Зміст

1. Вступ.

2. Поняття гарантій та компенсацій.

3. Система гарантійних і компенсаційних витрат:

а) виплати працівникам за час виконання державних або громадських обов’язків;

б) виплати при переїзді в іншу місцевість;

в) витрати при службових відрядженнях;

г) виплати донорам;

д) виплати працівникам, які направляються на підвищення кваліфікації;

е) виплати за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок;

є) виплати окремим працівникам бюджетних установ і організацій у пасажирському транспорті у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків;

4. Інші види гарантій і компенсацій.

5. Система заходів заохочення працівників.

6. Список використаної літератури.

1. Чинне законодавство про працю України передбачає гарантії працівникам при здійсненні ними своїх трудових обов’язків. Це можуть бути гарантії з збереження середнього заробітку при виконанні державних, громадських, трудових обов’язків поза місцем своєї роботи; при направленні на навчання ,перенавчання чи підвищення кваліфікації; винахідникам і раціоналізаторам при переїзді в іншу місцевість і службовим відрядженням.

У тих випадках, коли працівник з поважної причини не працював, законодавством встановленні спеціальні охоронні засоби, які отримали назву гарантії. Це збереження за працівником місця роботи і середнього заробітку. Оскільки працівник у визначених законодавством випадках не працює і немає права на заробітну плату, виплата середнього заробітку за час виконання державних чи громадських обов’язків називають гарантійними виплатами. Під гарантійними виплатами розуміють грошові витрати, які забезпечують повне або часткове збереження заробітку працівнику у випадках передбачених законодавством, коли через поважні причини вони тимчасово звільняються від виконання трудових обов’язків.

Законодавство передбачає широкий набір доплат і надбавок до основної заробітної плати працівників, що дає змогу суттєво підвищити її рівень. Призначення надбавок полягає в тому, щоб стимулювати працівників до підвищення ділової кваліфікації і зростання майстерності, тривалого виконання трудових обов’язків у певній сфері трудової діяльності. А за допомогою доплат компенсується інтенсивність і напруженість у праці.

У додатку до генеральної угоди міститься перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників підприємства, установ організації, що мають міжгалузевий характер.

Конкретні доплати і надбавки встановлюються в колективному договорі.

На законодавчому рівні також передбачено доплати і набавки і підвищення посадових окладів або ставок заробітної плати.

Законодавством передбачено такі надбавки:

за високу професійну майстерність працівника від 12 до 24%

за високі досягнення у праці службовців, за виконання особливо важливої роботи на певний термін до 50% посадового окладу

надбавка за стаж за спеціальністю за вислугу років державним службовцям від 10 до 40%, педагогічним працівникам до 50%, прокурорським працівникам, суддям згідно спеціальних нормативних актів.

Також законодавством передбачено доплати, які входять в систему гарантій і компенсацій. Це доплати:

1) за суміщення професій і посад в бюджетних організаціях до 50%.

2) за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника до 50% посадового окладу.

3) за роботу у важких і шкідливих умовах до 12%, в особливо важких і шкідливих умовах до 24% тарифної ставки.

4) за інтенсивність роботи до 12% тарифної ставки.

5) за роботу у нічний час до 40% годинної тарифної ставки за кожну годину нічної роботи.

Чинне законодавство про працю передбачає такий вид гарантій, як гарантійні виплати – це суми, що зберігають працівникові заробітну плату повністю або частково, за час, коли він з поважних причин передбачених законодавством звільняється від виконання трудових обов’язків. За працівниками зберігається місце роботи. До них належать: 1) виплати працівникам за час виконання державних чи громадських обов’язків;

2) виплати при переїзді в іншу місцевість;

3) виплати за час підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;

4) виплати при службовому відрядженні; 5) виплати за час перебування у медичному закладі;

6) виплати донорам;

7) виплати працівникам авторам винаходів корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій.

8) виплати за участь у колективних переговорах і підготовці проекту колективних договорів або угод;

9) виплати незалежним посередникам, членам примирних комісій і трудових арбітражів під час роботи в приміщеннях ???.

Також для працівників передбачено гарантійні доплати – це суми які доплачують понад заробітну плату працівникові при скороченні робочого часу або переведенні на іншу роботу у встановлених законом випадках. До них належать: - доплати неповнолітнім працівникам;

доплати при переведенні працівника на іншу роботу.

В системі гарантій і компенсацій важливе значення займають компенсаційні виплати. Компенсаційні виплати – це суми, виплачуються працівникам понад оплату праці для компенсації витрат пов’язаних із виконанням ними своїх трудових обов’язків, а також витрату зв’язку з переїздом при прийнятті на роботу в іншу місцевість.

До них належать: 1) виплати при переїзді на роботу в іншу місцевість;

2) витрати при відрядженні;

3) компенсація за зношування інструментів, що належать працівникам;

4) витрати при призові на військову службу;

5) компенсації витрат при використанні особистих легкових автомобілів для службових поїздок;

6) компенсація окремим працівникам бюджетних установ і організацій на проїзд у пасажирському транспорті у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.

2. Чинне трудове законодавство про працю передбачає гарантії працівникам при здійснені ними своїх трудових обов’язків.

По-перше, це є гарантійні виплати за час виконання державних або громадських обов’язків.

а) Робітникам і службовцям які вивільненні від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, профспілкових, кооперативних та інших громадських організаціях надається після закінчення їх повноважень на виборчій посаді попередня робоча посада, а при її відсутності – інша ??? робота на тому ж або за їх згодою, на іншому підприємстві.

Згідно ст. 20 ЗУ „Про статус народного депутата України” гарантії трудових прав народного депутата встановлюються Конституцією України, КЗпП, іншими законами.

Час роботи народного депутата в Верховній Раді України зараховується до стажу державної служби, а також