БПР-20 |

Блок перемикання

БШ-2І |

Блок юлюза

ВСТ-2І |

Блок стирання ,

РН-2І |

Резистори нормуючі

МБС-20 |

Міжблочний з’єднувач

КБС-2І,

НБС-22, |

Клемноблочні з’єднувачі

КБС-23

НБС-20 |

Клемна колодка

Блок контролера е центральним блоком, а решта блоків розширюють його можливості.

Організація логічних програм

Для розв’язку задач логіко-програмного управління викорис-товується логічна модель контролера, в якому можна реалізувати до чотирьох незалежник програм.

Кожна програма складається з етапів і кроків, які викону-ються в певній послідовності. Вона може бути лінійною або роз-галуженою з умовними і безумовними переходами. Програма, крім того, може виконуватись одноразово, багаторазово або циклічно.

Для побудови логічних програм керування використовуються наступні бібліотечні алгоритми:

ЭТЛ - етап крокової програми;

ОКИ - оперативний контроль логічної програми;

ВАА, ВАБ, ВДА, ВДБ, ДВА, ДВБ - алгоритм вводу-виводу ана-логових і дискретних сигналів.

ЗТП - це "ядро" логічної програми. Він задав послідовність виконання програми і формує керуючі сигнали. В кожній програмі можна задіяти декілька алгоритмів ЗТП.

Алгоритм ОКЯ виконує функції контролю за ходом виконання програми через індикатори передньої панелі, а також передав ко-манди оперативного управління від кнопок передньої панелі.

Нижче наведені приклади побудови логічним програм керуван-ня. SR

Приклад логічної програми.

Перший етап формує програму включення насоса /назва етапів умовна/. Перший крок етапу контролює сигнал на дискретному вході 01 контролера» який подається на вхід "С" кроку. При контрольно-му часі Т = очікування виконання умови С = І відбувається нескінчено довгий час, а в момент досягнення її програма перехо-дить до наступного кроку.

На другому кроці контролюється стан дискретного входу кон-тролера» Якщо на протязі 0,2 хв. на цьому вході буде логічна І, тоді вмикається дискретний вихід контролера, в іншому випадку програма переходить у стан "очікування", про що свідчить кон-станта N = 99 /ознайомитись з описом алгоритму ЗТП/.

Третій крок формує витримку 20 хв. При цьому вигідні парамет-ри кроку мають приймати значення: С = 0 або вільний; Т = 20 хв;

На четвертому кроці вмикається другий дискретний вихід онтролера, що забезпечується установкою константи С = І.

На п’ятому кроці формується безумовний перехід до другого етапу шяхом встановлення констант С = 0 та Т = 0. Тоді параметр N = 2 вказує номер етапу, до якого здійснюється перехід. Другий етап реалізує відключення насосу. На першому кроці через 120 с обнулюється перший етап, що спричиняв до відключення дискретних виходів контролера. На другому кроці реалізу-ється умовний перехід за такої умови: якщо сигнал на першому аналоговому вході контролера X 50 %, то здійснюється перехід до першого етапу, в іншому випадку при X 60, запускається таймер і програма переходить в стан "кінець програми".

Номера етапів задаються за допомогою алгоритму (Ш. Етап, Іід"єднаний до входу з цього алгоритму, має номер 01, а входу 14 - номер 02 і т.д.

Алгоритм ОКЯ дозволяв вибірково контролювати до чотирьох різних сигналів на цифровому індикаторі. На рисунку на позиції " "І" контролюється сигнал на першому аналоговому вході /кон-станта /f= 0/.

При синтезі логічних програм керування треб; дотримуватись таких правилі

а/ загальну задачу управління розбивають на окремі програ-ми, які можуть виконувавсь паралельно і незалежно. В кожній програмі виділяються свої етапи і кроки;

б/ програма, як мінімум, складається з одного алгоритму ЗТП та ОКИ. Перші виходи коленого етапу повинні безпосередньо зпеднуватись з входами ОКИ /починаючи з ІЗ та далі/, які зада-ють номер відповідного етапу;

в/ номер алгоблоку, в якому розміщений алгоритм ОКЯ, від-повідає номеру програми. Правила розміщення алгоритмів у алгоблоках для логічних програм такі я, як і для контурів регулю-вання.