Прозорість фінансування ЗМІ, обмеження частки притягнутих засобів від неосновної діяльності чи сторонніх організацій, можливо, змогли б створити умови, про які говорилося вище. Крім того, необхідно створити умови для підвищення якості підготовки кадрів для засобів масової інформації (що однаково стосується як технічних, так і творчих спеціальностей). Необхідно створювати корпоративні об'єднання не тільки для захисту прав і інтересів журналістів, але і для їхнього самоочищення від тих, хто порушив моральні й етичні норми поводження журналіста, що, до речі, треба ще і досить чітко позначити з урахуванням особливостей ментальності нашого суспільства.

4.3. ІНФОРМАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА

Реалізація права на доступ до інформації з різних джерел можлива тільки при розвинутій інформаційній інфраструктурі. Під нею варто розуміти єдність наступних систем: виробництва і доставки інформаційних продуктів до споживача; виробництва засобів виробництва інформаційних продуктів і їхньої доставки; виробництва інформаційних технологій; нагромадження і збереження інформаційних продуктів, сервісного обслуговування елементів інфраструктури і, нарешті, підготовки кадрів. Що означає удосконалювання інформаційної інфраструктури? Візьмемо, наприклад, один з елементів системи виробництва інформаційних продуктів — телебачення. Існує думка, що наші телевізійні журналісти суцільно і поруч готують замовлені матеріали в угоду тим чи іншим силам. Смію затверджувати — усі без винятку журналісти суб'єктивні. Суб'єктивні в силу умов свого виховання, утворення, світогляду й умов життя. Самі умови нинішнього життя дають підстави для підозр в особливої спрямованості цієї суб'єктивності, причому не тільки окремих журналістів, а цілих редакцій і навіть телеканалів. Який же вихід? Вихід у створенні умов, що: (а) чи виключали, принаймні, різко послабляли б фінансову залежність телередакцій чи телеканалів від конкретних чи облич організацій; (б) робили б прозорими фінансові схеми забезпечення діяльності телеорганізацій; (в) робили б морально і матеріально невигідним виготовлення і поширення свідомо перекрученої інформації (мова йде про репутацію).

5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ ЧИ ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА?

Західні експерти радять нам переходити до реалізації моделі так званого публічно-правового телебачення як засобу досягнення фінансової незалежності. Суть його зводиться до того, що канал, що інформує населення, фінансується в основному за рахунок збору абонементної плати з телеглядачів. Так, напевно, це один з ефективних шляхів рішення проблеми фінансової незалежності телеканалу, але давайте міркувати. При сучасних вимогах до відеоряду, до інформаційної насиченості матеріалу, до оперативності його подачі порівняємо вартість змісту телеканала в Україні з аналогічними витратами на Заході. Допустимо, що на якісь два однакових гіпотетичних канали в Україні і на Заході приходиться однакова кількість телеглядачів. Питання — як співвідноситься середня заробітна плата в нас і там? Видимо, необхідність у подальших міркуваннях у відношенні можливої долі в Україні публічно-правового телебачення в даний час поки відпадає. Можна почути заперечення — що Ви там говорите про фінансову залежність? Адже є CNN! Власник — одна людина! Так, це так. Але це просто граничний випадок третьої умови. Це репутація, зведена в абсолют. Незалежність і об'єктивність — принципи діяльності цієї телекомпанії і всіх її співробітників, і цей основний зміст їхньої репутації. Один із прийомів досягнення цієї мети в CNN — це не стільки авторський (журналістський) коментар події, що відбувається, (до речі, досить сухий, що носить документальний характер), скільки представлення думки різних людей, що мають і не мають відношення до події. У такий спосіб глядачу надається інформація і спектр думок,