3) Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. З ст. 40 КЗпП України).

4) Прогул (в тому числі відсутність на роботі більше як 3 години протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України).

5) Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України).

6) Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП України) Відомості Верховної Ради. - 1971. - № 50. - ст. 375.

7) Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП України).

Крім перерахованих загальних підстав для припинення контракту, що поширюються на всіх працівників трудове законодавство передбачає додаткові підстави для звільнення з роботи окремих категорій працівників при певних умовах.

Додаткові підстави передбачені в ст. 41 КЗпП України. До їх числа відносять наступні:

1) Одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівними працівниками. Необхідність виділення такої підстави для розірвання трудового договору як самостійної обумовлена особливістю правового статусу названих працівників. В силу свого службового становища ця категорія працівників несе підвищену дисциплінарну відповідальність.

2) Винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

3) Винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу .

Дія даної правової норми поширюється не на всіх працівників, а лише на тих з них, які безпосередньо обслуговують грошові або інші товарні цінності. До функцій обслуговування відносяться прийом, зберігання, транспортування, продаж, розподіл цих цінностей. При цьому розмір покладеної матеріальної відповідальності за нанесені збитки значення не має.

4) Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, несумісного з продовженням даної роботи.

За цією підставою можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю (вчителі, викладачі).

У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чиним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 Кодексу законів про працю України, з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.

Звільнення з роботи з підстав, передбачених контрактною формою трудового договору, обумовлено різними причинами. В кожному контракті вони можуть бути різними.

В контракті з керівниками підприємств, що перебувають в загальнодержавній власності, такими підставами є невиконання встановлених показників ефективності використання державного майна і прибутку (у відкритих акціонерних товариствах - ефективності використання майна товариства, що не ввійшло в статутний фонд), приховання прибутку від оподаткування і т.п.

На багатьох підприємствах широко поширені такі підстави як розголошення комерційної (банківської) таємниці, фінансових відомостей та конфіденційної інформації, перелік яких повинен міститись в контракті або додатку до нього.

Як підстави для звільнення на практиці застосовуються такі факти:

Невиконання наказів і розпоряджень роботодавця.

Збір конфіденційної або секретної інформації.

Образа, погрозлива заява, нецензурна лайка.

Розкрадання (крадіжка) майна працівників.

Спання на роботі або на території підприємства.

Неправильне використання службового посвідчення або його передача іншій особі.

Відмова від поїздки у відрядження, в тому числі пов'язане з підвищенням кваліфікації.

Припинення контракту оформляється наказом ( розпорядженням )

адміністрації. У відповідності з п. 10 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку адміністрація зобов'язана видати працівнику в день його звільнення трудову книжку з внесенням в неї запису про звільнення та провести з ним розрахунок. При цьому слід мати на увазі, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Записи про причини звільнення в трудовій книжці повинні здійснюватися у точній відповідності з формулюванням діючого законодавства з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

При звільненні працівника виплата всіх сум, належних йому від підприємства (установи), проводиться в день звільнення. Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то відповідні суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП України).

4. Проблеми врегулювання трудових відносин шляхом укладення контракту

На нашу думку, застосування контракту в трудовому праві – позитивний крок у правовому реформуванні.

Однак, на даний час не досить чітке законодавче врегулювання його застосування.

Зокрема, це стосується строковості контракту. Частина авторів вбачає позитивний характер у тому, що поняття контракту носить строковий характер. Однак, на нашу думку, строковість контракту є адміністративно-командним засобом впливу на працівника. Із закінченням строку дії контракту створюється нездорове середовище в колективі працівників, що негативно впливає на продуктивність праці.

Тому, вважаємо, що КЗпП слід доповнити такими положеннями:

контракт з працівником може бути укладений як на невизначений термін, так і на будь-який строк;

якщо контракт носить строковий характер, то має бути надана можливість продовження або відновлення строку його дії за умови, що працівник виконав всі зазначені умови контракту.

Є деякі питання, які потребують вирішення перед укладенням контракту з деякими категоріями працівників.

Так, відповідно до ст. 54 Закону України „Про освіту” педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому