5.3.2. Податкова система України

Наукові основи побудови податкової системи. Кожна держава для забезпечення виконання своїх функцій повинна мати відповідні кошти, які концентруються в бюджеті. Джерелами формування її постійних доходів можуть виступати:

по-перше, власні доходи держави, котрі вона отримує від вироб-ничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень від дер-жавного майна, угідь та послуг;

по-друге, податки, які сплачують юридичні й фізичні особи із своїх доходів.

Співвідношення між зазначеними джерелами визначається рів-нем розвитку державної і приватної власності.

Крім того, доходи держави можуть формуватись на поворотній основі за рахунок позик та за рахунок емісії грошей.

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умо-ви. У світі немає держав з тотожними податковими системами. Од-нак це не означає, що створення податкової системи і податкова по-літика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, які визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності.

1 Слід відрізняти поняття місцевих податків від обсягу податкових доходів місцевих бюджетів, які включають повністю або частково загальнодержавні податки, а також місцеві податки і збори.

98

Для того, щоб податкова політика давала позитивні результати, необхідне наукове обгрунтування основ податкової системи.

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи, по-третє, формування правової основи і, в-четверте ви-хідних принципів. Звичайно, можливий і варіант, який визначається як метод «спроб і помилок», котрий, до речі, використовується в Україні нині.

99Податкова система — це сукупність установлених у країні по-датків та механізму їх справляння. Вимога системності полягає в тому, що всі податки мають бути взаємопов'язані між собою, орга-нічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність з сис-темою в цілому та окремими її елементами. Системний підхід озна-чає, що мають реалізовуватись обидві функції податків. З фіскаль-ної позиції податкова система повинна забезпечити гарантоване і стабільне надходження доходів у бюджет. З регулюючої позиції — забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства.

Визначальною базою побудови податкової системи є обсяг бюд-жетних видатків. Податки в державі — не самоціль. З позиції орга-нізації її фінансової діяльності вони вторинні відносно видатків .

Збалансування доходів бюджету з обсягом державних видатків є аксіомою фінансової науки. Відхід від неї призводить до наслідків більш тяжких, ніж високий рівень оподаткування. Ідеться про інфля-цію, яка по суті справи також є прихованою формою оподаткування. Особливість інфляції полягає в тому, що це відкладені на завтра подат-ки, однак завтра доведеться платити значно більше, ніж сьогодні.

Правову основу системи доходів бюджету становлять відносини власності.

По-перше, права держави на доходи залежать від форми власнос-ті — державної чи приватної. При державній власності це тільки майно підприємств, а й створювані на них доходи належать державі. Вона вирішує, яку частку цих доходів зосередити в бюджеті, а яку залишити трудовим колективам. Це незаперечне право власника, яким довгий час і користувалася держава.

По-друге, форма власності відбивається на формуванні доходів відповідних юридичних і фізичних осіб. Особливості ж формування доходів мають враховуватися при встановленні об'єкта оподаткування.

І, нарешті, вихідні принципи побудови податкової системи. До них належать: формування доходів бюджету переважно в процесі перерозподілу створеного в суспільстві валового національного продукту; встановлення рівноцінних прав і зобов'язань перед бюд-жетом для всіх платників; свідоме і цілеспрямоване застосування податків як фінансових інструментів регулювання соціально-еко-номічних пропорцій у суспільстві.

Формування доходів бюджету є результатом розподілу валового національного продукту, який проходить дві стадії: первинний роз-поділ і перерозподіл. На стадії первинного розподілу формуються доходи юридичних і фізичних осіб, що мають безпосереднє відно-шення до створення ВВП. Перерозподіл первинних доходів полягає

1 Інша справа бюджетне планування — при складанні бюджету і його затвердженні дер-жава мас виходити з суми наявних доходів, установлених законодавством.

юо ;;

насамперед у їх оподаткуванні з боку держави, тобто її доходи ма-ють вторинний характер. Первинні доходи держави мають обмежу-ватись непрямим оподаткуванням.

Необхідність установлення рівноцінних прав і зобов'язань усіх платників перед бюджетом визначається тим, що оподаткування до-ходів юридичних і фізичних осіб має ставити всіх в однакове почат-кове становище. Саме початкове, тому що подальша господарська діяльність неодмінно веде до диференціації доходів. Спроба за до-помогою податків вирівнювати доходи може знищити всі стимули до зростання доходів і, як наслідок, до подальшого розвитку. Крім того, рівноцінні права і зобов'язання зовсім не обов'язково означа-ють установлення єдиних ставок податків для всіх платників. Навпа-ки, іноді саме єдині для всіх ставки створюють нерівноцінні умови.

Принцип використання податків як фінансових регуляторів вимагає проведення державою зваженої та обгрунтованої податкової політики. Дія кожного податку має бути чітко визначена і врахована. Держава по-винна керувати податками і через них соціально-економічними процеса-ми, а не пасивно очікувати на невизначені результати податкового впливу.

Податкова система України встановлена Законом «Про систе-му оподаткування», який був прийнятий вперше в 1991 р. У 1994 р. цей Закон був прийнятий у новій редакції з урахуванням змін та до-повнень, які мали місце в 1992—1993 рр. Нині діє редакція з допов-неннями до закону, прийнята в 1997 р. До нього включено як подат-ки, так і інші обов'язкові платежі, що справляються в Україні, з