Не зупиняючи докладно на аналізі напрямків експорту і його динаміці в різні країни, відзначимо, що в 2003 році основними споживачами української лісопродукції були: Угорщина, Туреччина, Словаччина, Німеччина, Польща й Італія. 2004 року рейтинг країн споживачів буде трохи іншим, у зв'язку з різким зменшенням постачань на турецький ринок. Обсяг експорту лісопродукції державними лісовими підприємствами в ціновому вираженні постійно росте, однак його частка в загальному обсязі постачань товарів цієї групи залишається постійної - близько 20%. 2004 року вона трохи збільшиться (до 21-23%), що зв'язано з обмеженням у ряді західних областей експорту круглого лісу, що торкнулося насамперед приватних підприємств і фізичних осіб.

Висновок

З проведеного дослідження можна зробити висновок, що стабільність нинішнього існування галузі досить відносна. У ході проведення адміністративної реформи вже робилися спроби її реформування, крім того, вона постійно зазнає критики в наукових виданнях і ЗМІ. Найбільш серйозні претензії до існуючої системи державного лісового господарства, зводяться до наступного:

1. державні підприємства лісового господарства сполучають функції лісової охорони (державний контроль); лісовідновлення, лісовирощування і лісозахисту (витратна господарська діяльність); лісовикористання і переробки (бізнес). Вважається, що це спотворює їхню мотивацію, знижує ефективність роботи, у т.ч. і економічну, служить базою для різного роду порушень і зловживань;

2. багато функцій різних органів центральної виконавчої і регіональної влади по керуванню лісами дублюються, що породжує конфлікти, веде до перевитрати бюджетних коштів, суперечить основному напрямкові адміністративної реформи, що переслідує в якості однієї з головних цілей скорочення структур, що виконують однакові функції; ліси, що є державною власністю з погляду власника, керуються економічно не досить ефективно. У деяких лісових областях плата за лісові ресурси не покриває витрат бюджету на ведення лісового господарства, у той час, як прибуток, одержуваний при торгівлі лісопродукцію, в основному, осідає на рахунках комерційних структур і фізичних осіб, що не несуть ніяких витрат по веденню лісового господарства і розвиткові лісової інфраструктури.

Необхідно відзначити, що обсяг інвестицій у лісову промисловість України, особливо в целюлозно-паперове і меблеве виробництво, залишається вкрай недостатнім. Він стримувався і стримується, насамперед, несприятливим інвестиційним кліматом.

У цілому, за роки незалежності Україна перетворилася з великого імпортера лісопордукції в його експортера. У 2000 році сукупний обсяг експорту в перерахуванні на круглий ліс виявився порівнянний з обсягом головного користування. Ситуацію, що створилася, не можна вважати нормальною. Вона викликана тим, що з падінням лісопромислового виробництва в Україні, що було основним споживачем деревної сировини, лісовий експортний потенціал країни штучно зріс. Значні розходження в цінах, пільги по ПДВ зробили експорт лісопродукції особливо привабливим. Також довгий час внутрішні постачання здійснювалися, в основному, шляхом бартерних угод, а бартер - це суцільні борги і збитки.
В даний час ситуація міняється. В міру пожвавлення виробництва в сфері деревообробки зростає конкуренція за сировину на внутрішньому ринку, а разом з нею росте і негативне відношення до експорту.

Література

Благун И.С. Состояние и перспективы развития лесопромышленного комплекса Карпатского региона // Экономика и управление. 1990. Вып. 4. С. 33-40.

Бобко А. Лесопользование: социальная необходимость и экологическая целесообразность/ «Экономика Украины» – 2001 №3, с.75-81

Верес В.Ф. "Прикарпатлес". Обзор безотходного производства. Ужгород: Карпаты, 1986. - 125 с.

Заставный Ф.В. – География Украины: в 2-х книгах – Львов: Свет, 1994 – 472 с.

Размещение продуктивных сил/ под ред. Е.П.Качан – К: Высшая школа, 1999, 375 с.

Кислый В.В. Общая характеристика возможного развития деревообработки в первой трети XXI века/ «Деревообрабатывающая промышленность» - №7 – 2000

Размещение продуктивных сил/ под ред. В.В.Ковалевского, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова – 2-е издание, исправленное и дополненное –К: «Знание» – 2000 –546 с.

Манекин Р.В. Инвестиционный климат в Украине в 1999 – 2000 гг./ Экономика Украины, №6 – 1999 с.89

Минин В. Производство клееных деревянных изделий за $50-500 тыс./Бизнес «под ключ»/, Бизнес - №36 –2000

Медведев Ю., Дяченко Я. Проблемы развития лесопромышленного комплекса: приоритеты, структура, эффективность/ «Экономика Украины», №1, 1999, с.13

Лесопромышленный комплекс Украины – «Фондовый рынок», №16, 1999 с.23

Народное хозяйство Украины в 1998 г.: Стат. ежегодник. К.: Техника, 1999.

Украина в цифрах: краткий статистический справочник/ Государственный комитет статистики Украины – К: «Научная мысль»; 1999

Украинский инвестиционный журнал «Welcome» - краткий справочник – К:, 2002

Додаток 1. Карта лісів України

Додаток 2.

Республіканський комітет по лісовому і мисливському господарству АР Крим

Лісогосподарські підприємства - 223

Лісомисливські господарства - 43

Мисливські господарства - 26

Природні заповідники - 6

Національні парки - 1

Інші підприємства -13      |

УкрНДІЛГА

УкрНДІгірліс

"Укрцентркадрліс"

ВО"Укрдержліспроект"

"Укрдіпроліс"

"Харківдіпроагроліс"

Учбові заклади - 8

НІЦ лісоуправління    |

Спеціалізовані підприємства та організації   

"Укрдержліснасіння"

"Укрлісозахист"

Українська державна база авіаційної охорони лісів

Державне підприємство "Крона"    |

Інші підприємства прямого підпорядкування 

Шацький національний природний парк

Тетерівській досвідно-виробничий держлісгосп

Севастопольське державне лісомисливське господарство