і використовуються під стайні. Другий поверх пустує. Всередині в, просторої площі, оточеної фортифікаційними мурами, яка використовується під овочевий город, ближче до південно-західного боку підноситься невеликий в одноповерховий житловий будинок. Збудований він з лупаного каменю, з гарно різьбленими одвірками і віконними рамами і до тепер зберігся добре. Мешкає в ньому теперішній власник Самуель Мосберг, який хотів у минулому році замок перебудувати, але розпорядженням городенківського староства під загрозою кари це робити заборонялося. [44, с.19]

Чернелицький замок, заснований на початку XVII століття. Однак завершено будівництво після війни козаків з воєводою брацлавським. Свідчить про це герб його дому і інструкція шляхти з Галицького сеймику 1659 p., яка рекомендує королеві компенсувати кошти, затрачені князем на фортифікацію замку. У турецьких війнах чернелицькийй замок два рази був здобутий і знищений (1672 - 1676 рр.). У часи молдавських походів Яна III в 1685-1691рр. відіграв важливу роль, бо служив місцем зберігання провіанту і фуражу. Сам Собеський в ньому кілька разів замешкував. Служив за помешкання наступним власникам: Галицьким, Потоцьким, Стадницьким і т. д. чи їх орендарям" [63, с. 44].

У архівному документі - „Акт розподілу дібр тернопільського дистрикту між братами Іваном та Михайлом Бугацькими",