Трикотажні вироби для дітей, тис. штук | 12,5 | 168,3 | -65,3 | 136,3

АТ фірма Роза | 10,8 | 123,8 | -75,9 | 101,1

До трикотажних відносять вироби, отримані з ниток (пряжі) шляхом машинного чи ручного в'язання. Вони складаються з великого числа петель, що зв'язані між собою різними способами.

Деякі трикотажні вироби цілком в'яжуть на машинах; до них відносять дитячі панчохи, носки, цільнов’язані хустки, в’язані рукавички і рукавиці й ін. Інші вироби — білизна, більшість верхніх трикотажних виробів, рукавички і рукавиці — шиють з виготовленого (зв'язаного) на машинах трикотажної полотнини.

Трикотажне виробництво є великою і найбільш перспективною галуззю легкої промисловості України. Це зв'язано, насамперед з тим, що трикотажне виробництво менш трудомістке, чим текстильне (ткацьке). Крім того, вироби з трикотажу значно елегантніше одягу з тканини. Тому виробництво трикотажних виробів безупинно росте.

АТЗТ Роза випускає як готові вироби, так і трикотажні полотнини, що користаються попитом у споживачів. Нижче приводяться характеристики бавовняних полотнин, що АТЗТ Роза використовує для внутрішнього виробництва (білизни та дитячого трикотажу).

Рис 1 Приклади полотнин Х/Б трикотажу АТЗТ Роза

Як видно з таблиць, за рахунок нових схем постачань сировини й успішної асортиментної політики АТ Роза потроїла випуск верхнього трикотажу і подвоїло випуск дитячих трикотажних виробів. Виходячи з того, що статистика по галузі велася з неточностями (не враховувалися об'єми безлічі напівлегальних цехів) можна сказати, що АТ Роза в 2000-2001 роках вийшло в беззастережні лідери галузі.

В даний час Комбінат має можливість напрацювати різноманітний асортимент даного виду продукції в різній колірній гамі, різноманітного переплетення і сировинних сполучень. Гарантія високої якості і доступні ціни створили АТЗТ певний імідж серед вітчизняних виробників

Таблиця 3

Характеристики трикотажу з бавовни

Переплетення | Артикул/ Структура | Склад сировини, % | № пряжі | Поверхнева щільність готової, г/кв.м | Ширина полотнини в рулоні (x2), м

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Інтерлок-піке | 10-10-1 | х/б | 65/2 | 262 | 0.97

Інтерлок-пресс | 10-10-2 | х/б | 54 | 188 | 0.97

Інтерлок | 10-10-3 | х/б | 50 | 214 | 0.94

Інтерлок | 10-10-4 | х/б | 50 | 203 | 0.95

Інтерлок | 10-10-5 (чорн.) | х/б | 85/2 | 221 | 0.97

Інтерлок-піке | 10-10-6 (м/хвиля) | х/б | 65/2 | 277 | 1.00

Інтерлок | 10-10-7 | х/б | 50 | 177 | 0.94

Інтерлок | 10-13-6 | х/б | 65 | 174 | 0.83

Плюш | 12-12-5 | х/б | 50 | 217 | 0.83

Плюш | 12-12-8 | х/б | 50 | 275 | 0.83

Плюш | 12-12-7 | х/б | 40/54 | 269 | 0.85

Плюш | 12-12-6 | х/б | 54/65 | 214 | 0.83

Плюш жаккард | 11-11-1 | х/б | 40/54 | 339 | 0.84

Плюш жаккард | 11-11-2 | х/б | 50/54 | 254 | 0.93

Кулірна гладь | 13-12-1 | х/б | 54 | 105 | 0.83

Кулірна гладь | 13-12-2 | х/б | 50 | 75 | 0.83

Кулірна гладь | 13-12-3 | х/б | 40 | 130 | 0.82

Кулірна гладь | 13-13-1 | х/б | 54 | 88 | 0.73

Кулірна гладь | 13-13-3 | х/б | 40 | 111 | 0.81

Ластик 2:2 | 14-13-8 | х/б | 50 | 166 | 0.29

Ластик | 14-13-9 | х/б | 54 | 138 | 0.34

Ластик | 14-13-7 | х/б | 50 | 142 | 0.42

Ластик | 14-13-11 | х/б | 50 | 160 | 0.35

Ластик 2:2 | 14-13-10 | х/б | 54 | 174 | 0.45

Пресове (одинарний фанг) | 17-13-2 | х/б | 40 | 138 | 0.91

Комбіноване | 19-11-3 | х/б | 54 | 163 | 0.86

Комбіноване | 19-13-4 | х/б | 54 | 190 | 0.9

Комбіноване | 19-13-5 | х/б | 54 | 156 | 0.76

Інтерлок | 10-18-2 | х/б | 65/1 | 166 | 0.63

3

2. Особливості виробництва трикотажних полотнин і виробів на АТЗТ Роза

На відміну від тканини трикотаж не має двох систем ниток (основи і качка). Він складається з великого числа петель, утворених однієї чи багатьма нитками і з'єднаних між собою. Кожна петля являє собою вигнуту в процесі в'язання нитка. Петлі, розташовані в одному ряді поперек трикотажу, утворять петельний ряд, а петлі, нанизані одна на іншу уздовж трикотажу, петельний стовпчик.

Розрізняють два види трикотажу: поперечно-в’язаний і основов’язаний.

Поперечнов’язаний і (кулирний) трикотаж утвориться шляхом послідовного згинання в петлі однієї, двох чи трьох разом узятих ниток. Після утворення петель у першому ряді нитка переходить у другий ряд, третій і т.д. (Рис. 2).

Рис. 2. Будова поперечно - в’язаного трикотажу:

1- петельні дуги; 2 – петельні палички

Така будова поперечно-в’язаного трикотажу робить його легко розпускається як але горизонталі, так і по вертикалі.

Осново-в’язаний трикотаж на відміну від поперечно-в’язаного утвориться не з однієї нитки, а з цілої системи паралельно розташованих ниток, що у трикотажі називають основою. Петельний ряд цього трикотажу виходить шляхом одночасного згинання ниток, - кожна з який прокладена на свою голку. Таким чином, кожна нитка утворить у петельному ряді свою петлю, а потім переходить у наступний ряд сусіднього петельного стовпчика (Рис. 3.). За рахунок переходу нитки з одного петельного стовпчика в інший і відбувається їхнє зв'язування між собою. У результаті такої будови осново-в’язаний трикотаж не