Дім Анчевського на Рин-ку, ч. 4. Сучасне, фото

Південний бік Ринку значно перебудований. Із старих домів най-ліпше зберігся ч. 14, в ренесанснім стилі, з тесаного каменю, пі-зніше обтинкований. Над входом – венеціанський лев з відкритою книгою з 1600 р. Жив тут Іван Массарі, венеціанський купець і консул.

Доми з гарними балконами ч. 15 і 16 – з початку XIX ст. Доми ч. 17, 18, 19, 20 у стилі рококо, зі стильовими балконами. Дім ч. 21 має ренесансний портал (збережений під виставою).

Брама кам'яниці «Про-світи» від вул. Бляхар-ської (тепер – І. Федо-рова)

Західна частина, на розі Капітульної площі, має дім ч. 23, по-будований 1630 р. для родини Шольців-Вольфовичів; фасад поділе-ний гзимсами на поверхи, має також прямовисний поділ йонійськими і корінфськими пілястрами; в розі другого поверху – кам'яна різьба Богоявления. Доми ч. 25 і 28 мають всередині у партері готичні портали,– останній слід готичного Львова, що погорів у пожежах 1527 і 1571 р. Дім ч. 28 перебудований у ренесансі, нале-жить до найгарніших будов сього стилю у Львові, має гарний портал і рами вікон.

Дім ч. 29 колись був власністю родини Кампіянів, потім львів-ського поета й історика Зиморовича. Близько 1770 р. перебудо-ваний у стилі цісарства. Тодішній власник його, Феліціян Коритовський, комендант міста, до будови мав ужити гайдамаків, засудже-них на кари у Львові. В 1803 р. постала тут перша львівська цукорня швейцарця Домініка Андріоллі – звідси назва перехідного па-сажу в сім домі. Дім ч. ЗО – у стилі рококо.

Найбідніша старими будовами північна сторона Ринку. Дім ч. 36 побудований коло 1781 р. Він належить до «Народної Торговлі». Дім ч. 39 – власність товариства «Труд».

Дім ч. 40 має балкон з прикрасами у стилі рококо (піддержуючі фігури).

У такому короткому описі не в силі подати все до подробиць. Все ж таки хочемо таким робом впоїти в наш загал ту певність, що багато львівських культурних пам'яток пов'язано з минулим україн-ського народу. Зовсім певно можна сказати, що посідачами кам'я-ниць було чимало українців. Сьогодні власниками деяких кам'яниць є українські установи. Вони й повинні бути ренрезентаційними нашими будівлями. Те слід мати на увазі і допомагати власним уста-новам поставити їх так, щоб під кожним оглядом вони відповідали гідності народу.

Скульптурна компози-ція «Хрещення» (Ранок, ч. 23)

СЕРЕДМІСТЯ

Середмістя.- римо-Католицька Катедра.-шпиталь св. Духа.- Костел єзуїтів.- Церква св. Хреста і монастир Францішканів.- Низький замок.- Народний дім.- Ву-лиці краківська і вірменська.- Монастир домшіканів.-Жидівська дільниця.

З Ринку, з кожного рогу, виходять по дві вулиці – Руська і Сербська, Галицька і Канітульна, Трибунальська і Краківська, Гродзіцьких і Домініканська. Вони доходять до чотирьох ву-лиць, рівнобіжних до боків Ринку: Бляхарської, Боїмів, Рутовського і Вірменської. Знову рівнобіжно до цих вулиць ідуть вулиці: Підвалля, Собеського, Гетьманська й Скарбківська з деякими меншими вуличками. Простір цих вулиць – це теперішнє середмістя, а колись властиве місто, укріплене довкола мурами й валами.

Давнє місто ділилося на кілька кварталів, які замешкували різ-ні «нації», народи. Цілий Ринок і західну частину міста займали римо-католики. Спочатку це були майже самі німці. У списках насе-лення міста з початку XV ст. знаходимо німецькі родини, такі як Гебель, Шрам, Геммель, Енгельбрехт, Фальмар, Штеренфред, Айзенгітель, Геллєр, Брайтзух та інші. В XVI ст. вони почали польщитися й змішалися з поляками.

Найдавнішим римо-католицьким костелом є катедра, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Костел буду-вався довго, 138 років. Первісна будова була готична, сліди її зали-шилися у презбітерії. В 1765 р. перебудував катедру тодішній архієпископ Сєраковський у стилі пізнього бароко і рококо. З того часу є і вежа заввишки 64 м, з гарним бароковим шоломом; при реставрації знищено багато давніх вівтарів та інших пам'яток. При костелі є вісім каплиць: 1. Милосердного Христа; 2. Ченстоховської Богородиці; 3. Христа на хресті; 4. Св. Йосифа, родини Замойських; 5. Св. Казимира, родини Бучацьких; 6. Св. Сакраменту; 7.Богородиці; 8. Камп'янів, значного львівського міщанського ро-ду,– будови у благороднім ренесансі, особливо помітна стіна від вулиці з трьома плоскорізьбами (зложення до гробу, воскресіння Христа, Христос-городник). У всіх каплицях багато надгробків, епітафій, образів, різьб та інших цінних, творів мистецтва.

Катедральпий костел стоїть каплиця Боїмів 1617 p., другого визначного міщанського роду, з багатою орнаментикою, але артистично менше вдатна, ніж каплиця Камп'янів.

У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький – автор граматики слов'янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус. Проповідник як основу свого казання взяв напис на хресті у трьох мовах: єврейській, грецькій і латинській, – латинський був над самою головою Христа, і тому латинська церква стала найзначніша. «Потім підніс Схід аж під небо, потім Захід положив над Сходом, доказував, що св. Пет-ро і по ньому папа є головою церкви, назвав патріарха єре-тиком, дуже поручав унію і своїм полякам наказував дуже пова-жати і шанувати тих, хто є в унії, засвідчив, що слов'янська мова і її богослужіння, і тайни є спасенні...» Так описує цю проповідь один із міщан. Наші міщани, котрі були тоді майже без виїмку православними, дуже огірчилися тим, що владики відправляли служ-бу в костелі: «Кухарки руські і вірменські поганами по вулицях їх називали і проклинали»,– пише