Текстильні підприємства України в січні-травні 2003 року скоротила випуск тканин на 24% у порівнянні з аналогічним періодом 2002 року — до 21464,5 тис. кв. м. Така ситуація порозумівається тим, що тернопільське об'єднання "Тестерно", частка якого в загальноукраїнському виробництві тканин перевищує 50%, не працювало в січні-лютому (за даними підприємства, у зв'язку зі складностями по збуті через насичення внутрішнього ринку дешевими імпортними тканинами, зокрема російськими). У зв'язку з цим обсяг виробництва "Текстерно" за п'ять місяців скоротився на 48,2% у порівнянні з тим же періодом 2002 року — до 7,6 млн. грн, а випуск тканини — на 46,9% (до 6,9 млн. кв.м).

Крім того, у числі причин зниження випуску тканин можна відзначити те що почалося в 2002 році падіння обсягів виробництва на одному з найбільших підприємств легкої промисловості України — ВАТ "Ривнелен". У 2002 році була порушена справа про банкрутство цього підприємства, у даний час вирішується питання про прийняття плану його санації. У травні 2003 року не досягнуті позитивні темпи виробництва (у натуральному вираженні) у взуттєвий, трикотажної і панчішно-шкарпеткової підгалузями через триваюче насичення внутрішнього ринку дешевими імпортними товарами легкої промисловості, переважно з азіатських країн.

Разом з тим, за п'ять місяців обсяг виробництва продукції легкої промисловості збільшився на 0,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2002 року — до 921,6 млн. грн, у тому числі в текстильній промисловості він склав 262,4 млн. грн (ріст на 3,7%). http://vgazeta.kw.ukrtel.net/ekonomy/ukraine/0707144803.php

Торговці тканинами вцілому незадоволені вітчизняним товаром текстильної промисловості, на їх погляд асортимент небагатий, і ціни іноземних ткачів нижче. Українські ткачі скаржаться на засилля нелегального імпорту і на відсутність державної підтримки. Асортимент обновляють, нові види продукції освоюють і машини нові купують, при цьому виявляється, що знаходяться бажаючі вкласти чималі гроші в українське текстильне виробництво. А сьогодні багато вітчизняних текстильних підприємств продаються дуже дешево.

Паспорт галузі

Кількість підприємств, що роблять текстильну продукцію, — близько 80.

Обсяг виробництва в 2001 році — 758,5 млн. грн. (дані Мінпромполітики).

Частка бартерних операцій у 2001 році — 18% (дані Мінпромполітики).

Середня заробітна плата в галузі — 196,39 грн. (кінець 2001 року, дані Мінпромполітики).

Обсяг експорту текстильної продукції в 2001 році — $91 млн. (дані Держкомстату).

Обсяг імпорту текстильної продукції в 2001 році — $466,55 млн. (дані Держкомстату).

Судячи з даних офіційної статистики, сьогодні в текстильній галузі спостерігається невеликий підйом.

1.1. Бавовна

Бавовняна підгалузь — сама представницька частина текстильного бізнесу. У ній нараховується 37 підприємств, що можуть робити в рік 400 млн. кв.м бавовняної суворої тканини і 100 тис. т пряжі.

Напередодні розпаду Союзу бавовняні підприємства встигли провести технічне переоснащення: установили прядильні машини пневмомеханічного способу прядіння і ткацькі верстати шириною 160 см. Зараз на деяких підприємствах установлюються верстати шириною 190 см. До речі, при Союзі робили тканини шириною від 85 см до 140 см. Тому при пошитті, зокрема, постільної білизни приходилося сточувати полотнини, що погіршувало споживчі властивості готової продукції.

По технічному оснащенню самим передовим з українських бавовноткацьких підприємств є ВАТ “Херсонський бавовняний комбінат”, що може робити практично будь-які види бавовняних тканин. Номінальна потужність комбінату — 200 млн. кв.м тканин у рік. Але в 2001 році всі українські ХБК випустили усього лише 37,5 млн. кв.м тканин, зробивши товарної продукції на суму 88,32 млн. грн. І 77,5% випуску готових бавовняних тканин довелося не на херсонського гіганта, а на ВАТ “Тернопільське об'єднання “Текстерно”. Наростили обсяги виробництва ЗАТ “Демитекс” (м. Полтава) і ВАТ “Сімферопольська ткацька фабрика”. А от на Херсонському ХБК спостерігався спад: тут, за даними Мінпромполітики, готових тканин виготовили 7,8 млн. кв.м (66% у порівнянні з 2000 роком), а всього товарної продукції зробили на 22,79 млн. грн. (68%).

Отже, великі вітчизняні ХБК послабили свої ринкові позиції. Тому інші українські текстильники, що раніше з бавовною не працювали, почали освоювати виробництво бавовняних тканин. Приміром, на АТЗТ “Черкаський шовковий комбінат” навчилися випускати ситець, бязь, фланель, тканини для спецодягу. Ще один приклад — ВАТ “Ривнэльон”, де вже роблять бавовняні тканини для пошиття спецодягу і тканини технічного призначення. У Росії набагато більше ХБК, чим в Україні, вони значно могутніше багатьох українських, та й асортимент у них набагато ширше. Тому великі українські оптові компанії (наприклад, “Текстиль-Контакт”) розміщають замовлення в Росії. Інакше не вдається задовольнити потреби українського покупця в тканинах, що фактично усередині країни не випускають (приклади: фланелева група, набивна бязь і ін.).

1.2. Вовна

Текстильна галузь може працювати успішно. Знову ж, свої вівці в країні є — на відміну від полів бавовнику. Це друга по кількості підприємств текстильна підгалузь: 26 суб'єктів, що роблять пальто, костюмні, платяні, хусткові вовняні і напівшерстяні тканини, тканини для верха і підкладки взуття, ковдри, пледи, шарфи; пряжу вовняні і напівшерстяну, класичні килими і килимові вироби. Сукупні виробничі потужності “вовняної індустрії” дозволяють виготовляти щорічно 40 тис. т пряжі, 70 млн. кв.м тканин; 4 млн. кв.м нетканих матеріалів; 600 тис. пара валяного взуття. Усього в “вовняний” підгалузі за 2003 рік було зроблено товарної продукції на суму 108,68 млн. грн.

Один з найбільших виготовлювачів вовняних тканин — концерн “Чексил” (м.Чернігів). За 2003 рік тільки він один виткав 5 млн. пог.м тканини. На “Чексил” приходиться левина частка всіх