Тема: Програми та інші документи ООН, ЮНЕСКО у сфері комунікацій.

Вступ.

Організація Об'єднаних Націй з питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО) була створена 16 листопада 1945 р. і її Штаб-квартира розташовується в Парижеві, Франція. Організація розташовує 67 бюро і підрозділами, розташованими в різних частинах світу.

Україна ввійшла до складу ЮНЕСКО 12 травня 1954 р.

Статут ЮНЕСКО був прийнятий на Лондонській конференції в листопаду 1945 р. і він набрав сили 4 листопада 1946 р. після здачі на збереження актів про його прийняття 20 його державами, що підписали. В даний час членами Організації є 188 держав.

Основна мета ЮНЕСКО полягає в тім, щоб сприяти зміцненню світу і безпеки шляхом розширення співробітництва народів в області утворення, науки і культури в інтересах забезпечення загальної поваги справедливості, законності і прав людини, а також основних воль, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, для всіх народів без розходження раси, статі, чи мови релігії.

З метою здійснення свого мандата ЮНЕСКО виконує п'ять основних функцій:

* Перспективні дослідження: які форми утворення, науки, культури і комунікації необхідні в завтрашньому світі?

* Просування, передача й обмін знаннями: спираючи головним чином на наукові дослідження, підготовку і викладання.

* Нормативна діяльність: підготовка і прийняття міжнародних актів і обов'язкових до виконання рекомендацій.

* Надання послуг експертів: державам-членам для визначення їхньої політики в області розвитку і розробки проектів у формі «технічного співробітництва».

* Обмін спеціалізованою інформацією.

1. Комунікаційні та інформаційні технології.

Нерозривно зв'язане з економічним розвитком соціальний розвиток є основою діяльності Організації Об'єднаних Націй з перших днів її існування. Протягом декількох десятиліть ООН наголошує на соціальних аспектах розвитку для того, щоб задача поліпшення життя всіх людей залишалося головною метою всіх зусиль в області розвитку.

ЮНЕСКО заявляє про себе як про світового лідера в сприянні волі преси і плюралістичному і незалежному характеру засобів масової інформації. У своїй основній програмі в цій області вона прагне заохочувати вільний потік інформації і зміцнювати комунікаційні можливості країн, що розвиваються.

ЮНЕСКО сприяє волі і незалежності преси і прагне підсилити плюралізм засобів масової інформації. Вона допомагає державам-членам наближати свої закони про засоби масової інформації до демократичних стандартів і випливати незалежності видавців у державному і приватному інформаційному органах.

Коли виявляються порушення волі преси, у справу втручається Генеральний Директор ЮНЕСКО через дипломатичні канали чи шляхом публічних заяв. З ініціативи ЮНЕСКО 3 травня відзначається як Всесвітній день волі печатки.

Для зміцнення комунікаційної інфраструктури і кадрового складу в країнах, що розвиваються, ЮНЕСКО проводить навчання і технічну експертизу і допомагає розвивати національні і регіональні проекти розвитку засобів масової інформації, у першу чергу за допомогою Міжнародної програми розвитку комунікації.

ЮНЕСКО допомагає країнам, що розвиваються, створювати власні системи інформатики і забезпечувати доступ до потоків глобальної інформації через швидкісні інформаційні канали. У програмі акцент зроблений на навчанні, створенні комп'ютерних мереж, що зв'язують наукові і культурні установи, і їхнє підключення до системи Інтернет.

Нові комунікаційні технології, множачи в небачених масштабах можливості для виробництва, поширення й одержання інформації, ведуть до розширення принципу «вільного потоку ідей». ЮНЕСКО прагне гарантувати як можна більшому числу людей вигоди від можливостей, що відкривають перед ними ці технології. Соціальний і культурний вплив цих технологій і підходи при виробленні політики у відношенні правових і етичних проблем, зв'язаних з кібернетичним простором, також є предметами турботи ЮНЕСКО.

2. Велика програма V “Комунікація і інформація”.

Інформація і комунікація стали великими проблемами для всіх народів і країн нашої планети не тільки тому, що вони зв'язані c розвитком і світом, але і тому, що вони сприяють побудові більш справедливого і солідарного людського суспільства. Країни значно відрізняються друг від друга по своїх можливостях генерувати знання за допомогою наукових досліджень і культурного творення, передавати їх за допомогою формального, неформального, первісного чи безупинного утворення і спільно використовувати їх за допомогою засобів інформації й інформаційних систем.

Зростаючий розрив в області цифрових технологій поряд з розривом у рівні розвитку породжує нові форми відчуження і маргиналізації. У новому контексті глобалізації не можна ігнорувати масштабність задач, зв'язаних з доступом до інформаційних ресурсів, волею вираження думок, участю громадян у житті цивільного суспільства, збереженням культурної розмаїтості, існуванням суспільних служб радіо і телебачення пліч-о-пліч зі зростаючим приватним сектором в індустрії комунікації й інформації, відсутністю адекватних фінансових і матеріальних ресурсів для розвитку засобів інформації в багатьох країнах, що розвиваються, і самими цілями суспільства знань. Однієї з важливих задач ЮНЕСКО є сприяння вільному поширенню ідей і загальному доступу до інформації, а також внесок у розширення комунікаційних і інформаційних можливостей громад і громадян для того, щоб вони могли ефективно брати участь у демократичному житті суспільств. Виходячи з цілей, зв'язаних з "роллю інформаційних і комунікаційних технологій у контексті заснованої на знаннях глобальної економіки" Економічної і Соціальної Ради (липень 2000 р.), а також з Декларації Асамблеї тисячоріччя, ЮНЕСКО буде вносити вклад у виконання узятих глобальних зобов'язань. Вона залучить до цієї роботи широке коло партнерів, зокрема Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) і Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), і у відповідності зі своєю етичною місією буде прагнути заохочувати на міжнародному рівні дискусію й аналіз по питанню про вплив глобалізації на доступ до інформаційних служб і на процеси комунікації.