країнах з високим рівнем науково-технічного прогресу, де є великі витрати на наукові дослідження при освоєнні нових видів продукції.
Треба підкреслити чималу роль спеціалізації та кооперування виробництва у машинобудуванні. Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію випуску конструктивно й технологічно подібних виробів, а також концентрацію окремих операцій у відокремлених галузях, на підприємствах. Перевага спеціалізації проявляється у широкій механізації та автоматизації виробництва, можливості вдосконалення конструкцій та технологічних процесів. Вона сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок використання продуктивнішого обладнання.
Попредметна спеціалізація передбачає зосередження використання конструктивно схожих машин та обладнання на спеціалізованих підприємствах. До підприємств по-предметної спеціалізації у машинобудуванні відносять автомобільні, тракторні, верстатобудівні заводи.
Ще одним різновидом є подетальна (вузлова) спеціалізація, що означає зосередження на окремих підприємствах виробництва обмеженої кількості деталей, вузлів, агрегатів для використання їх на попредметно спеціалізованих підприємствах. За приклад подетально спеціалізованих підприємств можуть правити підшипникові заводи, заводи автомобільних двигунів тощо.
Далі йде технологічна спеціалізація, яка передбачає створення підприємств для виконання окремих технологічних операцій (процесів). До таких підприємств можна зарахувати заводи для виробництва литва, поковок, зварювальних конструкцій.
Розвиток спеціалізації (особливо подетальної й технологічної) визначає поширення кооперування як форми виробничих зв'язків між підприємствами, що беруть участь у спільному виготовленні продукції. Завдяки кооперуванню з'являється можливість скоротити виробництво більшості складних машин, прискорити впровадження нової техніки.
2. Основні історичні, природні, соціально-економічні передумови розвитку і розміщення транспорту території, що досліджується
Німеччина лежить у центрі Західної Європи між Північним і Балтійським морями на географічне півночі й Альпами на півдні. Через її територію проходять важливі трансєвропейські шляхи як широтного, так і меридіонального напрямків. Північний і південний кордони країни збігаються з природними рубежами, західні й східні відкриті і не раз являли собою театри воєнних сутичок.
Найважливішою особливістю географічного положення Німеччини є розташування її між економічно високорозвиненими країнами на заході та менш розвиненою частиною Європи на сході.
За характером поверхні Німеччину можна природних умов поділити на три частини:
1. Північнонімецька низовина (до 200 км завширшки).
2. Середньонімецькі гори (Рейнські Сланцеві, Гари, Тюринґенський Ліс і Рудні).
3. Південна Німеччина (Шварцвальд, Швабський Альб, Франконський Альб, Баварський Ліс і Баварське плоскогір'я). В.М. Юрківський. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.
Гори Середньої і Південної Німеччини є середньовисотними і не створюють серйозних перешкод для економічної діяльності. Тільки на півдні, на кордоні з Австрією, на територію Німеччини заходить гірський масив Альп (так звані Баварські Альпи).
Головним мінеральним багатством країни є кам'яне (Рурський і Саарський басейни) і буре (Нижньорейнський, Галле-Лейпцизький і Нижньолаузицький басейни) вугілля. Рурський басейн за виявленими запасами (понад 130 млц т) є найбільшим у Західній Європі. Проте вугілля тут залягає на значній глибині й умови його залягання складні. За покладами калійної солі (між річками Везер і Зале) Німеччина займає одне з перших місць.
Родовища інших корисних копалин, крім будівельних матеріалів, або незначні, або вже вичерпані.
Клімат країни помірний з переходом від морського до континентального. Середня температура січня - 1 °С, липня 18 °С. Опади рівномірні. Річна їх кількість зменшується в напрямку на схід від 900 до 600 мм. Взимку опади часто випадають у вигляді дощу і снігу. Річки замерзають ненадовго (Рейн не більше ніж на місяць і то не щороку). Суворі й сніжні зими бувають лише в горах. В.М. Юрківський. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.
Територія багата на річки. Унікальною є наявність п'яти значних річок, які перетинають Північну і Середню Німеччину з півдня на північ паралельно одна одній. Довжина Рейну в межах країни 865 км, Дунаю — 647 км. Рейн і Одер, як прикордонні річки, мають міжнародний режим. З давніх часів густа річкова система та долини виконують важливі транспортні функції.
Ліси займають 1/4 площі країни. Значні території охороняються. Внаслідок надмірної концентрації промислової діяльності Німеччина, особливо такі райони, як Рур і Галле-Лейпцизький, а також річки Рейн і Ельба, зазнали великого забруднення. Проблему екологічної чистоти Руру і Рейну можна вже вважати вирішеною.
Незважаючи на величезні людські втрати у другій світовій війні (10 млн. чоловік), Німеччина швидко відновила чисельність свого населення. Цьому сприяло і повернення 11 млн. німців з територій, що відійшли до інших держав. Водночас Німеччина (і Західна, і Східна) була першою з розвинених країн, де в кінці XX ст. природний приріст став нульовим або навіть від'ємним. Це супроводжувалось залученням іноземних робітників (турків, італійців, греків). Їх у Німеччині було більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи: в окремі роки понад 6 млн. чоловік (із сім'ями). В 90-х роках важливим елементом іноземної робочої сили стали вихідці з території Східної Європи і колишнього СРСР.
Автомобільна промисловість була однієї з наймолодших галузей машинобудування. Число автомобільних заводів у Німеччині збільшилося з 12 у 1901 р. до 109 у 1913 р. Усього зроблено автомобілів у 1909 р. - 7,3 тис., у 1913 р. - 14,2 тис., з них легкових - 12400 і вантажних -1800. В цей період часу мова не йде про бурхливий розвиток автомобільної промисловості, але був закладений міцний фундамент для подальшого розвитку автомобільної промисловості.
Бурхливий розвиток галузей промисловості став в основі підйому економіки Німеччини. Вирішальне значення для економіки країни зіграв стрімкий розвиток важкої промисловості, особливо гірничодобувної і металургійної галузей промисловості. У кінці 19 століття в Німеччині почався розвиток нових галузей промисловості (електротехнічної, машинобудівної, хімічної, автомобільної), що стрімко стали