продукту. Відображенням частки участі в логістичних операціях є передача цих операцій зовнішнім агентам, тобто рівень аутсорсингу. Найвищий показник аутсорсингу – при вантажоперевезеннях між підприємствами промисловості і торгівлі (до 100%). Приблизно 48% підприємств передали керування своїми складами спеціалізованим логістичним підприємствам. ДО 2005 року можна розраховувати на підвищення цього показника до 64%. В області послуг з логістичного менеджменту найбільш високе зростання до 2005 року очікується в області часткового менеджменту ланцюжків постачань (понад 30% аутсорсинга). [1]
Навіть ці нечисленні приклади показують, що попит на логістичні послуги буде зростати. При цьому одночасно із зростанням кількості пропонованих послуг будуть відбуватися і їхні якісні зміни. Поряд із класичними видами логістичних послуг з'являться і нові взаємодоповнюючі послуги. У цілому це знайде своє відображення в привабливості всього ринку логістичних послуг.
Ми сьогодні вже спостерігаємо деякі зрушення в сфері конкурентної боротьби. Конкуренція все менше виявляється на рівні окремих підприємств і все більше на рівні мереж створення вартості. Від конкурентної боротьби виграють у цілому усі види мереж. Однак, у порівнянні з оперативними і короткостроковими об'єднаннями в мережі (наприклад, віртуальна мережа створення вартості), на першому місці стоять кооперативні стратегічні мережі, призначені для спільної роботи на довгостроковий період. У довгострокове співробітництво включені і логістичні підприємства. Отже, тенденції майбутнього розвитку дозволяють припустити, що роль логістики як фактора успіху в конкурентній боротьбі й у майбутньому буде зростати.
3. Принципи побудови інформаційних систем у логістиці
Цілі створення інформаційної системи:
забезпечення життєздатності і дієздатності фірми;
забезпечення працівникам нормального трудового процесу;
усунення плутанини в одержанні інформації і її використанні;
розширення функцій підприємства відповідно до вимог ринку.
Основні принципи побудови інформаційної системи:
ієрархія (підпорядкованість задач і використання джерел даних);
принцип агрегованості даних (урахування запитів на різних рівнях);
надмірність (побудова з урахуванням не тільки поточних, але і майбутніх задач);
конфіденційність;
адаптивність до запитів, що змінюються;
погодженість і інформаційна єдність (визначається розробкою системи показників, у якій виключалася б можливість неузгоджених дій і виведення неправильної інформації);
відкритість системи (для поповнення даних).
У складі системи діють експерти і моделюючі комплекси ЕОМ. Основним типом інформаційного продукту служать статистичні дані, а також факти, знання, уміння що представляються як у первинній, так і в обробленій формі.
Система діє з урахуванням технічних і правових обмежень, може працювати в декількох режимах:
інформаційно-довідковий режим;
режим сортування й групування;
аналітичний режим (видача аналітичних зведень і документів за результатами обробки характеристик різної приналежності;
розрахунковий режим (виконуються розрахунки за заздалегідь формалізованими моделями і залежностями);
режим порад, (пропонується декілька рішень на основі формалізованих і інтуїтивних методів);
навчальний режим;
оптимізаційний.
Таблиця 1.
Класифікація основних задач виробництва і збуту, які розв'язуються за допомогою інформаційних систем
Зміст задачі | Інформаційне забезпечення
1.1 Збір фактичних даних, первинний аналіз виробництва і споживання
1.2 Аналіз динаміки виробництва | Статистичні дані про фактичне виробництво і постачання продукції за ряд періодів. Характеристики підприємств і продукції
2.1 Аналіз попиту на даний вид продукції по даному виду підприємств
2.2 ФВА продукції з погляду даного споживача
2.3 Аналіз еластичності попиту на даний вид продукції по даній групі споживачів в залежності від ціни | Статистика постачань даної продукції на даному підприємстві.
Дані про постачання конкурентів
Функціональна структура виробництва на підприємстві замовника.
Статистика постачань і цін продукції й аналогів
3.1 Аналіз можливостей постачання на дану групу підприємств інших видів продукції | Дані про потреби підприємств-замовників, технологічні можливості постачальника
4.1 Аналіз нових ринків збуту | Дані про використання продукції на інших підприємствах. Дані про виробництво конкурентів
5.1 Аналіз і прогноз функціонування підприємства.
Аналіз збуту і технологічних стрибків виробництва | Дані про технологію, предмети і засоби праці, дані про збут
6.1 Загальна задача формування оптимальної номенклатурної виробничої програми підприємства
6.2 Узагальнений аналіз технологічних, збутових і сировинних можливостей виробництва
6.3 Визначення стратегії підприємства по кадрам, по виробництву і по просуванню продукції | Дані про технологічні процеси, предмети і засоби праці, кадровий склад, фінансовий стан, дані про можливості залучення робочої сили потрібної кваліфікації, капіталовкладення.
Дані про різні посередницькі організації
7.1 Загальний аналіз і прогноз виробництва і збуту даної продукції | Дані про виробництво і збут за всіма виробниками і споживачами
Неможливо уявити собі вирішення задач логістики на сучасному підприємстві без використання обчислювальної техніки та інформаційних систем управління. На жаль, переважна більшість інформаційних систем вітчизняної розробки виявилась непридатною для вирішення задач логістики та управління в цілому. Україна стояла осторонь процесу розвитку як самих методів управління бізнесом, так і їх реалізації за допомогою обчислювальної техніки, що тривав протягом останніх 40 років та призвів до появи систем класу ERP (enterprise resource planning systems – системи планування ресурсів підприємства). Планова державна економіка не ставила сучасних задач, тому цілі розробки і впровадження автоматизованих систем управління (АСУ) відрізнялися від цілей застосування інформаційних систем для управління бізнесом.
Даючи коротку характеристику таким системам, необхідно вказати, що за загальноприйнятою на заході класифікацією ERP-системи поділяються на два рівні. До першого рівня належать так звані “важкі” системи, серед яких Oracle Applications, SAP R/3, J.D..Edwards, PeopleSoft, Baan та інші. Ці системи характеризуються широкими функціональними можливостями, глибиною проробки такої функціональності, надзвичайно гнучкими та потужними можливостями “настройки” під конкретні вимоги, високими рівнями складності проектів їх впровадження та ризику невдачі у досягненні мети. До другого рівня відносять “середні” системи, такі як Sсala, Sun Systems, Great Plain Dynamics, Exact, Navision, Platinum та ін. Ці системи являють собою компроміс між можливостями, з одного боку, та вартістю і ризиком - з іншого.
Говорячи про майбутні перспективи вирішення задач логістики підприємств, потрібно відзначити, що останнім