На нашу думку, в Україні такий розмір перерозподілу ВВП через бюджет зумовлений не моделлю ринку, а рядом інших обставин.

По-перше, це наслідок затяжної кризи в економіці, низьких темпів у змі-нах її структури, включаючи і зміни в структурі ВВП.

По-друге, це відсутність на державному рівні науково обгрунтованих за-ходів до усунення факторів, які є підґрунтям податкового тягаря на під-приємницьку діяльність, що зумовлює однобічний підхід до вирішення цього питання виключно шляхом зниження ставок на податки. Залишаються поза увагою фактори, які впливають на податкову напруженість, а саме: наванта-женість відрахувань до соціальних фондів, наявність бартерних розрахунків, зростання без наукового обгрунтування пільг, які отримують деякі платники податків, і відсутність контролю за їх використанням, низька купівельна спроможність тощо.

По-третє, податкова політика здебільшого формується у відриві від соці-альної політики. В Україні поки що відсутнє законодавство щодо мінімальної ціни робочої сили, структури її складових, включаючи витрати на соціальні потреби та комунальні послуги. Водночас проводиться податкова політика щодо скорочення розміру ВВП у частині, яка перерозподіляється через бюд-жет, і відповідно зменшуються можливості бюджетних витрат на соціальні потреби. Це спонукає до запровадження на місцях для населення платних послуг, що призводить до послаблення соціальної захищеності.

Отже, в Україні назріла нагальна потреба в об'єднанні саме вітчизняних

/О "Фінанси України". 05'2<ЮІнаукових зусиль для напрацювання пропозицій щодо розв'язання окремих проблем, які стримують прискорення економічних реформ.

1. Необхідно прискорити наукове обгрунтування вибору ринкової моде-лі для України з концептуальним визначенням: ринкова економіка, її соці-альна спрямованість, ринкове саморегулювання, державне регулювання, їх правове поле.

2. Слід найближчим часом науково обгрунтувати проблеми, які є взаємо-залежними для податкової і соціальної політики і мають враховуватись при розробці нормативно-правового їх забезпечення.

3. Невідкладним є питання наукового обгрунтування визначення податко-вих пільг, здійснення значного їх скорочення, що сприяло б розширенню бази оподаткування та зменшенню можливостей для ухилення від оподаткування. Це, в свою чергу, створило б умови для зростання дохідної частини бюджету.

4. Нагальною потребою є необхідність визначення законодавчого поля для втілення в практику мінімальної ціни робочої сили як товару і структури її складових. Розв'язання цієї проблеми потребує такого наукового обгрунту-вання межі збільшення в структурі ВВП частки заробітної плати, яка, в свою чергу, сприятиме збалансуванню платіжної спроможності населення з пропо-зиціями на ринку товарів і платних послуг. Як наслідок, створюватимуться умови для розширення відтворювального процесу та соціального добробуту суспільства, збільшаться можливості надходжень до бюджету.

Отже, розв'язується багато наявних на сьогодні проблем. Але як бути у цьому випадку з ціною на товар? Зрозуміло, що мова має вестися не про її збільшення. Це прямий шлях до інфляції. Перш за все необхідно спрямувати наукові зусилля на усунення недосконалості законодавчого поля щодо форму-вання собівартості продукції незалежно від форм власності. Чинне законодав-ство сьогодні дає змогу підприємствам мати більшу вигоду від збитковості, ніж від отриманого прибутку. За 8 місяців, наприклад, приріст продукції в легкій промисловості становив 38%, в харчовій — 26%. У той же час збиткові підприємства в цих галузях виробництва залишились на рівні відповідно 56% і 53%. У цілому питома вага у ВВП доходу бюджету України від податку на прибуток знизилась з 13,2% у 1994 році до 5,6% у 1999 році.

Слід було б прислухатись до думок науковців і практиків, які пропонують удосконалити механізм руху товарів, який впливає на зростання їх собівартос-ті шляхом надання послуг комерційними посередниками, створеними при підприємствах.

Звичайно, основними факторами зниження собівартості товарів і послуг, які не можуть бути поза увагою суспільства, залишаються: удосконалення технологічного процесу, зменшення матеріаломісткості, енергоємності, підви-щення продуктивності праці тощо.

Усі ці разом узяті важелі можуть прискорити зміни у структурі ВВП, збільшивши частку заробітної плати, відповідно зменшивши частку інших його складових.

Організаційний механізм виконання цієї роботи, на нашу думку, міг би визначити Кабінет Міністрів України.

"Фінанси України". 05'200І ' 'Буряковський В.В.,

кандидат економічних наук

РОЛЬ ПОДАТКІВ У НАПОВНЕННІ БЮДЖЕТІВ УСІХ РІВНІВ

Адміністрування податків — це комплекс заходів виконавчої влади щодо забезпечення виконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів.

Податкова служба на Дніпропетровщині забезпечує надходження до зведе-ного та місцевих бюджетів 180 млн. грн. щомісяця. Здійснюється контроль за розрахунками з бюджетом 150 тис. суб'єктів підприємницької діяльності. Характерною особливістю цьогорічного наповнення бюджету є те, що практич-но усі надходження забезпечені реальними грошима. Взаємозаліки складають один відсоток від загальних надходжень.

Структура надходжень до зведеного бюджету в області дещо відрізняється від цієї структури у цілому в Україні. Якщо цього року питома вага у доходах зведеного бюджету податку на прибуток підприємств становить в Україні 15%, то у Дніпропетровській області — 22%. Майже удвічі більша від загальноукраїн-ської питома вага прибуткового податку з громадян — 24% проти 13%. Менший, ніж у цілому в Україні, і відсоток податку на додану вартість — 16% проти 20%.

Податок на додану вартість — один з основних податків, що забезпечує надходження до державного бюджету. В області налічується близько 56 тис. платників ПДВ, із них 36 тис. юридичних осіб.

Один з основних напрямів роботи податкової служби — проведення ана-лізу бази оподаткування в умовах дії Закону України "Про податок на додану вартість", який набув чинності з жовтня 1997 року. Вивчаються причини ви-никнення від'ємного значення бази оподаткування, особливо підприємств, що здійснюють торговельно-посередницьку діяльність. Проводиться ретель-ний аналіз складу переплати, яка