Покарання за порушення законодавства в області реклами

Які організації мають право стягувати штрафи або приміняти санкції?

Попереджувати порушення в області реклами уповноважені: Міністерство інформації, Комітет захисту прав споживачів та Антимонопольний комітет.

Міністерство інформації не має права карати самостійно, а може лише знайти порушення і написати відповідне послання в Комітет захисту прав споживачів. Комітет же є фіскальним органом і може порушити судову справу. Комітет складає акт, яким зобов'язує сплатити певний штраф. Якщо ви не згодні, то можете не підписувати акт і не платити штраф до того часу, поки не буде прийняте відповідне рішення суду.

Передача суду права вирішального голосу в спорах між суб'єктами рекламної діяльності і Комітетом захисту прав споживача - це нововведення. Раніше таких привілеїв у рекламістів не було - Комітет захисту прав споживача міг карати самостійно, тепер - лише через суд. Це - єдина зміна, яка відбулася в законі “Про рекламу” з 1996 року.

Є порушення в області реклами, які виходять за рамки власне закону “Про рекламу”. Так, наприклад, ряд порушень в області рекламної діяльності можуть торкатись антимонопольного законодавства. В цьому випадку Антимонопольний комітет має право штрафувати самостійно.

Найбільш характерні порушення, які потрапляють під юрисдикцію Антимонопольного комітету, мають зовсім безневинний вигляд і можуть міститись, наприклад, у фразі: “Лише ми випускаємо таку продукцію!”. Адже згідно закону, монополіст повинен контролювати свої ціни, затверджувати їх у відповідному органі. Адже зрозуміло, що переважна більшість тих, хто використовує перебільшений ступінь порівняння в рекламних оголошеннях, не є монополістами. Реально ми маємо справу з недобросовісною рекламою. Таким чином, порушникові спочатку прийдеться доказувати, що він не монополіст, а потім відповідати за недобросовісну рекламу.

Якщо ж при розміщенні реклами людина все ж припустилися порушення і визнає цей факт, то для виплати штрафу втручання суду не обов'язкове. Але якщо вона вважає, що її незаслужено карають, то остаточне рішення приймає суд.

З особливою обережністю потріно ставитись до публікації різних рейтингів. Так, наприклад, як дискредитацію підприємця шляхом розповсюдження неправдивих свідчень було кваліфіковано місцевим відділенням Антимонопольного комітету дії газети “Час”. Це видання опублікувало рейтинг банків, до того ж одному з них було відведене восьме місце з висновками про погіршення його фінансового стану. Цей банк і звернувся до Антимонопольного комітету зі скаргою на газету. В зв'язку з відсутністю на момент розгляду справи доказів достовірності цього рейтингу, газету зобов'язали опублікувати спростування.

Міжнародні стандарти і правила

Деякі положення рекламного законодавства носять досить неконкретний характер і можуть трактуватись по-різному. На практиці саме це й відбувається при виникненні різних конфліктів, наприклад, з податковими інспекціями або з органами із захисту прав споживачів. Тут буде доцільним зробити посилання на міжнародні правила і зарубіжну практику, тим більше за умови, що наша практика лише формується. Наведемо деякі рекомендації Шведського комітету з текстової реклами:—

журналістський матеріал повинен створюватись так, щоб звичайний читач не сприйняв його як рекламний;—

оглядовий (нерекламний) матеріал стосовно ринку певних товарів чи послуг не повинен обмежуватись окремими, спеціально підібраними виробниками. Журналіст обов’язково повинен повідомити читачам критерії, згідно яких відбирались виробники для публікації;—

порівняння різних товарів або послуг має бути багатоваріантним, з включенням даних про конкурентів.

Порушення та наслідки

Згідно ст.27 Закону України “Про рекламу”, відповідальність, в тому числі і ЗМІ, як розповсюджувача реклами, може настати в таких випадках і в таких розмірах:—

розповсюдження реклами продукції, виробництво чи реалізація якої забороняється законодавством України — штраф в розмірі 5-кратної вартості розповсюдження такої реклами;—

розповсюдження реклами, яка заборонена чинним законодавством — штраф в розмірі 4-кратної вартості розповсюдження такої реклами;—

порушення порядку виготовлення і розповсюдження реклами — штраф в розмірі 4-кратної вартості такої реклами;—

недотримання вимог законодавства до змісту і достовірності реклами — штраф в розмірі 4-кратної вартості розповсюдження такої реклами.

На основі ст.1 Закону України “Про рекламу” можна зробити висновок, що розповсюджувачем реклами може визнаватись і відповідний ЗМІ. Тому такі оголошення як “Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець” не завжди спрацьовують.

Редакція ЗМІ під час розміщення реклами повинна дотримуватись:—

вимог законодавства про заборону або спеціальні обмеження на рекламу певної продукції та послуг (ліків, зброї, продуктів харчування, спиртних напоїв і т.д.);—

вимог про наявність у рекламодавця відповідних ліцензій у тому разі, коли вони введені законодавством;—

обмежень, передбачених статею 8 Закону України “Про рекламу”.

Проблеми, пов'язані з рекламою в ЗМІ, не вичерпуються однією публікацією, і ми ще повернемося до них в майбутньому.(www.rada.kiev.ua)

Політична реклама

В Законі не визначено, що є “політичною рекламою”. В цих випадках слід звертатися до тексту Закону України “Про рекламу”, за яким рекламодавець відповідає за достовірність реклами. Ось чому в інтересах ЗМІ під час виборчих перегонів дотримуватися вимоги Закону про вибори про те, що політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така (ст.56(11)). Якщо редакція ігнорує ці вимоги, розмежування відповідальності за зміст реклами може ускладнитися. (8, стр. 7)

8. Додатки

Каталог фірми

Запрошення на виставку

Рекламна листівка

Буклет

Візитка

Інформаційний листок

Список використаних джерел

Дослідження по сприйманню різних носіїв реклами, що проводили Ксенія Олександрівна Агібалова, психолог служби маркетингу фірми "Союз-Віктан" ЛТД та Наталя Станіславівна Лисакова, менеджер служби маркетингу фірми "Союз-Віктан" ЛТД.

Інформація київського центру дизайну та поліграфії “Д.І.П.”

Картер Г. Эффективная реклама. - М.: 1986 г.

М. Д. Валовая. 13 бесед