Логістика виробничих процесів, вимоги до управління матеріальними потоками

Зміст

Вступ

Тема даної роботи – «Логістика виробничих процесів, вимоги до управління матеріальними потоками».

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з виробничою логістикою та управлінням матеріальними потоками.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз літературних та наукових джерел, присвячених проблемам логістики виробничих процесів;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що виробнича логістика є однією з центральних ланок організації виробництва, до якої потрібно відноситися з особою долею уваги, враховувати усі аспекти виробничого процесу і на основі цього розробляти більш прийнятні форми, способи і методи управління виробництвом.

В роботі розкриті наступні питання:

сутність виробничої логістики й основні закони раціональної організації виробничого процесу;

класифікація матеріальних потоків та управління ними;

прогресивні способи організації виробничих логістичних систем;

тощо.

При написанні роботи автором були використані підручники, монографії, аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних фахівців з логістики.

1. Сутність виробничої логістики й основні закони раціональної організації виробничого процесу

Сутністю логістики виробничих процесів є впорядкування руху матеріальних потоків на стадії виробництва продукції.

Головним об'єктом уваги при цьому залишається оптимізація руху матеріального потоку на стадії виробництва.[12]

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і зветься виробничою логістикою. Виробнича логістика розглядає процеси, що відбуваються в сфері матеріального виробництва тобто виробництво матеріальних благ і виробництво матеріальних послуг (робіт, що збільшують вартість раніше створених благ).

Виробничий процес являє собою сукупність трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення товарів, заданої якості, асортименту й у встановлений термін. 

Усі виробничі процеси поділяються на основні і допоміжні.

Задачі виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або такі матеріальні послуги, як збереження, фасування, розважування, складування й інші.

Головна задача виробничої логістики – це забезпечення виробництва продукції необхідної якості у встановлений термін і забезпечення безперервного руху предметів праці і безперервної зайнятості робочих місць.
Об'єктом логістики є потокові і матеріальні процеси (матеріальний потік, матеріальні послуги).

Характерна риса об'єктів вивчення у виробничій логістиці - їхня територіальна компактність. У літературі їх іноді називають “острівними об'єктами логістики”.

Логістичні системи, які розглядаються виробничою логістикою, звуться внутрішньовиробничими логістичними системами (ВЛС). До них можна віднести промислові підприємства, оптові підприємства, що мають складські спорудження, вузлову вантажну станцію, вузловий морський порт і інші.

ВЛС можна розглянути на мікро- і макро рівні.

На макрорівні ВЛС виступають як елементи макрологічних систем. Вони задають ритм роботи цих систем, є джерелом матеріальних потоків.

Можливість адаптації макрологічних систем до змін навколишнього середовища в істотному ступені визначається здатністю вхідних у них ВЛС швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається.

Якісна гнучкість ВЛС може забезпечуватися за рахунок наявності універсального обслуговуючого персоналу і гнучкого виробництва.

На мікрорівні ВЛС являють собою ряд підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворюють визначену цілісність, єдність. Ці підсистеми – закупівля, склади, запаси, що обслуговують виробництво, транспорт, інформація, збут і кадри, забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження усередині неї і вихід із системи.

Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечити можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок усередині підприємства.
Логістична концепція організації виробництва містить у собі наступні основні положення:

відмовлення від надлишкових запасів,

відмовлення від завищеного часу на виконання допоміжних і транспортно-складських операцій,

відмовлення від виготовлення серій деталей, на які немає замовлень покупців,

усунення простоїв устаткування,

обов'язкове усунення браку,

усунення нераціональних внутрішньозаводських перевезень, 

перетворення постачальників з конфронтуючої сторони в доброзичливих партнерів.[12]

Логістична організація дозволяє знизити собівартість в умовах конкуренції шляхом орієнтації підприємства на ринок покупця, тобто пріоритет одержує мета максимального завантаження устаткування і випуску великої партії виробів.

Існує два варіанти управління матеріальними потоками:

Система, що штовхає - тобто предмети праці, що надходять на виробничу ділянку в технологічній ланці не замовляються.

Система, що тягне - предмети праці на технологічну ділянку надходять в міру необхідності.[12]

Особлива увага виробничою логістикою приділяється принципам раціональної організації виробничого процесу:

Забезпечення ритмічної, погодженої роботи всіх ланок виробництва за графіком і рівномірним випуском продукції. Ритмічна робота припускає організацію в часі і просторі одиничних, часткових і часток процесів у єдиний безперервний виробничий процес, що забезпечує своєчасний випуск кожної конкретної продукції у встановлених обсягах з мінімальними витратами виробничих ресурсів.

Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва. Безперервність полягає в русі предметів праці і завантаженні робочих місць. Загальний критерій оптимізації – мінімум витрат виробничих ресурсів в умовах непотокового виробництва може бути забезпечений за рахунок організації безперервного завантаження робочих місць, тоді як у потоковому виробництві – вибір варіанта з мінімальним часом міжопераційного простою деталей.

Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт.

Потрібно розв'язати наступні проблеми:

дефіцит виробничих потужностей,

субоптимальність календарних планів виробництва,

велику тривалість виробничих циклів,

неефективне управління запасами,

низький ККД устаткування,

відхилення від технології виробництва,

забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану,

забезпечення безперервності планового керівництва,

забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом типові і характерові конкретного виробництва,

використання прямоточності,

пропорційність, тобто виконання забезпечення рівної пропускної здатності різних робочих місць одного процесу, а також пропорційного забезпечення робочих місць інформацією, матеріальними ресурсами і т.д.,

паралельність,

концентрація однорідних предметів праці в одному місці.[4,12]

Основні закони раціональної організації виробничого процесу.

Великим досягненням у сучасній теорії організації виробництва можна вважати виявлення