Лучкова пила. Розпилюваль–ний матеріал

4 |

Технологія поздовжнього

пиляння. |

Дошку кладем горизонтально і закріплюємо. Трохи

натискуючи на пилку при русі її вниз і вгору коло столу. Для розпилювання

вздовж волокон Використовують верстатні підставки |

Лучкова пила. Розпилюваль–ний матеріал.

5 |

Перевірка |

Дивимося чи рівно зроблений пропил. |

Розпилюваль–ний матеріал.

Підлога - це конструктивний елемент будівлі який приймає навантаження від переміщення людей, рухомого транспорту та ін. експлуатаційних дій називають підлогою. Підлога являє собою багатошарову конструкцію, яка містить такі елементи: 1) покриття - верхній елемент підлоги який безпосередньо підлягає експлуатаційним діям; 2) прошарок — проміжний шар зв'язуючий покриття з нижнім елементом підлоги; 3) підсилюючий шар -забезпечує непорушність покриття, розподіляє навантаження на міжповерхове перекриття; 4) основа - являє собою міжповерхове перекриття або грунт (в 1 поверховій будівлі).

У конструкції підлоги є додаткові шари:

1) стяжка — шар бетону або розчину, який вкриває поверхню;

2) гідроізоляція - прошарок з рулона або фарбувальних матеріалів, який

захищає товщину конструкцій підлоги від ґрунтових вод або ін. рідин;

3) теплозвукоізоляція - прошарки, які перешкоджають витіканню тепла і звуку через конструкцію підлоги.

В будівництві широко застосовують покриття для підлог, виготовлених з полімерних матеріалів, - лінолеумів.

Настеляють в основному по несучим конструкціям міжповерхових перекриттів і частина на ґрунтовій основі. Покриття з полімерних матеріалів є верхнім елементом підлоги, що піддаються зносу в процесі експлуатації. Лінолеум настеляють по основі. Основа являє собою міжповерхове перекриття або природний грунт в одноповерховій будівлі. В конструкції можуть бути додаткові шари.

Підлоги з лінолеуму на тканинній підоснові та безосновні влаштовують у приміщеннях жилих і громадських будівель, а з лінолеуму на теплозвукоізоляційній підоснові — в приміщеннях жилих і громадських будівель.

Настилання ліноліумних підлог.

Підлоги з ліноліуму на тканинній підоснові та безосновні влаштовують у приміщеннях житлових і громадських будівель, а ліноліуму на теплозвукоізоляційній підоснові - у приміщеннях житлових і громадських будівель.

Покриття з цих матеріалів довговічні, еластичні, стійкі проти спрацювання і гігієнічні, їх настилають після закінчення всіх обробних робіт у приміщеннях на рівній, жорсткій і сухій підоснові. Теплі підлоги, які мають еплозвукоізоляційні прошарки, або з ліноліуму з теплозвукоізоляціною підосновою вкладають в приміщеннях з короткочасним перебуванням людей. Підлоги з безосновного ліноліуму настилають на цементну основу. Поверхню основи, підготовлену під укладення ліноліуму, перевіряють 2 м рейкою. Просвіти між основою і рейкою припускаються не більше 2 мм, інші нерівності поверхні вирівнюють полімерцементною та латексцементною мастикою. Основу для укладання ліноліуму готують так само, як і при укладці ПВХ плиток. На будівництво ліноліум надходить згорнутим у рулони чільним боком всередину, транспортують і зберігають у вертикальному положенні, щоб на ліноліумі пізніше не утворювалось складок і хвиль. Рулони ліноліуму витримують в горизонтальному положенні протягом 1-2 діб у приміщенні підготовленому для настилання. Потім рулони розгортають і дають вилежатись кілька діб до повного знищення хвилястості, щоб низ щільно прилягав до поверхні основи. Укладати полотно починають від вікна, щоб поздовжні стики були менше помітними. У залах, фойє, вестибюлях ліноліум настилають уздовж довжини приміщення.

Розкрій полотнищ ведуть на місці укладення з урахуванням розмірів і конфігурації приміщення. Поперечні стики полотнищ розміщують врозбіг в місцях меншого ходіння. Кромки прирізають відповідно до контура приміщення. Щоб дістати пряму і рівну лінію, треба ніж або різак переміщати вздовж лінійки, сильно притиснутої до ліноліуму. Під стики полотнищ

підкладають фанеру, щоб лезо ножа передчасно не тупилося. Різання полотнищ під прямим кутом виконують за допомогою косинця із стороною не менш 1 м. Ліноліумний килим у приміщеннях з виступними ділянками стін прирізають після попередньої розмітки, після чого ножем або лінійкою відрізають зайві частини полотнища. Полотна розкроєні відповідно до розміру приміщення розгортають насухо, суміжні кромки вкладають внапуск, щоб полотнище находило одне на одне на 10-15 мм, а потім прорізають наскрізь за допомогою лінійки. Полотна, укладувані в дверних прорізах, порогах, нішах, колонах, прорізають найбільш ретельно. Якщо кромки ліноліуму будуть закриті плінтусом, то виступні частини вимірюють, полотнище розмічають і вирізають розмічений контур. Підганяючи полотнища до двірних наличників і до ніш не укритих плінтусом, прилеглу кромку ліноліуму щільно притискують до наличника і вирізають контур виступу. Для зменшення відходів ліноліум, укладуваний в коридорах, кімнатах, стискують вздовж лінії поздовжніх стін. Стик між паркетними підлогами в кімнаті і ліноліумом викладеним в коридорі, розміщують біля порога дверної коробки.

Для квартир ліноліум розкроюють централізовано, в майстернях на розкрійних столах. Полотнищам дають вилежатися, потім ліноліум розрізають і зварюють у килими відповідно до розміру приміщення, готове згортають у рулони, забезпечують біркою. Для настилання ліноліуму використовують такі інструменти та пристрої: різальні інструменти: ніж для розкрою полотнищ, ніж із змінним лезом і спец. ніж для прирізування кромок полотнищ ліноліуму.

Пристрої для нанесення клеючих мастик: широкий і вузький зубчасті шпателі для нанесення мастик під полотнища і під кромки полотнищ ліноліуму.

Інструменти для прокатки: валиковий каток, для накочування стиків полотнищ після їх наклеювання, ручний каток для накочування полотнищ наклеєних на основу. Температура повітря в приміщенні під час наклеювання повинна бути не нижче 15° С, а вологість основ не більше 5 %. Ліноліум на тканинній підоснові