Промисловість. Провідна галузь індустрії Бразилії — обробна промисловість із досить диверсифікованою структурою. Характерна сильна територіальна концентрація промисловості: лише штат Сан-Паулу (2,9% території країни) виробляє близько 60% всієї продукції Бразилії. Найбільш розвиненою галуззю бразильської економіки є машинобудування — більш як 30% усього промислового виробництва країни. Одним із пріоритетних напрямів економічної стратегії є виробництво електронно-обчислювальної техніки. Національні під-приємства забезпечують понад 50% внутрішніх потреб у засобах інформатики. За випуском міні- та мікрокомп'ютерів Бразилія по-ступається лише США, Японії та ФРН. Значного розвитку набуло автомобілебудування. Щорічно виробляється більш як 1 млн. автомо-білів, а також літаки і трактори. Морські судна збирають у бухті Гуанабара. Підприємства електротехніки знаходяться в Кампінасі (Сан-Паулу), Ріо-де-Жанейро, Сан-Жозе-дус-Кампус. Машинобуду-вання концентрується переважно в двох головних промислових цент-рах країни — містах Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.

Гірничодобувна промисловість представлена видобуванням заліз-ної руди (Ітабіра, штат Мінас-Жерайс, а також родовище Каражас). На території Амапа, в штатах Мінас-Жерайс, Мату-Гросу експлуату-ються родовища марганцю. У невеликих кількостях видобувають мідь, свинець, цинк, нікель, переважно для внутрішнього ринку.

Бразилія — значний постачальник на світовий ринок стратегіч-ної сировини: ніобію, берилію, танталу, цирконію, слюди. Зростає ви-добування радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Кал-дас, Олінда в штаті Пернамбуку), торій (Арама, штат Мінас-Жерайс), монацитових пісків (штат Еспіріту-Санту). Видобуваються алмази, золото, дорогоцінне каміння.

Потреби в нафті забезпечуються на 50% (видобувається 30 млн т нафти на родовищах на морському шельфі). У містах Ріо-де-Жаней-|. ро і Кубатані працюють потужні нафтопереробні заводи. Цікава річ: у країні впроваджено технологію виробництва автомобільного паль-f ного з... цукрової тростини.

Майже 90% електроенергії виробляють ГЕС. Побудовано найпотужнішу в світі ГЕС «Ітайпу» (12,6 млн кВт-год) на річці Парані. Інтенсивно розвивається атомна енергетика.

У містах Волта-Редонда (штат Ріо-де-Жанейро) та Сан-Паулу збудовано металургійні заводи, в Ітабірі (штат Мінас-Жерайс) — завод із виробництва спеціальних сталей. За виробництвом сталі країна увійшла до десятки провідних країн світу. Виробництво алюмінію зосереджене переважно в Сорокабі, Посус-ді-Калдас, Сараманжі.

Хімічна промисловість виробляє каустичну соду, різні кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси тощо.

Серед галузей легкої промисловості значного розвитку набули текстильна, шкіряно-взуттєва. До половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, 25% — Ріо-де-Жанейро.

Харчова промисловість представлена цукровою, м'ясною, олійницькою та тютюновою галузями. Значного розвитку набула кавова промисловість.

Сільське господарство. У Бразилії сільське господарство — досить розвинена галузь. Тут зайнято 30% самодіяльного населення (23 млн осіб). Вирощують рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою, пшеницю, бавовник, какао та інші культури. За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США і Франції. П'ять основних експортних культур — кава, какао-боби, бавовна, цукрова тростина і соя — охоплюють більш як 30% посівних площ і складають понад 35% вартості продукції рослинництва. За вироб-ництвом кави Бразилія посідає 1-е місце в світі. 2-е місце належить їй за виробництвом какао, цукрової тростини, сої. Збір бананів та апельсинів — найвищий у світі.

Головні продовольчі культури, під якими 1/2 всіх посівних площ, — кукурудза, коричнева квасоля і маніока. Вони поширені повсюдно. Із зернових вирощують пшеницю, ячмінь, овес. А втім, збір пшениці покриває лише 40% внутрішніх потреб, тому країна постійно І вдається до імпорту пшениці.

Тваринництво, переважно м'ясного напряму, забезпечує майже 2/5 (за вартістю) продукції сільського господарства. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Деяка частина продукції (м'ясо, вовна, шкури) експортується, переважно зі штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

Лісове господарство. Під лісами — понад 60% території Бра-зилії, яка за запасами цінних деревних порід посідає 1-е місце в світі. Серед галузей лісового господарства найбільше значення мають збір латексу дикоростучих каучуконосів у лісах Амазонки, бразильських горіхів, плодів пальми та олійного дерева на північному сході, па-рагвайського чаю та заготівля хвойної деревини на півдні. Значна частина продукції галузі експортується.

Транспорт. Основний вид транспорту — автомобільний. Авто-доріг — 1,7 млн. км, із них 8% — асфальтовані. Довжина залізнич-них колій — ЗО тис. км. Протяжність річок, судноплавних протягом року, перевищує 31 тис. км. Найзручніші водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсиску, Парана, Парагвай) знаходяться далеко від основних господарських центрів країни. Велике значення мають каботажні перевезення вздовж Атлантичного узбережжя. Основні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро, Ресіфі, Ріу-Гранді.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксити. Зростає частка промислових виробів (автомобілі, морські судна, літаки, сталь). Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали, її основними торговими партнерами є країни — члени ЄС (33% това-рообігу) і США (19%).

Туризм. Щорічно Бразилія приймає до 1 млн. туристів. Міста, що їх відвідують найбільше, — Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. Доход на душу населення складає близько 3 тис. доларів США (1992 p.). Умови життя більшості трудящих лишаються тяжкими, майже 90% націо-нального багатства країни зосереджено в руках 10% населення, тоді як 40 млн бразильців живуть за межею бідності. 10 млн осіб — безробітні. 23 млн — неписьменні.

Найбільшими університетами країни є університет штату Сан-Паулу та Федеральний університет Ріо-де-Жанейро.

Серед найвпливовіших періодичних видань — газети «Естаду ді Сан-Паулу», «Фалья ді Сан-Паулу», «Глобу», журнал «Вежа».

Діють п'ять телевізійних каналів. Провідні телекомпанії: «Гло-бу», «Маншеті», СБТ, «Вандейрантіс».

Урядова інформаційна служба — «Емпреза бразилейра ді комунікасан Радіубраз».