— мальєзних, коттонних, круглочулочних автоматах, ластичних, фангових, оборотних, жакардових апаратах.
Основов’язаний трикотаж виробляють на машинах рашель, вертілка, рашель-вертілка і рашель-жакард.
Для виробництва білизняного трикотажу застосовують поперечно-в'язальні (мальєзні, МТ, КЗ, ластичні, інтерлочні) і основов’язальні (вертілки) машини різних класів.
Верхній трикотаж, а також панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички і рукавиці виготовляють в основному на поперечно-в'язальних круглих і плоских машинах з однієї і двома гольницями. Панчохи з круглих машин одержують у виді трубки, із плоских — у виді полотнини.
У процесі в'язання одержують трикотажна полотнини, регулярні і напіврегулярні вироби.
З трикотажної полотнини викроюють деталі виробу і потім їх зшивають на спеціальних машинах, що дають досить що добре розтягуються шви. Виробу, що зшиті з трикотажних полотнин, називають кроєними. Їхнє виготовлення в принципі подібно з виробництвом швейних виробів. Вони займають більше 60 % всього асортименту трикотажних виробів АТЗТ РОЗА.
До кроєних виробів відносять трикотажна білизна, верхні вироби, шиті рукавички і рукавиці, кроєні панчішні вироби.
Регулярні вироби здобувають конструктивну форму чи цілком майже цілком у процесі в'язання (жакети, жилети, джемпери, светри, рейтузи, хустки, шарфи, рукавиці, майже всі панчішно-шкарпеткові вироби). Це власне кажучи закінчені вироби і їх у більшості випадків виготовляють з пофарбованих ниток.
Особливістю напіврегулярних виробів є те, що деталі їх не викроюють з полотнини, а виготовляють (в'яжуть) цілком на трикотажних машинах. Перед пошиттям ці деталі лише частково підкроюють (у горловині, проймі).
До напіврегулярного відносять більшість виробів верхнього трикотажу, а також деякі види панчішно-шкарпеткових виробів.
Регулярні і напіврегулярні вироби виготовляють в основному з ниток, підданих тій чи іншій обробці. Трикотажні полотнини перед розкроєм піддають обробці — промиванню, відварці, білінню, фарбуванню, друкуванню, ворсуванню, аппретируванню й іншим операціям.
3. Фактори формування споживчих властивостей і асортименту трикотажних полотнин на АТЗТ Роза
До факторів, що формують споживчі властивості й асортимент трикотажних полотнин, відносять переплетення, щільність в'язання, заповнення й ін.
Переплетення є основним чинником формування якості трикотажу. Від нього залежать такі властивості, як міцність, розспускаємість, розтяжність, товщина, маса й ін. Під трикотажним переплетенням розуміють визначений порядок розташування і з'єднання петель у полотнині. Відповідно до назви переплетення привласнюють назви і вироблюваних полотнин.
Усі трикотажні переплетення поділяють на три класи: головні, похідні і рисунчаті. Кожен клас переплетень підрозділяють на двох груп: поперечно-в’язані й основов’язані. І ті, і інші бувають одинарними і подвійними. Основов’язаний трикотаж на відміну від поперечно-в’язаного має ряд загальних особливостей. По-перше, основов’язаний трикотаж має нахил петель, обумовлений зрушенням ниток від однієї голки до іншої. По-друге, він не розпускається в горизонтальному напрямку, тому що кожна петля ряду утворена з окремої нитки. По вертикалі трикотаж розпускається дуже мало, тому що в цьому напрямку петлі утворяться теж з окремих ниток. По-третє, основов’язаний трикотаж менш розтяжний і пружний унаслідок того, що має протягання, що з'єднують між собою петельні стовпчики.
Головні переплетення найбільш прості; вони є основою для утворення похідних і рисунчатих переплетень. До числа головних поперечно-в’язаних переплетень відносять гладь, ластик і двовиворітне переплетення.
Гладь — одинарна полотнина, у якій лицьова сторона різко відрізняється від виворітної. На лицьову сторона гладі виходять петельні палички, тому вона має гладкий і більш блискучий вид, на виворіт — петельні дуги, завдяки чому ця сторона шорсткувата, матова. Гладь добре розтягується, має високу повітропроникність, але легко розпускається при розриві петель, а краю гладі закручуються. Цим переплетенням виробляють білизняні, панчішно-шкарпеткові, спортивні й інші вироби.
Ластик — подвійна полотнина, у якому лицьова і виворітна сторони однакові. На обох сторін цього трикотажу виходять стовпчики петельних паличок, що чергуються зі стовпчиками петельних дуг. У нерозтягнутому стані на поверхні видні тільки стовпчики петельних паличок на зразок лицьової сторони гладі. Тому ластик іноді називають двохлицевою гладдю. Ластик відрізняється великою розтяжністю (у 2 рази більше гладі), особливо по ширині. Застосовують ластичний трикотаж для виготовлення верхніх, панчішно-шкарпеткових, білизняних виробів.
Двовиворітний трикотаж має по обидва боки однакова будову, що нагадує виворіт гладі. Двовиворітне переплетення забезпечує однакову розтяжність трикотажу як уздовж, так і поперек полотнини, розпускаємість його така ж, як і гладі, краї не закручуються. Такий трикотаж використовують головним чином при виробництві хусток і верхніх трикотажних виробів.
Головні переплетення основов’язаного трикотажу — ланцюжка, трико й атлас — є основою для одержання полотнин більш складних переплетень.
Похідні переплетення одержують шляхом комбінації двох чи декількох головних (базисних) переплетень. До поперечно’вязаних похідних переплетень відносять похідну гладь і інтерлок.
Похідна гладь являє собою сполучення двох переплетень звичайної гладі, кожне з який отримане з окремої нитки. По зовнішньому вигляді похідна гладь мало відрізняється від звичайної. Характерним для неї є наявність на вивороті протягань, що зменшують розтяжність полотнини. Похідну гладь застосовують у виробництві верхнього трикотажу.
Інтерлок являє собою, власне кажучи, подвійний ластик, причому кожний з них твориться з окремої нитки. Лицьова і виворітна сторони однакові. Петельні стовпчики на лицьовій стороні майже точно протистоять петельним стовпчикам виворітної сторони. Розтяжимість і розпускаємість інтерлока менше, ніж ластику, але еластичність його трохи вище. Інтерлок використовують для пошиття білизняних виробів, верхнього трикотажу і рукавичок.
З основов’язаних похідних переплетень найбільше часто застосовують одинарні — сукно і шармі, подвійні — трико, трико-сукно, трико-шармі, інтерлочне трико й ін.
Основою для одержання переплетень сукно і шармі є трико. У трико кожна нитка, утворивши петлю в одному петельному стовпчику, переходить у сусідній петельний стовпчик, а потім повертається у свій стовпчик. Таке зрушення вліво і вправо повторюється при утворенні петель кожного ряду. Трикотаж цього переплетення