Р Е Ф Е Р А Т

на тему: “Мікроклімат виробничих приміщень,

його допустимі та оптимальні параметри”

П Л А Н

Загальні положення.

Гігієнічне нормування мікроклімату.

Визначення параметрів мікроклімату та прилади для їх вимірювання.

Заходи по нормалізації клімату.

Література:

1. “Основи охорони праці” Купчик М.П.

2. “Охорона праці” Шеляков О.П.

1. Загальні положення

Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів оточуючого середовища і, у першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря у ви-робничому приміщенні називають мікрокліматом виробни-чого приміщення, або метеорологічними умовами.

Мікроклімат, або метеорологічні умови виробничих при-міщень, визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщенні, °С; відносною вологістю повітря, %; рухливістю повітря, м/с; тепловим випромінюванням, Вт/м2.

Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі вплива-ють на фізіологічну функцію організму - його терморегуля-цію і визначають самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у межах 36...37°С незалеж-но від умов праці.

Тому при зміні зовнішніх умов середовища терморегу-ляція в організмі людини відбувається за рахунок посилен-ня або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлю-ють теплоутворення в організмі, а також впливають на теп-ловіддачу тіла людини в оточуюче середовище. Тепло відво-диться від тіла людини випромінюванням, конвекцією та випаровуванням вологи. При температурі повітря нижчій за температуру шкіри людини витрати тепла організмом відбу-ваються, переважно, за рахунок конвекційного і радіацій-ного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дор-івнює температурі оточуючого повітря або вища за неї, то тепловитрати тіла відбуваються лише за рахунок випарову-вання вологи.

Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно на віддачу тепла випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40...60% відповідає умовам метеорологічного комфорту при спокою або при дуже легкій фізичній праці.

На конвективний теплоперенос впливає різниця темпера-тур між шкірою людини і оточуючим людину повітрям, а та-кож стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря. З деякими припу-щеннями можна говорити, що радіаційний тепловий потік відводить тепло від тіла людини, якщо температура шкіри людини вища за температуру поверхонь обладнання і стін приміщення, де працює людина, і нагріває тіло людини, якщо температура цих поверхонь вища за температуру шкіри людини.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складаєть-ся, головним чином, із інфрачервоних променів. Передача тепла тепловою радіацією (тепловипромінюванням) залежить від температури поверхні та ступеня її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше, ніж гладкі блискучі. Передача теплоти випромінюванням не залежить від темпе-ратури повітря.

Інтенсивність праці (важкість праці) обумовлює теплотво-рення в організмі людини. Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 46 кДж/хв в стані спокою до 3342 кДж/хв - при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловидалення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одежею її середня температура 30...34°С, а на окре-мих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20°С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і ото-чуючим середовищем. Ця здатність організму і є терморе-гуляцією. При температурі повітря більше 30оС порушується терморегуляція організму, що може привести до його пере-гріву. Підвищується температура тіла, наступає слабкість, головний біль, шум в голові. Як наслідок, може статися теп-ловий або сонячний удар, якщо роботи проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем.

Робота при високій температурі повітря (- 31 С) і воло-гості 80...90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці. При низьких темпе-ратурах повітря може статися місцеве або загальне охолодження організму, що веде до захворювання. Переохолодження супроводжується зниженням працездатності. Зниження від-носної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів.

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0, 1 м/с. Переміщуючись уздовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає лю-дину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зро-стають втрати тепла конвекцією, що сприяє переохолодженню організму людини. Погіршення метеорологічних умов вироб-ничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводить до пропорційного зниження працездатності.

2. Гігієнічне нормування мікроклімату

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні норма-тивні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це са-нітарні норми та стандарти безпеки праці.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі парамет-ри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан органі-зму без напруги і порушення механізмів терморегуляції.

Вони створюють відчуття теплового комфорту і забез-печують передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від категорії робіт по важкості та періоду року.

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється тільки на два періоди: холодний - коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10°С; теплий - коли середньодобова температура зовні будівлі становить + 10°С і вище.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для при-міщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням об-ладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінює значні теплові потоки.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримува-тися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емо-ційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення, де працюють з комп'ютерами, кабінети діагнос-тики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії,