З урахуванням цих задач, у Великій програмі V «Комунікація й інформація» діяльність ЮНЕСКО в зазначених областях представлена зовсім по-новому: у більш концентрованій і в той же час більш актуальній формі.

Зміст Великої програми V.

Програма V.1 Сприяння рівноправному доступу до інформації і знань, особливо до інформації і знань, що є суспільним надбанням

Підпрограма V.1.1 Розробка принципів, політики і стратегій для розширення доступу до інформації і знань

Підпрограма V.1.2 Розвиток інфоструктури і створення потенціалу з метою розширення участі в суспільстві знань

Програма V.2 Сприяння волі вираження думок і зміцнення комунікаційних потенціалів

Підпрограма V.2.1 Воля вираження думок, демократія і світ.

Підпрограма V.2.2 Зміцнення комунікаційних потенціалів.

? Проекти, що відносяться до наскрізних тем

_ Боротьба з убогістю, особливо з її крайніми проявами

_ Внесок інформаційних і комунікаційних технологій у розвиток утворення, науки і культури і створення суспільства знань

Програма V.1 цілком присвячена проблемам становлення інформаційного суспільства і тих небезпек, що виникають у зв'язку зі збільшенням розриву в області цифрових технологій. Програма V.2 характеризується більшою наступністю і відповідно до мандата Організації спрямована на сприяння волі вираження думок і зміцненню потенціалу в області комунікації.

3. Інформаційні і комунікаційні технології в сфері освіти.

Тому що застосування ІКТ в утворенні є результатом недавнього розвитку в цій області в Азіатському і Тихоокеанському регіонах, деякі країни можуть говорити про повне включення питань використання ІКТ у їхню політику в сфері утворення. Це ж відноситься до навчальних планів, викладанню і програмам по перепідготовці вчителів.

Проте, такі країни, як Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Сінгапур, Японія, Індія, Китай, Малайзія, Таїланд, Індонезія і Філіппіни, приступили до систематичного використання ІКТ у сфері утворення, хоча рівні застосування ІКТ помітно розрізняються. Більшість країн цього регіону багато в чому відстають по розвитку в цьому аспекті. Ступеня розвитку і застосування ІКТ неоднорідні, регіон включає країни, що широко використовують ІКТ, а також знаходяться на середньому рівні в цьому напрямку.

4. Декларація про основні принципи, що стосуються внеску засобів масової інформації в зміцнення світу і міжнародного взаєморозуміння, у розвиток прав людини й у боротьбу проти расизму й апартеїду і підбурювання до війни.

Ця декларація проголошена Генеральною Конференцією ЮНЕСКО на її двадцятій сесії 28 листопада 1978 року.

1. Здійснення волі думки, вираження й інформації, визнаних як складену частину прав людини й основних воль, є істотним чинником зміцнення світу і міжнародного взаєморозуміння.

2. Доступ громадськості до інформації повинний гарантуватися розмаїтістю доступних їй джерел і засобів інформації, дозволяючи, таким чином, кожному переконатися у вірогідності фактів і об'єктивно оцінити події. У цих цілях журналісти повинні мати волю передачі повідомлень і, можливо, максимально повними засобами доступу до інформації. Так само важливо, щоб засобу масової інформації відповідали заклопотаності народів і окремих облич, сприяючи тим самим участі громадськості у виробленні інформації.

3. З метою зміцнення світу і міжнародного взаєморозуміння, розвитку прав людини і боротьби проти расизму й апартеїду і підбурювання до війни засобу масової інформації в усьому світі, у силу приналежної їм ролі, внесуть ефективний вклад у здійснення прав людини, зокрема, допомагаючи почути голос пригноблених народів, що борють проти колоніалізму, неоколоніалізму, іноземної окупації і усіх форм расової дискримінації і гноблення і не мають можливості вираження на своїх власних територіях.

4. Для того щоб засобу масової інформації могли здійснювати у своїй діяльності принципи дійсної Декларації, є істотним, щоб журналісти й інші працівники засобів масової інформації користалися в себе в чи країні за кордоном захистом, що забезпечувала б їм найкращі умови для здійснення професійної діяльності.

5. Проект ЮНЕСКО по підтримці корінних народів – інформаційні і комунікаційні технології для межкультурного діалогу

Метою нового проекту ЮНЕСКО «ІКТ для межкультурного діалогу. Розвиток комунікаційних можливостей корінних народів» є збереження культури цих народів шляхом забезпечення доступу до ІКТ, таким чином, сприяючи подоланню цифрового розриву.

Проект охоплює десять тубільних співтовариств – Нага і Ментоваї в Азіатському і Тихоокеанському регіонах, Пігмеїв і Химба в Африці і Кечуа, Аймара, Киканантай, Ропа Нуи і Мапуче в Латинській Америці. Проект буде сприяти збільшенню використання ІКТ корінними народами для відновлення їхньої своєрідності і підвищення їхньої культурної самооцінки і поваги.

Як говорять керівники проекту ЮНЕСКО Роза Марія Гонзалес, Фредерик Вачерон і Монтсеррат Мартелл, проект спрямований на керування в сфері культурних ресурсів корінних народів, навчання організаторів більш широкому використанню ІКТ і відкриття нових можливостей для традиційних і нових видів діяльності по залученню інвестицій.

Головними задачами проекту є забезпечення тренінгів по використанню ІКТ для можливості вираження місцевих культур (будь це аудіо чи відео чи носії комп'ютерні технології), а також збільшення продуктів культурної діяльності корінних народів для ЗМІ. Він також ставить своєю метою залучення міжнародного інтересу до регіональних добутків.

Підраховано, що корінні народи складають 350 мільйонів чоловік (4% усього населення планети) і представляють більш 5000 мов і культур більш ніж у