4. Підготовка файла та виведення плівок.

Ви затвердили створений дизайнером оригінал – макет. Тепер потрібно зробити PostScript-файл, з якого будуть виготовлені плівки.

5. Кольоропроба.

Кольоропроба здійснюється за допомогою спеціального пристрою. Витрати за кольоропробу в розмірі $30 навряд чи Вас збанкрутять, але Ви будете впевнені в якісному результаті. А за впевненість треба платити!

6. Друк.

Озброєні плівками і кольоропробами, Ви прийшли в типографію. Краще якщо Ви будете присутні при початку друку, щоб виправити те що можливо. Іноді необхідно по ходу справи вносити зміни в процес подачі фарби. Додати жовтого, забрати синього.

7. Лакування.

Питання про лакування вирішується ще в момент планування і постановки завдання дизайнеру. Використовують офсетне та ультрафіолетове лакування. Іноді в дорогих, подарункових виробах використовують вибіркове лакування.

8.Біговка та фальцовка.

Або по-нашому, складання друкованих виробів вдвоє або втроє. Взагалі при виготовленні друкованої реклами потрібно враховувати десятки нюансів – від поглинаючих фарбу властивостей паперу до самопочуття дизайнера, від куту оберту растра до наявності пилу в друкувальному цеху.(6, стр. 30-31)

6. Оцінка ефективності реклами.

Взагалі оцінювати ефективність реклами дуже важко. Це залежить від багатьох факторів.

За результатами досліджень краще сприймаються рекламні проспекти, брошури, каталоги, рекламні листівки, запрошення. Їх оцінювали як цікаві, красиві, ефективні, сучасні, корисні, веселі, хороші і т.д. Негативну оцінку отримали такі види реклами як рекламні листи і об’яви на стовпах та стінах будівель. Вони були оцінені як погані, нецікаві, малоефективні, застарівші, некорисні, нав’язливі і т.д.

Для товарів виробничого призначення пряма розсилка рекламних матеріалів іноді являється найбільш ефективним засобом впливу на потенційних покупців та партнерів.

А в свята, в періоди проведення акцій, під час виставок взагалі не обійтись без друкованої реклами.

Ці дані корисно використовувати при виборі носіїв друкованої реклами.(3, стр. 25)

7. Обмеження щодо заборон та розповсюдження реклами

Сьогодні важко уявити газету або телеканал без рекламної інформації. Рекламна діяльність регулюється цілим пакетом різноманітних законодавчих актів. За їх порушення встановлені досить відчутні штрафи, плюс можливе відшкодування завданих споживачам моральних збитків. До того ж часто не спрацьовують популярні зараз попередження, типу “Відповідальність за зміст рекламних оголошень несе рекламодавець”. В цій публікації розглянуто деякі практичні питання, пов'язані з розміщенням реклами в ЗМІ.

Знання того, що є рекламою з точки зору чинного законодавства України, дає можливість уникнути неприємностей з податківцями з приводу сплати ПДВ і податку на рекламу.

Визначення реклами і її ознаки приводяться в статтях 1 і 9 Закону України “Про рекламу”. Якщо давати коротке визначення (з урахуванням практики податкових перевірок ЗМІ), то це спеціальна інформація, яка:—

замовляється і розповсюджується рекламодавцем з метою отримання прибутку (прямого чи опосередкованого);—

цілеспрямовано звертає увагу читачів, телеглядачів (споживачів) на конкретну марку (модель, артикул) продукції або на її виробника з метою формування інтересу і сприяння реалізації;—

містить вихідні дані (реквізити) фірми, яка виробляє чи розповсюджує цю продукцію. Щодо реквізитів, то це може бути контактний телефон, адреса або номер розрахункового рахунку (п.7, ст.26 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”). Досить вказати в інформаційному матеріалі хоча б один з цих реквізитів, щоб вважати його рекламним.

Якщо інформація відповідає всім вищевказаним ознакам, то її необхідно розміщувати під рубриками “Реклама” або “На правах реклами”. Не потрапляє під ознаки реклами розміщення інформації, яка відповідає лише деяким переліченим ознакам. Відповідно, не можна вважати рекламою:—

інформацію із зазначенням адреси, телефона і т.д. організацій, які зареєстровані в податкових органах як неприбуткові (профспілки, благодійні фонди, партії, тощо). В цьому разі потрібна відповідна довідка, яка підтверджує подібну реєстрацію;—

так звану “політичну рекламу” — інформацію, яка замовлена претендентами на різні виборні посади і яка висвітлює їх у вигідному ракурсі. В даному разі відсутні основні ознаки реклами — замовник не має мети отримання прибутку, нема інформації про яку-небудь продукцію, нема реквізитів фірм-виробників і т.ін. Те, що така інформація в ЗМІ оплачується, в тому числі і за рекламними розцінками, нічого тут не змінює;—

загальні оглядові статті, інтерв'ю про різні комерційні структури та їх керівників без зазначення реквізитів цих структур (телефон, адреса, розрахунковий рахунок) і без рекламування їх конкретних товарів чи послуг — так звана іміджева реклама. Так як термін “реклама” не має чіткого визначення, то на практиці іноді важко розмежовувати комерційну рекламу та іміджеву;—

порівняльні характеристики різних товарів та послуг, отримані в результаті спеціальних досліджень (експертиз) за декількома параметрами з метою захисту прав споживачів, а не з метою рекламування певних товарів. Такі експертизи можуть проводитись лише в закладах, які мають відповідні ліцензії та вповноважені на це відповідними державними органами. В протилежному разі така інформація може бути кваліфікована як порівняльна реклама (ст.7 Закону України “Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності”);—

оголошення окремих громадян — про пошуки роботи, про одноразовий продаж яких-небудь речей (не товарних партій), про домашніх тварин, що пропали, і т.ін. Рекламою будуть вважатися оголошення тих громадян, які зареєстровані як суб'єкти підприємництва і рекламують свої товари та послуги.(9, стр. 32)

Цей закон, прийнятий 15 листопада Верховною Радою, вводить абсолютну заборону реклами горілчаного і тютюну на будь-яких