містив 29 або 30 днів. Кожний день місяця позначався відповідним числом, при цьому перший день місяця вважався нульовим. Після шести місяців закінчувалася місячна половина року, після чого знову починався перший місячний місяць.
Висновки
В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:
Цивілізоване життя людини неможливе без календаря. Історія календаря є невід’ємною частиною людської історії.
Математична теорія сонячних календарів (використання ланцюгових і підхідних дробів для розрахунку календаря) дозволяє розробити найбільш точні календарі для потреб практики. Крім того, використаний підхід у застосуванні ланцюгових і підхідних дробів може бути використаний при рішенні інших задач (наприклад розрахунку зубчатих передач).
Знання історії виникнення та сутності юліанського та григоріанського календарів є необхідними для визначення дати певної історичної події.
Календар поета і математика Омара Хайама є не тільки оригінальним, але і точнішим за григоріанський календар.
Календар майа, який є дуже оригінальним і сильно відрізняється від календарів Старого Світу, в той же час є дуже точним. Цінність календаря майа полягає також в тому, що він зберігає в собі частину культури древніх майя.
Література
Климишин И.А. Календарь и хронология. – М.: Наука, 1990. – 480с.
Климишин І.А. Календар природи і людини. – Львів: Вища школа, 1983. – 176с.
Селешников С.И. История календаря и хронология. – М.: Наука, 1977. – 224с.
Кнорозов Ю.В. Письменность индейцев майа. – Л.: Наука, 1963. – 633с.