Для визначення температури нагрітих поверхонь викори-стовують контактні термометри (ЭТП-И), термоперетворю-вачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

Відносна вологість ц на практиці найчастіше визначаєть-ся з психрометричної таблиці за показаннями психромет-ра. Для цього треба знати різницю між температурами су-хого tc і вологого tв термометрів, тобто ?t = tc–tв і на пе-ретині показників tв і ?t знаходиться значення, ц%. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психромет-ричною формулою, %:

Pp.нас – A (tc – tв) Рб

ц = 100,

Р с.нас

Де Рр.нас і Рс.нас- парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра; А=0,000677 - психрометричний коефіцієнт; Рб - барометричний тиск повітря, мм. рт. ст.

Відносну вологість можна також легко визначити з діаг-рами стану вологого повітря (1-d або 1-х діаграма).

Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розб-іжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.

4. Заходи по нормалізації мікроклімату

Найчастіші причини відхилення параметрів мікроклімату від нормативних - це надходження надлишкового тепла в повітря виробничого приміщення або водяної пари від працюючого обладнання та різних джерел випаровування. Заходи захисту від тепловипромінювань можна поділити на чотири групи: а) усунення джерела тепла; б) захищення від тепловипромінювання; в) полегшення тепловіддачі від тіла людини в оточуюче середовище; г) індивідуальний захист від теплового впливу.

Усунути джерело тепловиділення можна зміною техноло-гічного процесу, наприклад заміною пічного обігріву на елек-тричний, заміною розмірів тепловипромінюючих поверхонь та ін. Захистити виробниче середовище від надмірного радіаційного та конвективного тепла, що надходить від нагрітих поверхонь обладнання, можна за рахунок теплоізоляції цих поверхонь. В приміщеннях, де є можливість ураження людини електричним струмом і температура повітря може досягати 30°С і вище (приміщення особливо небезпечні і підвищеної небезпеки за класифікацією "Правил улаштування електроустаткування" - ПУЕ), температура на поверхні теплоізоляції не допускається більше 45°С. (За технікою безпеки, щоб уникнути опіків, температура гарячих поверхонь у виробничій зоні дії працюючих не повинна перевищувати 45оС.) Захист від прямої дії теплового випромінювання здійснюється екрануванням - встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани досить різноманітні, за принципом дії бувають поглинаючими І відбиваючими про-меневе тепло. Вони можуть бути стаціонарними і пересув-ними. Екрани захищають людину не тільки від теплових про-менів, а й оберігають від дії іскор і розжарених та гарячих бризок виплесків рідин та викидів шлаків та окалини.

Для зменшення вологості в виробничих приміщеннях слід уникати технологічних процесів, де є відкриті поверхні рідин, з яких вони випаровуються. Технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари - обладнане ви-тяжками. Як засіб видалення вологи із повітря приміщення використовується вентиляція. В приміщеннях, де діють оп-тимальні норми мікроклімату, слід встановлювати апарати для кондиціювання повітря.

Полегшенню тепловіддачі від тіла людини сприяє підви-щення швидкості руху повітря, що омиває тіло. Здійснюється це за допомогою вентиляційних систем.

При необхідності виконання робіт в зоні підвищеної тем-ператури повітря або в гарячих реактивних зонах обладнан-ня (ремонт топкових камер, котлів, печей, сушарок та ін.) ко-ристуються засобами індивідуального захисту від інфрачер-воних випромінювань - термозахисним одягом, ізолюючими апаратами органів дихання, спеціальними рукавичками, кас-ками тощо.

Р Е Ф Е Р А Т

на тему: “Контроль та визначення шкідливих речовин та повітря”

Виконала:

студентка групи Ф-25

Івано-Франківського Фінансово-

комерційного кооперативного

коледжу ім. Степана Граната

Худяк Романна

Викладач: Карач В.С.

Івано-Франківськ

2002

П Л А Н .

Поняття “чисте повітря”.

Шкідливі речовини на підприємствах харчової та переробної промисловості.

Гігієнічне нормування шкідливих речовин.

Контроль вмісту в повітрі шкідливих газів та пари.

Пилове забруднення повітря.

Методи визначення запиленості повітря.

Методи боротьби з шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони.

Література:

1. “Основи охорони праці” Купчик М.П.

1. Поняття "чисте повітря"

Оточуюче повітря (атмосфера) є найважливішим фактором забезпечення нашого життя. Без повітря, що надходить че-рез дихальні шляхи в наші легені, вже через кілька хвилин настає смерть. В природних умовах ця залежність не прихо-вує загрози життю, бо повітря, як правило, не забруднене отруйними речовинами. Тільки відтоді, як людина почала ви-користовувати в своїй діяльності шкідливі речовини, з'яви-лася загроза її життю. При цьому з'ясувалось, що наші орга-ни чутливості не дозволяють з достатньою точністю визнача-ти якість повітря.

Наше відчуття на нюх не здатне сигналізувати про на-явність у повітрі деяких шкідливих речовин, наприклад, ок-сиду та діоксиду вуглецю, оксидів азоту та ін. В той же час, коли ми й відчуваємо присутність у повітрі незначної кількості отруйних речовин (таких, як синільна кислота), наш організм не відповідає на це будь-якою захисною реакцією. Реакція організму настає з запізненням, коли отрута вже накопичи-лась в організмі в значній кількості і стала небезпечною для життя. Ступінь отруєння залежить як від кількості отрути, що потрапила в організм, так і від індивідуальної чутливості організму людини до дії конкретної шкідливої речовини.

Зважаючи на викладене, можна констатувати, що для ство-рення здорових і безпечних умов праці потрібно мати гі-гієнічне нормування шкідливих речовин, надійні способи виз-начення їх концентрацій у повітрі і сучасне технічне та орган-ізаційне забезпечення їх знешкодження.

Концентрації забруднюючих речовин наводяться та роз-раховуються в одиницях маси, яка міститься в одиниці об'є-му повітря (мг/м3), або у вигляді об'ємного співвідношення газів: 1 частка (об.)/106 часток (об.) = млн-1. Перерахунок можна виконати за формулою

мол. об’єм мол. об’єм

млн. –1 = мг / м3 ; мг / м3 = млн.-1

мол. маса