мінімізацію часу ТХЗ збереження на складі:
ТХЗ Т мін.ХЗ;
як мінімізацію логістичних витрат ( витрат ) З на закупівлю сировини або комплектуючих:
З І мін.З;
як прагнення до продовження життєвого циклу ТЖЦЗУ закупівельної логистической послуги:
ТЖЦЗУ Т макс.ЖЦЗУ .
У виробничій логістиці:
як мінімізацію часу ТП на безперервне завантаження виробництва сировиною або комплектуючими:
ТП Т мін.П ;
як мінімізацію часу ТХП збереження на складі:
ТХП Т мін.ХП ;
як мінімізацію витрат ІП виробничої логістики:
ІП І мін.П ;
як прагнення до продовження життєвого циклу ТЖЦПУ виробничої логістичної послуги:
ТЖЦПУ Т макс.ЖЦПУ .
У розподільній ( маркетинговій ) логістиці:
як мінімізацію часу ТР на розподіл товару:
ТР Т мін.Р ;
як мінімізацію часу ТХР збереження на складі:
Т ХР Т мін.ХР ;
як мінімізацію витрат ІР розподільної логістики:
ІР І мін.Р ;
як прагнення до продовження життєвого циклу ТЖЦУ розподільної логістичної послуги:
ТЖЦРУ Т макс.ЖЦРУ .
У транспортній логістиці:
як мінімізацію часу ТТ на транспортування:
ТТ Т мін.Т ;
як мінімізацію часу ТХТ збереження на транзитному складі ( у випадку перевезення транзитом ):
ТХТ Т мін.ХТ ;
як мінімізацію витрат ІТ транспортної логістики:
ІТ І мін.Т ;
як прагнення до продовження життєвого циклу ТЖЦУ транспортної логістичної послуги:
ТЖЦТУ Т макс.ЖЦТУ .
В інформаційній логістиці:
як мінімізація часу Ті на надання інформації:
ТИ Т мін.І ;
як мінімізацію витрат Іі інформаційної логістики:
Іі І мін.І ;
як прагнення до продовження життєвого циклу ТЖЦИУ інформаційної логістичної послуги:
ТЖЦІУ Т макс.ЖЦІУ .
У цілому для логістики як:
ТЗ + ТП + ТР + ТТ + Ті Кмін.
ТХЗ + ТХП + ТХР + ТХТ Т мін.Х
З + ІП + ІР + ІТ + Іі І мін.
ТЖЦЗУ + ТЖЦПУ + ТЖЦРУ + ТЖЦТУ + ТЖЦІУ Т макс.ЖЦУ .
Дану задачу еволюції можна сформулювати більш компактно у виді « матриць » еволюції логістичної системи:
ТЗ ТП ТР ТТ Ті
МІНІМАЛЬНИЙ ЧАС,
ТХЗ ТХП ТХР ТХТ О
З , ІП , ІР , ІТ , Іі МІНІМАЛЬНІ ВИТРАТИ,
ТЖЦЗУ , ТЖЦПУ , ТЖЦРУ , ТЖЦТУ , ТЖЦІУ МАКСИМАЛЬНИЙ ЖЦУ
Додатковим фактором еволюції може бути прагнення виробника логістичної послуги так само, як і виробника товару, до продовження життєвого циклу товару ТЖЦТ за рахунок мінімізації часу і витрат на логістичну послугу для даного товару, тому що при цьому виробник логістичної послуги одержує гарантовані замовлення по логістиці ( наприклад, на доставку товару ) від виробника товару:
ТЖЦТ Т макс.ЖЦТ
Подібна тісна взаємодія виробника товару і виробника логістичної послуги яскраво виявляється у взаємодії транснаціональних компаній і затверджених ними експедиторів ( так званих « домашніх » експедиторів ). Дана взаємодія характерна для системи « точно в термін », що мінімізує логістичні витрати, час реалізації логістичної послуги ( час доставки і т.д. ).
Рішення задач логістчних послуг і їхнє наступне виконання здійснюється транспортно-експедиторськими й експедиторськими фірмами. Повному і своєчасному забезпеченню транспортно-експедиторських послуг сприяє спеціалізація цих фірм, спрямована на зниження витрат; надання послуг з найменшими витратами на окремих напрямках перевезень вантажів; належне знання застосовуваних умов у контрактах купівлі-продажу, що існують, вимог і звичаїв, що підлягають виконанню експедитором \ вантажовласником при здійсненні транспортно-експедиторського обслуговування перевезень у країнах відправлення, транзиту і призначення.
Важливість інформаційної логстичної системи насамперед полягає в тім що на ній базується підсистема керування організацією відповідного рівня. І від ступеня наповнення інформаційної системи, якості і своєчасності інформації залежить ефективність системи керування в цілому.
Завдяки функціонуванню системи керування організацією (фірмою) досягається виконання мети організації визначеного рівня. Звичайно прийнято виділяти чотири рівні “сходів цілей” організації (природно, для досягнення цілей кожного рівня необхідна визначена інформація). Відповідно інформаційну піраміду організації доцільно представити у виді чотирьохрівневої піраміди.
Вищий Підтримка
рівень прийнятого
керування рішення
Інформація
для
стратегічного
керування
Середній Інформація Необхідні
рівень для висновки
керування тактичного
керування
Інформація
для
оперативного
керування
Нижчий Інформація для виконання
рівень запитів, оформлення замовлень Виконання
керування і т.д.
Рис. 3. Інформаційна піраміда організації
Найнижчий рівень піраміди відноситься до окремих угод і запитів. Приклади цих дій: запити замовлення, обробка замовлення, визначення шляхів транспортування, видів транспорту і т.д. Швидкість інформаційного потоку дуже важлива. Діючий персонал - безпосередні виконавці (клерки).
Наступний рівень інформаційної піраміди забезпечує інформацією, необхідної для успішного оперативного керування усією фірмою, основну частину менеджерів.
Досягнення цілей середнього рівня керування можливо при використанні інформації, що призначається для тактичного керування. Стратегічне керування – це вищий рівень керування, і здійснюється воно вищим керівництвом організації, а тактичні плани і рішення по них приймають керівники середньої ланки. Тому що тактичні плани розробляються у відповідності зі стратегічними планами, деталізуючи і розвиваючи їхні основні напрямки на більш короткий період часу, природно, і інформація, необхідна для ухвалення рішення по їхньому виконанню, відрізняється від інформації першого і другого рівнів піраміди.
Концепція логістики і стратегічні цілі організації спрямовані на:
а) досягнення з мінімальними витратами максимальної адаптації фірми до ринку, що змінюється умовам на,
б) підвищення своєї частки ринку,
в) одержання переваг серед конкурентів.
Тому підсистема стратегічного керування органічно зв'язана з основними потоками інформаційної логістичної системи організації.
4.Економічна ефективність логістики
Висока економічна ефективність логістики визначається, насамперед, підвищенням загальної організації виробництва, чіткого ув'язування його ланок, підвищенням керованості системи, її чутливості до керуючих впливів. Таким чином, вже в процесі формування логістичної системи виникають умови поліпшення багатьох показників її функціонування. До