При читальному залі в бібліотеці є ряд підсобних фондів:

у загальному читальному залі — найважливіші суспільно-політичні видання (книги, газети, журнали), вітчизняні й зарубіжні періодичні медичні видання за останні два роки, енциклопедії, довідники, словники і таке інше, а також постійно діюча виставка нових вітчизняних та зарубіжних журналів;

у залі нових надходжень відкрито доступ до всіх вітчизняних та іноземних книг медико-біологічного профілю , одержаних протягом останнього року, організовано перегляд усіх нових книжок, що надійшли в бібліотеку за останні два тижні;

Висновок

З 1969 року врятований архітектурний шедевр стає справжньою скарбницею медичних знань. Нині фонди бібліотеки нараховують більш як 1,5 млн. різних літературних документів. Тут зберігаються найбільш повні зібрання вітчизняної та зарубіжної періодики, створено унікальний фонд патентної документації, медичної «україніки», предметний каталог, що вміщує більш як 10 млн. бібліографічних описів, налагоджено прямий електронний зв’язок із Національною медичною бібліотекою США і базою даних «Medline»: ДНМБ координує діяльність у минулому стабільної мережі 998 медичних бібліотек України...

Але, на жаль... Дамоклів меч недостатнього державного фінансування завис над національною бібліотекою — під загрозою все, що створювалося роками. На «святковий» 1998 рік бібліотеці було виділено 336 тис. грн., надійшло ж лише 27. У зв’язку із заборгованістю опечатано систему опалювання. Нічим оплачувати інформаційний комп’ютерний і поштовий зв’язок, ще трохи — і припиниться надходження нової медичної літератури. Якщо це станеться, інформаційний вакуум уже не заповнити, медики не отримають необхідних знань, адже не даремно сказано: нетямущого лікаря бійся більше за хворобу! Ось чому колектив головної медичної бібліотеки країни замість того, щоб приймати поздоровлення, звертається з проханням про допомогу до різних інстанцій. За влучним висловом директора ДНМБ — «книги — це нервова система медицини». Так ось, рятувати її намагаються різні зарубіжні фонди, такі як американський «Сейбр-Світло», канадський «Освіта»..., а де ж наші сучасні Терещенки?

Наша бібліотека розвивається разом зі своїм університетом і при постійній підтримці з боку керівництва, особливо ректора - академіка А.Я.Циганенка.
    В даний час фонд бібліотеки нараховує 850 000 документів: 335 000 - наукової, 430 000 - навчальної, 63 000 - зарубіжної і 22 000 - художньої літератури. Історично сформований фонд нашої бібліотеки має велику наукову цінність: це і дисертації по медицині, захищені в університеті з дня його заснування; монографії, збірники праць, підручники і навчальні посібники вчених нашого університету, дореволюційні видання, наукові видання вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні й інформаційні видання, соціально-економічна і художня література. Виділено фонд рідкісної книги.    Українською мовою у фонді нашої бібліотеки є більш 75 000 екземплярів навчальної і наукової літератури. З 94 дисциплін, що вивчаються в університеті, по 65 - ми маємо підручники і посібники державною мовою. Усі роки, навіть найскладніші "післяперебудовні", бібліотеці виділялися значні кошти на передплату періодичних видань. В даний час бібліотека передплачує 186 найменувань медичних і медико-біологічних журналів, 53 - соціально-економічних, 18 - літературно-художніх. Поступово формується фонд на компакт-дисках, дискетах, багато проблем, пов'язаних з інформаційним голодом, вирішуються завдяки "Internet" і електронній пошті. Основним джерелом комплектування літератури на іноземних мовах в останні роки є благодійні фонди: "Сейбр - Свiтло", клуб "Rotary", "COUNTERPART International" і інші. 7 найменуваннь валютних журналів ми одержуємо завдяки програмі "Social research. The East and Central Europe Journal Donation Project". Як учасники програми "Угода про доступ у режимі on-line до інформаційної служби LINK" ми одержали через "Internet" доступ до 400 найменувань повнотекстових електронних журналів, з них 219 медико-біологічних. Завдяки фонду "Відродження" ми є членами консорціуму EIFL Direct, маємо доступ до електронних баз EBSCO Project, "Academic Press" і Medline. Активно співпрацюємо з найбільшим у Європі видавництвом "Springer".
Таким чином, можна зробити висновок, що описані вище теоретико-практичні підходи у налагодженні інформаційної служби в масових бібліотеках, які активно інформують конкретні групи споживачів інформації (на прикладі інформаційного забезпечення бібліотекознавців в Росії) підвищують фаховий рівень спеціалістів усіх галузей; дозволяють відповісти на будь-який запит, документально забезпечити проект, програму будь-якого споживача інформації. Основним завданням такої служби є постійне вивчення інформаційних потреб певних фахівців (в конкретному випадку — фахівців бібліотечної справи); забезпечити різні тематичні напрямки необхідними актуальними виданнями та ін.

Список використаної літератури

1. Г.Ю.Аронов “Визначні імена у світовій медицині” К.:РВА, “Тріумф”, 2001.-319 с. (Національний музей медицини України).

2. Вознюк Т.Г. Менеджмент навчально-виховного процесу: Посібник.-К.: Здоров’я, 2002.-128 с.

3. Гельман В.Я. Медицинская информатика: Практикум.- ПИТЕР, 2001.-468 с.

4. Золотухін Г.О. та інш. Фахова мова медика: ділова українська мова для студентів-медиків/:К.:”Здоров’я”, 2001.-390 с.

5. Марценюк В.П. Медична інформатика.: Навчальний посібник.-Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2001.-177с.

6. Медицина третього тисячоліття: Збірник тез (Харків, 17-18 січня 2002 р.)/Под ред.А.Я.Циганенка.-Харків: ХДМУ, 2002.-212 с.

7. Юсков В.Н. Профессия - медработник.-Ростов-на-Дону: “Феникс”, 1999.-319с.

8. Козлова Е. Проблемы информациооного обслуживания ученых в централизованой библиотечно системе РАН. // Бібліотечний вісник. — №5, 2001. — С.2 – 5.

9.Мельник Л. Бібліотечне обслуговування сьогодні: тенденції і проблеми. // Вісник книжкової палати України. — № 9, 1999. — С.4-6

10. В.Вербініна, Л.Жувак, С.Телегіна “Стан та використання єдиного довідково-бібліографічного апарату”, Х.: 1981.

11. Івлєва Л. “Бібліотека на лівому березі” К: -