Технологія ручної обробки деревини (довбання, пиляння) Настилання лінолеумних підлог.

Довбання

Для надання деталям остаточної форми, тобто для виготовлення з'єднуючих елементів (прямокутних наскрізних і ненаскрізних отворів і вушок), застосовують долота і стамески.

Долото — це металевий стержень прямокутної форми, в нижній (робочій) частині якого є різець, а у верхній — заплечики і конусоподібний хвостовик, на який насаджують дерев'яну ручку, виготовлену з деревини твердолистяних порід (граб, бук та ін.). Лезо різця має пряму різальну кромку, яка утворюється внаслідок перетину передньої і задньої граней і гостриться так само, як і ножі рубанків. Кут загострення різця 25 - 35 . Долота бувають 6. 8, 10, 12, 15, 18, 20 мм завширшки, 8-11 мм завтовшки, 165 - 200 мм завдовжки. Долота можуть бути вужчими, їх називають шиповими.

Довбання здійснюють по зробленій розмітці. При видовбуванні наскрізних гнізд розмітку роблять з обох боків. Для довбання деталь міцно закріплюють у верстаті, а при довбанні наскрізних гнізд під деталь підкладають дошку або брусок, щоб не пошкодити кришки верстата. Ширину долота беруть залежно від ширини гнізда. Долото ставлять лезом впоперек волокон вздовж зазначеної риски, перпендикулярно до площини, фаскою до середини гнізда. Для заглиблення долота в деревину по його ручці легко ударяють молотком або киянкою, внаслідок чого волокна перерізаються впоперек. Другий здійснюють по долоту, поставленому під деяким кутом до площини в напрямку до перерізаних волокон, при цьому, й відділяється перша стружка. Після цього долото ставлять вертикально, а потім під кутом. Так проходять по всій довжині гнізда, не змінюючи положення деталі. Не дійшовши 3-4 мм до краю гнізда, долото повертають фаскою до середини так, як і при першій стадії довбання. При довбанні наскрізних гнізд спочатку видовбують їх до половини товщини деталі з одного боку, а потім з другого. При видовбуванні провушин для щільного прилягання шипа у дні роблять невеликі заглиблення.

Стамески — дуже подібні до доліт тільки значно тонші (3-5 мм). Вони можуть бути плоскими або напівкруглими. Ширина плоских стамесок: 4, 6, 8, 10, 12, 15, 20, 25, ЗО, 40, 50 мм; напівкруглих - 6, 8, 10, 12, 15, 20, 25, 30, 40 мм. Фаска в напівкруглої стамески - з опуклого боку. Кут загострення стамесок 15 — 20 %. Стамески і долота гострять так само, як і ножі рубанків.

Плоскі стамески застосовують для довбання неглибоких гнізд у тонких деталях, зачищення їх, обрізування торців, стругання кромок, зачищення і зняття фасок на кромках деталей і щитів. Напівкруглі стамески застосовують для видовбування криволінійних отворів та обробки криволінійних поверхонь. Довбання стамесками здійснюють так само, як і долотами, а різання натискуванням правою рукою на торець ручки, причому ліва притискує лезо до матеріалу і спрямовує по наміченій лінії.

Півкруглими стамесками обробляють криволінійні поверхні і видовбують діри криволінійної форми. Кут загострення 25±3°. Стамескою роблять теж шляхом натискаючи на неї рукою, для цього правою рукою нажимають на торець стамески, а лівою притискають полотно, до деревини, направляючи її в потрібному напрямі.

Пиляння

Пиляння - це процес закритого різання, що здійснюється багаторізцевими інструментами - пилками. Пилянням здійснюють розкрій матеріалів на заготовки, торцювання деталей по довжині, розкрій щитів плитових матеріалів фанери, обпилювання кромок щитів і рамок, випилювання криволінійних заготовок, а також запилювання шипів і провушин.

Пилка – це металева стрічка з нарізаними на ній з одного боку зубцями. Цей бік пилки називають зубчастим вінцем. Кромка протилежна зубчастому вінцю називається спинкою, а бокові стінки - щічками. Лінія, де зубець бере початок, називається основою, а кінець зубця, що закінчується передньою кромкою, - вершиною. Відстань від основи до вершини називають висотою зубця і позначають буквою h, а відстань між двома суміжними зубцями називають кроком і позначають буквою і. Западини між зубцями називають пазухами. Розміри зубців залежать від їх висоти, і кроку. Кожен зубець (різець) пилки має три різальні кромки: передню (коротку) і дві бічні (довгі).

Залежно від виду різання застосовують такі кути різання: для поздовжнього 80° для змішаного - до 90о для поперечного - понад 90°.

Ручні столярні пилки. За конструкцією ручні столярні пилки поділяють на натягнуті (лучкові) і не натягнуті (ножовки і наградки). Ширше застосовують лучкові пилки, бо полотно в них тонше і ними легше різати. Кожна лучкова пилка складається з лучка і натягнутого на нього полотна. Лучок складається з двох поперечних стояків, середника, двох ручок, тятиви і закрутки. Іноді замість натягування полотна пилки закруткою застосовують гвинт з гайкою, з'єднаний з дротяною тятивою. Залежно від призначення і форми зубців лучкові пилки поділяють на поперечні, поздовжні (розпускні), дрібнозубі (шипові) і викружні.

Поперечні пилки служать для поперечного розкрою. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 5-6 мм, кут загострення 65-80°. Напилок при заточуванні ставлять під кутом 45-80° до полотна пилки.

Поздовжні - для поздовжнього розпилювання дощок, зубці у формі косокутного трикутника 6 мм заввишки, крок 5-6 мм, кут загострення - 40-50°, заточування пряме (90°).

Дрібнозубі (шипові) для поперечного пиляння і торцювання деталей, а також для запилювання шипів і провушин. Зубці у вигляді прямокутного трикутника, 2-4 мм заввишки, кут загострення 60-80°, заточування косе (75-80°).

Викружні