Контракт як особлива форма трудового договору

ЗМІСТ

ВСТУП

Перехід України від адміністративно-командної системи до ринкової економіки викликав потребу в реформуванні правового регулювання соціально-економічних відносин. Насамперед це стосується ринку робочої сили як основи зазначеної системи. Тому перед державою виникає потреба ефективного врегулювання трудових відносин. З моменту переходу України до ринкової економіки було прийнято чимало нормативних актів, які сприяють цьому. Зокрема 20 березня 1991 року Кодекс законів про працю України було доповненно таким поняттям як контракт.

Як нова форма регулювання трудових правовідносин контракт передбачає більшу гнучкість в умовах наймання працівників, режиму їх трудової діяльності та її оплати. Нове трудове законодавство і практика його застосування свідчать, що трудовий договір (контракт) в умовах ринкової економіки слід розглядати не тільки як форму реалізації права на працю, а й як дійовий засіб правового регулювання трудових відносин і захист прав та свобод людини і громадянина.

Нині контрактна форма трудового договору широко застосовується на підприємствах і в організаціях різних форм власності, в тому числі у закладах освіти, науково-дослідних інститутах, засобах масової інформації. Найбільш ефективно вона використовується на спільних підприємствах з участю іноземного капіталу. Контракт є головним регулятором правовідносин, що складаються на ринку праці.

В науковій юридичній літературі питання щодо регулювання контрактної форми трудового договору не достатньо розроблено, саме тому і було обрано дану тему для написання курсової роботи.

В даній роботі досліджено такі питання: поняття контракту як різновиду трудового договору, особливості його укладання з різними суб’єктами трудових правовідносин, припинення дії контракту та врегулювання проблем, які виникають під час укладання такого виду трудового договору.

1. Контракт як різновид трудового договору

Термін контракт як підстава виникнення трудових відносин, в українському законодавстві з’явився у 1991 році в зв'язку з прийняттям Закону України від 20 травня 1991 року "Про внесення змін і доповнень у Кодекс законів про працю Української РСР при переході до ринкової економіки". Відомості Верховної Ради України.- 1991.- №23. – ст.546

За період з 1991 по 1999 роки контракт набув особливої популярності у роботодавців усіх форм власності, оскільки надавав їм можливість вільного маневрування трудовими ресурсами. З прийняттям змін 24 грудня 1999 року до ст. 21 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) України сфера застосування контракту була обмежена законами України.

Правова модель трудового контракту народилась в перехідний період від планової соціалістичної економіки до капіталізму.

Легальне поняття контракту дається в частині третій ст. 21 КЗпП України: „Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін”.

Проте, варто відмітити, що в юридичній літературі немає єдиної точки зору з приводу правової природи контракту. Поняття контракту ч. З ст.21 КЗпП України визначає як особливу форму трудового договору. Виходячи з цього, одні автори вбачають в ньому форму строкового трудового договору, інші - його різновид, треті прийшли до висновку, що це контрактна форма укладання трудового договору.

Фахівці в галузі трудового права дотримуються різних точок зору стосовно правової природи контракту. На погляд Ю. Баранюка, контракт слід розглядати як окремий, специфічний вид трудового договору. На відміну від звичайного строкового трудового договору робота, що виконується за контрактом, як правило, є постійною, а не тимчасовою. Встановлення строку обумовлене не характером виконуваних обов'язків, а їх орієнтацією на конкретну, заздалегідь поставлену мету, досяжну в певний період часу. Баранюк Ю. Особливості змісту трудових контрактів//Право України. - 1998. - № 4 . - с.82

На думку С.Н. Прилипко, законодавство встановлює різницю між трудовим договором і контрактом, тобто протиставляє трудовий договір контракту, але будь-яких аргументів у підтвердження сказаного не наводить. Прилипко С. Н. Трудовой контракт по законодательству Украины: Автореферат. -Харьков, 1995.-с. 1

С. Тлевлесова розглядає контракт як комплексний договір, яким регулюються як трудові, так і цивільні відносини, хоча й перші мають більшу питому вагу. Тим самим, на її думку, підтверджується тенденція до взаємопроникнення, злиття різних галузей права, що дозволяє більш адекватно втілювати реальні потреби людей та відображати їх фактичний стан. Тлевлесова С. Контракт в системі трудових відносин//Людина і праця. -1992. - № 8. - с.12

Деякі вчені і багато роботодавців розглядають трудовий контракт як строковий трудовий договір, що укладається в письмовій формі.

Орієнтація контракту тільки на строковість укладеного договору досить спірна і, на нашу думку є помилковою.

На нашу думку, трудовий договір є більш загальним поняттям, він включає в себе і контракт як особливу його форму.

Як важливий інститут трудового права, контракт є головним регулятором правовідносин, що складаються на ринку праці. Його роль визначається тим, що він служить основною формою залучення до праці і розподілу робочої сили в системі підприємств і організацій, що функціонують на базі всіх форм власності. Контракт підвищує взаємну відповідальність роботодавця і працівника, дозволяє поставити оплату праці у залежність від її результатів.

Крім того, контракт також є регулятором не тільки трудових , але й тісно пов'язаних з ними інших суспільних відносин. Це стосується житлових прав, соціального забезпечення, відшкодування моральної шкоди та інших питань. Порівняно зі звичайним трудовим договором контракт охоплює більш широке коло правовідносин, оскільки з переходом до ринкової економіки роль регламентації трудових і господарських відносин на основі угоди учасників зростає.

Відповідно до Положення про