“Формування бібліотечного фонду медичної бібліотеки”

План

РОЗДІЛ1 Теоретичні основи формування бібліотечного фонду у медичних бібліотеках

1.1. Вітчизняні бібліотекознавці про формування фондів медичних бібліотек

Національне книгосховище творів друку, державний депозитарій медичної літератури України, провідна спеціалізована установа з питань бібліотечно-інформаційного обслуговування медичних кадрів, підготовки й видання інформаційних, науково-допоміжних і рекомендаційних покажчиків медико-біологічного профілю, організаційно-методичний центр мережі медичних бібліотек. ДНМБ була створена з метою забезпечення мережі медичних установ і наукових закладів необхідною науковою літературою згідно з наказом Народного Комісаріату охорони здоров'я УРСР за № 128 «а» від 6 листопада 1930 р. на базі фондів бібліотеки Київського медичного інституту та Київського інституту удосконалення лікарів.
У довоєнні роки бібліотека нараховувала понад 250 тисяч примірників, щорічно обслуговувала близько тисячі медичних працівників. Серед її читачів були відомі вчені-медики О.О.Богомолець, М.Д.Стражеско, О.П. Кримов, Б.М.Маньковський, В.Ю.Чаговець, М.С.Спіров, М.Іщенко, Д.Ф.Чеботарьов, П.Фрумкін та інші.У грудні 1969 року бібліотека одержала будинок по вул.Льва Толстого, 7, що на початку століття належав одному з цукрозаводчиків-мільйонерів, засновникові "Товариства братів Терещенків" Олександру Ніколовичу Терещенку. План забудови був складений відомим архітектором В.Н.Ніколаєвим, участь в оздобленні кімнат та інтер'єрів брав молодий на той час архітектор П.І.Голандський. Основою всієї багатогранної діяльності бібліотеки служать унікальні книжкові фонди. Щорічно до них надходить, у середньому, примірників книг, журналів, газет, патентної документації та інших видів документів. Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує обов'язковий примірник авторефератів дисертацій, які захищались в Україні, веде міжнародний книгообмін з 32 науковими установами з 17 країн світу. Система фондів складається з основних, депозитарних, спеціалізованих. Сьогодні фонди бібліотеки становлять понад 1,5 млн. різних видань: від творів ХІІ-XVII ст. до найновіших публікацій 35 мовами світу. Гордістю бібліотеки є рідкісні та раритетні видання з медицини, такі як: "Discoridis Pedanii de medica materia"; "Libri sek" (1565 р.), Vesalius A. "Andreae Vesalii Bruxellensis ... de humani corporis fabrica, Librorum epitome..." (1582 р.). Почесне місце у фонді займають праці медиків античного світу та епохи Відродження – Гіппократа, Галена, Авіценни, У.Гарвея, видатних лікарів М.І.Пирогова, С.П.Боткіна, І.І.Мечникова, І.М.Сєченова, І.П.Павлова, О.О.Богомольця, Д.К.Заболотного, В.П.Філатова, Н.Д.Стражеска, Ф.Г.Яновського, В.К.Високовича, В.П.Образцова, В.П.Караваєва, видатних зарубіжних учених-медиків Л.Пастера, Р.Коха, Т.Більрота та інших.

На цей час мережа медичних бібліотек України налічує 968 бібліотек різних рівнів, в т.ч. ХДНМБ, Кримська наукова медична бібліотека і 22 ОНМБ. В інфраструктурі медичних бібліотек Чернігівська ОНМБ займає одне із провідних місць, як інформаційний, організаційно-методичний центр мережі медичних бібліотек області, що налічує 38 бібліотек, які сьогодні функціонують, як невід'ємні ланки охорони здоров'я і їх діяльність впродовж усіх років здійснюється на основі принципу визнання бібліотечно-інформаційного забезпечення одним із пріоритетних напрямів у їх роботі.

1.2. Особливості інформаційного забезпечення фахівців у галузі медичного бібліотекознавства (на прикладі бібліотек Росії).

Сучасна соціально-економічна ситуація в Росії формує нові інформаційні потреби фахівців у медичному бібліотечному середовищі. Результати досліджень по інформуванню ринкових відносин у медичній бібліотечній справі, "Бібліотекар як читач", підбили прихильність фахівців бібліотечної справи в практичній роботі до різних форм інформаційного обслуговування: аналітичним оглядам, рефератам, важливим фактографічним повідомленням, інформації вирішального характеру про стан проблеми в цілому.

Медична бібліотечна справа із підгалуззю ДІС формує свої інформаційні ресурси на основі цілеспрямованого виявлення, збору, наукового медичного аналізу й узагальнення вітчизняної і закордонної літератури, неопублікованих документів, перекладів; постійно вивчає інформаційні потреби і запити користувачів, проводячи самостійні НІР (науково-інформаційні роботи). Створено автоматизовану БД по бібліотечній справі і бібліографії, у яку починаючи з 1982 р. вводяться зведення про опубліковані і неопубліковані документи, а з 1993 р. — іноземні джерела (зараз тут зібрано понад 15 тис. документів).

По бібліотекознавству і бібліографознавству видається бібліографічний покажчик (із 1974 р.). Його ціль — інформувати фахівців про нову літературу по теорії, методиці, історії й організації медичної бібліотечної справи в Росії і закордонних країнах. У ньому відбиваються зведення про нові публікації в області медицини, що відбираються з поточних надходжень літератури в РДБ. Зведення про книги, статті з журналів, видань, що продовжуються, збірників, що виходять на мовах народів СНД, надходять з державних бібліотек країн СНД.

При доборі матеріалу враховуються роботи науково-дослідного (в окремих випадках науково-популярного) характеру, монографії, статті зі збірників, журналів і видань, що продовжуються, бібліографічні довідники й інформаційні видання, автореферати дисертацій, рецензії.

ДІС надає фахівцям медичної бібліотечної справи інформаційні послуги. Активно використовується і система вибірково розповсюдження інформації (ВРІ) в режимі теледоступу. ДІС надається платним абонентам. До них належать спеціалісти, фахівці із певних галузей, науковці. Щодо систематичного інформування, то активно використовується система інформування споживачів у галузі медицини, а також у галузі новинок науки та техніки в органах НТІ.

Інформація подається у вигляді сигнальних карт, що містять бібліографічний опис першоджерел мовою оригіналу, чи анотацію короткий реферат російською мовою. Абоненти системи ДІС одержують повну інформацію про нові вітчизняні і закордонні публікації.

Інший вид інформаційної послуги — ретроспективний пошук. Абонент має можливість замовити тематичну добірку ретроспективної бібліографічної інформації з різних проблем бібліотечної справи і бібліографії.

З 1991 р. ведеться розробка локальної інформаційно-пошукової системи для персональних комп'ютерів на базі ППП І308/1813/М. Ця робота спрямована на вирішення задач децентралізації формування БД і забезпечення користувачів зручним і доступним за ціною засобом пошуку і збереження інформації, що може поповнюватися як за рахунок їх власного введення, так і шляхом одержання записів з