Математика вивчає просторові форми і кількісні відношення, наприклад, який-небудь предмет. Нас може цікавити, яка його густина, міцність, теплопровідність. Ф. Енгельс так описав зміст математики: “Чиста математика має своїм об’єктом просторові форми і кількісні відношення дійсного світу.”

Математика, як наука сформувалася в Стародавній Греції в VII-IIIст. До нашої ери, коли Фалес, Піфагор, Евклід та інші вчені систематизували відомі на той час математичні знання і викладали їх з точним обґрунтуванням. Тоді ж виникло і слово “математика”, яке в перекладі з грецької означає “знання”, “наука”.

Звичайно, математика існувала ще в доелiнський період, але не виходила тоді за рамки арифметики та геометрії. Про це свідчать рiзноманiтнi документи, якi збереглися з часів Вавилону, Халдеї та Стародавнього Єгипту. В тi часи математика виникла з потреб практики, мала за мету задовольняти ці потреби (в землеробстві, торгівлі тощо), і, тим самим, носила прикладний характер.

З часів древніх греків в математиці або в її складових частинах, що розвивалися тоді такими науками як логіка, риторика та натурфілософія, почали вестися дослідження, якi не були орієнтовані на практичне застосування, а призначалися лише, так би мовити, для внутрішніх потреб математики. Відтоді за змістом слова “математика” почали часто вбачати (мистецтво) “доведення” певних міркувань. Таким чином, відбувся розподіл науки математики на дві галузі, за якими сьогодні закріпилися назви “чистої” (англ. “pure”) та “прикладної” математики (англ. “applied” mathematics).

Один з провідних математиків сучасності професор Д’єдоне в своїй праці, що була опублікована в 1964 році в журналі “Philosophia Mathematic” так характеризує специфіку чистої математики:

“Вивчення математичних проблем поступово приводить нас до введення понять, якi є значно більш абстрактними, ніж ідеї числа або формули, і закінчує повним абстрагуванням від світу відчуттів. Ці нові поняття природно призводять до нескінченної множини задач, для вирішення яких ми повинні вводити нові поняття, якi є ще більш абстрактними. Рій цих понять нестримно росте, віддаляючись все далi від початку математики в природі, та відводячи математиків все більше і більше від проблем, якi поставлені фізиками або інженерами… Тому можна сказати, що, в принципі, сучасна математика в основі своїй немає якої-небудь утилітарної мети, а являє собою інтелектуальну дисципліну, практична користь якої зводиться до нуля. Проте може трапитись так, що абстрактні ідеї одного разу знайдуть несподіване “застосування”. Все ж таки, математик в своїх дослідженнях ніколи не керується думкою про ступінь корисності отриманих результатів в майбутньому (що, між іншим, i неможливо передбачити), скоріше він керується бажанням проникнути в розуміння математичного явища, що закінчується на собі самому. Без сумніву, ще багато хто навряд чи приймають таку точку зору без вагань. Вони завжди хочуть, щоб математика “служила” кому-небудь, їх шокує думка, що математика — це не більше, ніж “розкіш”, яку може дозволити собі цивілізація… Математики просто хочуть, щоб iншi признавали за ними таке ж право “на існування, яке мають, наприклад, астрофізики, палеонтологи та поети”.

В зв’язку з нашим контекстом всюди в цій цитаті слова “математика” можна було б замінити на термін “чиста математика”, не ризикуючи змінити суть висловлення.

Насправді розподіл математики на чисту та прикладну є умовним. Неможливо провести чіткої межі між цими аспектами математики; як правило, вони взаємозв’язані та збагачують один одного. Та все ж, можна сказати, що в чистій математиці основний акцент робиться на “доведеннях” та “обґрунтуванні” при розгляданні тих чи інших об’єктів математики, в прикладній же — на проведенні певних обчислень, тобто більшою мірою — на отриманні певного розв’язку конкретної задачі, ніж на обґрунтуванні та доведенні існування такого розв’язку.

Характерною особливістю сучасного етапу розвитку математики є її тісна плодотворна взаємодія з науками й практичними проблемами, які стосуються безпосередньо людини й суспільства. Попередні її істотні зв'язки з фізикою доповнюються цими новими зв'язками.

Тепер математика потрібна всім. Без математичних обчислень не можна побудувати не тільки космічного корабля, електростанції, підводного човна, а й звичайного будинку.

Збільшується не тільки кількість наук, які вже не можуть обходитись без математики, а й обсяг математичних знань, використовуваних цими науками. Ось чому так важливо, щоб наша молодь мала ґрунтовну математичну підготовку.

Список використаної літератури

Барковський В. В., Барковська Н. В. Математика для економістів. Основи елементарної математики. — К., 1999.

Бугір М.К. Математика для економістів. – К., 1998.

Гнеденко Б. В. Математика и жизнь. — М., 2000.

Єгоршин О. О., Малярець Л. М. Тексти лекцій "Математичне програмування курсу "Математика для економістів". — Х., 2001.

Зоря А.С., Кіро С.М. Про математику і математиків. – К., 1981.