Ланцюгові підстановки і метод розрахунку за допомогою відхилень

План

1. Ланцюгові підстановки і метод розрахунку за допомогою відхилень

Типи детермінованих, моделей, у яких застосовується спосіб ланцюгової підстановки. Сутність і правила його застосування. Алгоритми розрахунку впливу факторів, цим способом у різних типах моделей.

Одним з найважливіших методологічних питань в АХД є визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативних показників. У детермінованому аналізі для цього використовуються наступні способи: ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць, відносних різниць, пропорційного розподілу й інтегральний метод.

Перших чотири способи ґрунтуються на методі елімінування. Елімінувати - це означає усунути, відхилити, виключити вплив усіх факторів на величину результативного показника крім одного. Цей метод виходить з того, що усі фактори змінюються незалежно друг від друга: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюються два, потім три і т.п., при незмінності інших. Це дозволяє визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

Найбільш універсальним з них є спосіб ланцюгової підстановки. Він використовується для розрахунку впливу факторів у всіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і змішаних (комбінованих). Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, що враховують зміни одного, потім двох, трьох і т.п. факторів, допускаючи, що інші не міняються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє елімінуватися від впливу усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника.

Як нам уже відомо, обсяг валової продукції (ВП) залежить від двох основних факторів першого рівня: чисельності робітників (КР) і середньорічного вироблення (ГВ). Маємо двофакторну мультиплікативну модель:

ВП = КР * ГВ.

Алгоритм розрахунку способом ланцюгової підстановки для цієї моделі:

ВПпл= КРпл *ГВпл = 1000*160 = 160000 млн. руб.,

ВПусл = КРф *ГВпл =1200*160 = 192000 млн. руб.,

ВПф = КРф *Цпф = 1200*200 = 240000 млн. руб.,

Як бачимо, другий показник валової продукції відрізняється від першого тим, що при його розрахунку прийнята фактична чисельність робітників замість запланованої. Середньорічне вироблення продукції одним робітником у тім і іншому випадку планова. Виходить, за рахунок збільшення кількості робітників випуск продукції збільшився на 32 000 млн. руб.(192 000 - 160 000).

Третій показник відрізняється від другого тим, що при розрахунку його величини вироблення робітників прийняте по фактичному рівні замість планової. Кількість працівників в обох випадках фактичне. Звідси за рахунок підвищення продуктивності праці обсяг валової продукції збільшився на 48 000 млн. руб.(240 000-192 000).

Таким чином, перевиконання плану по обсязі валової продукції з'явилося результатом впливу наступних факторів:

а) збільшення чисельності робітників + 32 000 млн. руб.

б) підвищення рівня продуктивності праці + 48 000 млн. руб.

Разом + 80 000 млн. руб.

2. Методика комплексної оцінки інтенсифікації та ефективності господарювання

Теоретичний аналіз проблем інтенсифікації для бухгалтера-аналітика потрібно доповнити рішенням конкретних проблем економічного аналізу: обліку й оцінки інтенсивності, кількісних методів визначення впливу факторів інтенсифікації на результати виробництва, побудови узагальнюючого (інтегрального) показника всебічної інтенсифікації виробництва.

Кількісне співвідношення екстенсивності й інтенсивності розвитку виражається в показниках використання виробничих і фінансових ресурсів. Показниками екстенсивності розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина витрачених предметів праці, величина амортизації, обсяг основних виробничих фондів і авансованих оборотних коштів. Показники інтенсивності розвитку - якісні показники використання ресурсів, тобто продуктивність праці (чи трудомісткість), матеріаловіддача (чи матеріалоємність), фондовіддача (чи фондоємність), кількість оборотів оборотних коштів (чи коефіцієнт закріплення оборотних коштів). Варто вказати, що фондовіддача – (фондоємність - ) узагальнює в собі такі показники інтенсивності, як амортизаціовіддача - (амортизаціємність - ) і оборотність основних виробничих фондів у літах (зворотний коефіцієнт оборотності ). Покажемо цей взаємозв'язок на прикладі моделювання фондоємності:

де N - обсяг товарної продукції;

F - середньорічна величина основних виробничих фондів;

А - величина амортизації, призначеної для повного відновлення основних виробничих фондів.

Обсяг виробництва у вартісному вираженні (а виходить, з урахуванням якості) є результатом впливу усіх видів ресурсів. Підвищення якості продукції впливає на її кількість, економію ресурсів, більш повне задоволення запитів покупців. Виходить, показники якості є показники інтенсифікації виробництва, що одержують своє відображення, як на результатах виробництва, так і у витратах ресурсів.

Кожен синтетичний показник використання ресурсів, у свою чергу, складається з дії більш дрібних факторів (факторів другого і наступних порядків). Наприклад, продуктивність праці залежить від екстенсивної його величини, тобто від тривалості робочого часу, інтенсивної його величини, тобто від навантаження робітника за робочий час і продуктивну силу праці, обумовленої організаційно-технічними й іншими (природними і соціальними) умовами виробництва. Виходить, кожен якісний синтетичний показник використання ресурсів лише, загалом, відбиває інтенсивність цього використання. Для виявлення інтенсивності в «чистому виді» варто провести заглиблений економічний аналіз. Так, при аналізі продуктивності праці кращим показником інтенсивності розвитку буде годинне вироблення робітника. З часткою умовності можна вважати, що річні показники продуктивності праці, фондовіддачі основних виробничих фондів, матеріалоємності продукції й оборотності оборотних коштів є показниками інтенсивного розвитку.

Усі ці безпосередні фактори (вірніше, групи факторів) підвищення інтенсифікації й ефективності виробництва прийнято називати узагальненим поняттям «техніко-організаційний рівень виробництва». Аналіз факторів і шляхів підвищення техніко-організаційного рівня виробництва - ключ до підвищення показників інтенсифікації й