Коломия культурний центр зх. України

в ХІХ – на початку ХХ ст.

План

Освіта в Коломиї:

а) Народні школи ;

б) Славозвісна Коломийська гімназія ;

в) “ Рідна школа” в Коломиї .

Літературно – мистецьке життя в Коломиї:

а) Діяльність Івано Озеркевича ;

б) Поети та письменники Коломийщини ;

в) Іван Франко і Коломия ;

г) Представники образотворчого містецтва Коломиї ;

д) Перший Галицький театр в Коломиї ;

Коломийські просвітителі :

а) Микола Верещинський ;

б) Григорій Ількевич ;

в) Теодор Білоус ;

г) Йосифат Кобринський .

Видавнича Коломия.

Жіночий рух і Коломия.

Народний дім у Коломиї.

Вступ

Культурно- митецька спадщина Коломийщини є чи не однією з найцікавіших, але на жаль, і найменш вивчених сторінок в історії Галичини. Через Коломию, її школи й гімназії , у різний час пройшли у великий світ містецтва сотні поетів, письменників, художників, акторів. Доля поєднала з цим містом життя багатьох видатних людей.

У ХІХ – початку ХХ ст. місто над Прутом досягло високого рівня розвитку культури. В Коломиї жили і творили такі відомі просвітителі як Микола Верещинський, Іван Озаркевич, Михайло і Теодор Білоуси, Йосафат Кобринський, розвивалася освіта, діяли гімназії, промислові школи, працювали друкарні, виник перший театр, побудували Народний дім. В цілому культура Коломиї ХІХ - початку ХХ ст. збагачувала національну духовність України від Пруту до Дніпра.

Освіта

Народні школи

Про Коломийські школи дуже мало відомо з попередніх століть. З перепису 1787 року відомо , що в Коломиї існували школи при польському католицькому костьолі та жидівській синагозі.

Тільки з початку ХІХ ст. з урядових і церковних тематизмів Станіславської греко- католицької єпархії довідуємося про перші, засновані урядом, українські школи. У 1811 році була заснована в Коломиї головна окружна школа, в якій у 1877 році 6 вчителів навчальних учнів в шести класах.

На 1877 рік у місті було дві головні школи. Одна з них діяла в нижній частині гімназійного будинку, в ній навчалося 275 учнів ; друга школа заснована в 1875 році , мала 186 учнів, базувалася в приватному будинку.

Крім названих чоловічих шкіл, які були в середмісті, функціонувала головна жіноча школа, в якій у 1876 році навчалося 398 дівчат. Вона утримувалася субсидією міста, сейму, шкільного місцевого відділу. Навчання було платне . В цій школі протягом року отримувало вищу освіту 50 учениць.

На Надвірнянському і Кутському передмістях, а також німецьких колоніях ??? Славці і ??? існували в 70- х роках тривіальні школи, де діти вчилися трьом речам збільшенням міського населення зростала потреба в нових народних школах. Це видно із тематизмів за 1893, 1895, 1898, 1900, 1902, 1903 роки. Для наочності наведемо дані тематизму за 1906 рік. Так. На 16464 душі населення (6320 – поляків і німців, 1475 – українців та 8669 жидів ) в Коломиї діяло вже 15 народних шкіл. Це польсько – австрійська державна гімназія , українська гімназія, школа дерев”яного промислу, гончарна, 9- класна жіноча школа, дві 7 – річні школи для хлопців , чотири 4 – класові чоловічі школи, чотири 4 – класові мішані школи, шевська школа, школа товариства “Praca Kobiet”, 4-класова жіноча школа сестер-???. Сюди не входять школои приміських сіл Дятківці і Шепарівці. Навчання в тих школах велось в основному німецькою і польською мовами, за винятком української гімназії та 4-класової школи ім.Шевченка.

За даними тематизму, в 1907 році в Коломиї на 27324 душі населення (8244 – поляки, 2330 – українців і 16750 хлопів) працювало 28 шкіл: дві державні – перша польська, друга українська гімназія, один 6-класовий жіночий ліцей, приватна жіноча учительська гімназія, державна школа дерев’яного промислу, краєва гончарська і шевська школи, 9-класна жіноча школа імені королеви Ядвіги і 7-класна школа ім.Франца Йосифа, 9-класна чоловіча школа ім.Миколи Коперника, 7-класна школа ???, дві 4-класні чоловічі школи ім.Яховича і Францішка Карпінського, три 4-класні жінгочі школи ім.Генріха Сенкевича, Гофманова і Адама Міцкевича, чотири чотирикласні мішані школи св.Миколая, св.Володимира та Тадея Костюшки, одна 4-класна жіноча школа сестер-урнулянок, одна 2-класна мішана школа в ???, одна 1-класна мішана школа в Дятківцях з українською мовою навчання, одна 4-класна мішана школа на передмістях ??? і ??? з німецькою мовою навчання. Продовжувала існувати жіноча школа товариства “Praca Kobiet”.

Славнозвісна Коломийська гімназія

Серед освітянської мережі в даному періоді важливу роль відігравала відома у Галицькому краю Коломийська гімназія.

Революція 1848 року розкривала розкувала кайдани важкого кріпосництва. Пожвавилось культурне життя, виросли паростки національного руху, посіяні падаючими зернами “Руської трійці”, галицькими просвітителями Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, а також Миколою Устияновичем, Антоном та Іваном Могильницьким, ІваномГушалевичем та коломиянами Миколою Верещинським і Григорієм Ількевичем.

Пожвавилося науково-освітнє життя і в Коломиї. В 1849 році голова Коломийської окружної Руської Ради Микола Верещанський від імені коломиян звернувся до австрійського уряду з проханням відкрити в місті українську гімназію. Марні тоді були зусилля української громади Коломиї, але цим були кинуті перші зерна на просвітянське поле.

Становлення Коломийської гімназії почалося 1861 року, коли в серпні австрійське міністрерство освіти дозволило відкрити цей навчальний заклад. 16 вересня чотирикласна міська гімназія почала діяти, 1 листопада 1861 року розпочалось гімназійне навчання в приватному будинку. В основному всі предмети викладалися урядовою німецькою мовою, за винятком того, що польською мовою викладалась релігія і польська граматика. Подібно навчались і українські учні, коли священник вчив релігії,