Касторка і желе.

Одна із амінокислот з довгим ланцюгом –рецинолеїнова, колись доставляла масу неприємностей дітям. По своїй молекулярні структурі ця кислота подібна на олеїнову: її молекули містять також ланцюг із 18 атомів вуглеводню з карбоксильною групою на кінці і одним подвійним зв’язком не далеко від середини.

Жироподібну речовину, молекули, яка складається в основному із залишків рецинолеїнової кислоти, отримують з бобів клещевини і називають зазвичай касторовим маслом.

Інколи ним змащують авіаційні двигуни. Касторовим маслом можна змащувати і товсту кишку людини, коли у неї запор. Внутрішні стінки кишки від цього стають слизькими, і кишечник спорожняється значно легше. Речовини, які сприяють спорожненню кишечника, називаються послаблюючими.

Цим особливостям рицин олеїнової кислоти і зобовзані були малюки своїми стражданнями. В старовину рахувалось, що найкращим засобом від болю в животі – це гарна порція касторки, щоб “прочистити кишки”. Погано тільки те , що в касторки поганий смак. Навіть якщо її змішати з апельсиновим соком, вона не дає ні найменшого задоволення.

Приймати послаблююче надто часто небезпечно. Якщо це входить в привичку, без них стає важко обійтися. А крім цього, маслянисте послаблююче може викликати авітаміноз. Вітамін А і вітамін Д, як і деякі інші, розчинені в жирах. Якщо стінки кишечника вкриті маслом, ці жиро-рочинні вітаміни залишаються в масляній плівці і не попадають в організм крізь стінку кишечника. І якщо довший час приймати послаблююче, то організм може відчувати нестачу цих вітамінів, навіть якщо в їжі їх достатньо.

В деяких молекулах цукру, маючи на одному кінці вуглеводного ланцюга альдегід групу, атом вуглеводу на протилежному кінці ланцюга може входити в склад карбоксильної групи. У такої молекули на одному кінці альдегідна група на іншому карбоксильна, а посередині до атомів вуглеводу приєднані гідроксильні групи. Якщо в молекулі такої кислоти гідроксильної групи розподілені так, як у глюкози, то вона називається глюкуротовою кислотою.

Глюкоротва кислота в організмі відіграє роль мусорної корзини. Уявіть собі, що в організмі є сполучення, які йому не потрібні. Можливо ви його проковтнули випадково або випили у вигляді лікарства. Можливо навіть воно колись було потрібно організмові, але тепер потреба в тому пройшла. Так чи інакше, тепер від цього сполучення треба позбавитись. І ось частіше всього організм для цього приєднує до нього глюкотворну кислоту, утворюючи глюкуронид.