ефективності діяльності.
На відміну від фактора інтенсивності й ефективності виробництва виділяють безпосередні джерела ефективності, а отже, і резервів виробництва, якимись можуть бути тільки виробничі ресурси. В умовах існування товарно-грошових відносин оборот виробничих ресурсів виявляється в обороті фінансових ресурсів, що дозволяє характеризувати не тільки споживання засобів виробництва і праці в процесі виробництва, але чи авансування застосування основних виробничих фондів і оборотних коштів.
Використання виробничих і фінансових ресурсів може носити як екстенсивний, так і інтенсивний характер. Поняття всілякої і всебічної інтенсифікації охоплює і характеризує використання не тільки живого, але й упредметненої праці, тобто всієї сукупності виробничих і фінансових ресурсів.
Можливість забезпечити неухильний ріст і досить високі темпи економічної ефективності виробництва дають тільки перехід до переважно інтенсивного типу розвитку. Співвідношення інтенсивності виробництва аналізується по співвідношенню якісних і кількісних показників використання ресурсів.
Особливістю інтенсивного й екстенсивного використання ресурсів є їхня взаємозамінність. Так, недолік робочої сили можна заповнити підвищенням продуктивності праці. Теоретично ясно, що в цілому динаміка техніко-організаційного рівня виробництва виявляється в показниках інтенсифікації використання виробничих і фінансових ресурсів. Виходить, удосконалювання керування усіма факторами інтенсифікації повинне відбиватися в динаміку продуктивності праці, матеріаловіддачи, фондовіддачі основних виробничих фондів (відображеної амортизаціовіддачі й оборотності основних фондів) і оборотність оборотних коштів. По динаміці цих показників можна характеризувати ефективність упроваджуваної реформи керування, заснованої на ринкових відносинах.
У даному випадку розрахунок зроблений за прямими показниками інтенсифікації виробництва. Його можна виконати за зворотними показниками: трудомісткості, матеріалоємності, фондоємності і рівню запасів оборотних коштів на карбованець продукції. Приведені дані показують, що якісний рівень використання ресурсів підвищився, крім фондовіддачі основних виробничих фондів.
Список літератури
Іващенко В.І. Економічний аналіз господарської діяльності. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 1999.
Івахненко В.М., Горбатюк М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. – К.: КНЕУ, 1999.
Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу.- Львів: Світ, 1993.
Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория екномического анализа. – М.: Финанси и статистика, 1997.