РЕФЕРАТ

на тему:

“Особливості кваліфікації повторності злочинів”

П Л А Н

Повторність, як елемент множинності.

Поняття, види, ознаки, значення повторності.

Неоднократність, систематичність злочинів і скоєння злочинів у вигляді злочинного промислу як різновид повторності.

Кваліфікація діянь за ознакою повторності.

Обставини, які виключають класифікацію діяння за ознакою повторності.

Повторність, як елемент множинності.

Значні складнощі виникають в процесі кримінально-правової кваліфікації в тих випадках, коли особа скоїла не одне, а кілька злочинних діянь.

При скоєнні особою декількох злочинів, у порівнянні зі скоєнням одного, завдається більша фізична, моральна шкода правоохоронним інтересам.

Нерідко особа або особи, які опинилися на лаві підсудних звинувачуються у вчиненні не одного, а в декількох. У цих випадках мова йде про множинність злочинів. Під поняттям множинності злочинів законодавець розуміє – вчинення особою двох або більше умисних злочинних діянь, кожне з яких містить ознаки самостійного складу злочину або скоєння умисного злочину особою, яка має судимість за раніш скоєний умисний злочин.

При множинності злочинів завжди має місце поєднання в поведінці особи або співучасників двох чи більше злочинів. Видами множинності є повторність, сукупність і рецидив.

З огляду на високий ступінь суспільної небезпечності повторності та рецидиву злочинів законодавець не тільки дає визначення цим видам множинності, а й вказує на їх правові наслідки (ст. 35 ККУ). Крім того, у багатьох стадіях Особливої частини КК повторність і рецидив злочинів визначаються як кваліфікуючі ознаки окремих складів, що тягнуть за собою більш суворе покарання.

Поняття, види, ознаки та значення повторності.

Законодавець у ч. 1 ст. 32 вказує, що повторністю злочинів визначається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК у частині 3 цієї ж статті визначається повторним вчиненням двох або більше злочинів і у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено в особливій частині КК.

З цих положень закону можна зробити висновок і про саме поняття повторності злочинів і її види.

Виходячи із положень статей КК повторність злочинів припускає наявність таких ознак:

а) особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочини. Повторними вважається вчинення злочину хоча б удруге, мається на увазі одиничні самостійні злочини.

Одиничні злочини, що утворюють повторність можуть мати різний характер. Повторність може мати місце при поєднанні двох або більше "простих" одиничних злочинів, триваючих, продовжуваних або, наприклад, складних злочинів.

Для поняття повторності не має значення, були обидва (або більше) злочини закінченими чи один з них був лише готуванням до злочину або замахом на нього. Також не має значення форми співучасті і роль, що виконував співучасник у злочині, який утворював собою повторність: в одному випадку він міг бути виконавцем, а в іншому - пособником в т. ін.;

б) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно, тобто віддалені один від одного певним проміжком часу;

в) для повторності не має значення була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин;

г) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності, закінчилися строк давності або знята судимість. [3;227]

Визначення поняття повторності було визначено, що вона має місце не залежно від того, була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин. Звідси можна зробити визначення двох видів повторності злочинів:

Перший вид повторності, за звичай, об'єднують під поняттям рецидив, а другий іноді називається фактична повторність. Її зміст розкривається шляхом аналізу її видів, певним характером злочинів, які створюють її. Цими видами є повторність тотожних злочинів і повторність однорідних злочинів. В ч. 1 ст. 32 КК сказано про повторність тотожних злочинів, тобто передбачених тією самою статтею або частиною статті КК, а в ч. 3 ст. 32 - про повторність однорідних злочинів, передбачених у різних статтях особливої частини КК.

Повторність за законодавством може мати двояке юридичне значення. По-перше, може виступати як кваліфікуюча ознака складу злочину. Наприклад, ч. 2 ст. 152 КК. По-друге, може бути і обмежуючою обставиною. Так, наприклад, п.1 ч. 1 ст. 67 КК. В якості такої обставини закріпив вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Як кваліфікуюча ознака повторність може бути "чистою" - при скоєнні тотожних злочинів, і змішаною - при скоєнні однорідних злочинів. Прикладом "чистої" повторності можна визначити ч. 2 ст. 152 КК.

В теорії кримінального права розрізняють - загальну і спеціальну повторність.

Загальна повторність (вживається в широкому розумінні слова) охоплює всі різновиди повторності злочинів одною і тою ж особою не залежно від характеру ступеня суспільної небезпеки злочину і наявності покарання за ці діяння;

Спеціальна (у вузькому змісті) під якою розуміють більш обмежене коло неодноразово скоєних злочинів - тотожних, а у випадках прямо передбачених законом - і однорідних злочинів, скоєних однією і тією ж особою, незалежно від покарання за ці злочини. Спільною ознакою повторності як спеціальної так і загальної, є послідовне скоєння двох чи більше суспільно небезпечних діянь, передбачених нормами ККУ.

Неоднократність, систематичність злочинів і скоєння злочинів у вигляді злочинного промислу як різновид повторності.

Теорія кримінального права має декілька видів повторності тотожних злочинів:

Визначення змісту цих понять необхідне для правильного рішення питань про причини кримінальної відповідальності, відмежування їх від суміжних понять і кваліфікації злочинних діянь, скоєних декілька разів однією і тією ж