Якщо врахувати, що всі зовнішні умови мають різний вплив на процеси функціонування підприємства (умови, які безпосередньо забезпечують виробництво, умови відтворення робочої сили, умови забезпечення збалансованості макроекономічних пропорцій суспільного відтворення, екологічні умови), то інфраструктуру можна поділити на певні галузеві групи Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия. – М., 1996. – С. 138:

- виробнича інфраструктура - комплекс галузей, що забезпечують зовнішні умови для здійснення виробничого процесу (вантажний транспорт, гуртова торгівля, енерго- і водопостачання, зв'язок, складське господарство, інформаційне обслуговування, ділові послуги (оренда, реклама, лізинг), консультаційне обслуговування, проектні послуги);

- соціальна інфраструктура - комплекс галузей, що забезпечують-відтворення робочої сили (освіта, охорона здоров'я, пасажирським транспорт, роздрібна торгівля, житлово-комунальне господарство, організація відпочинку);

- екологічна інфраструктура - комплекс споруд та напрямків діяльності, які забезпечують охорону навколишнього середовища та умови еко-логічного розвитку суспільства (органи контролю за станом навколишнього середовища, очисні споруди, споруди з охорони схилів, лісів, берегів);

- індустріальна інфраструктура - комплекс сфер діяльності, що здій-снюють макроекономічне регулювання розвитку економіки (фінансова і кредитна системи, державні органи регулювання).

Досвід, набутий більшістю розвинених країн, свідчить, що з розши-ренням масштабів науково-технічно прогресу зростає попит на немате-ріальні послуги, потреба у продукції виробничої інфраструктури є одним із шляхів реалізації досягнень НТП.

Розвиток інформаційних технологій. Цей напрямок науково-технічної») прогресу є важливим, тому що в сучасних умовах світова економічна система вступила у своєму розвитку у стадію інформаційного суспільства. Характерними для нього є не лише якісно новий виробничий потенціал, що ґрунтується на комп'ютеризації, а й нові соціальні відносини.

Хімізація виробництва також є певним напрямком науково-технічного прогресу, суть якого полягає у використанні в технологічних процесах нових технічних методів, а також хімічних матеріалів у виробництву продукції. Хімізація сприяє раціональному використанню природна ресурсів, що е особливо актуальним в умовах обмеженості деяких ви/ природної сировини або повною відсутністю деяких з них, розширені матеріально-сировинної бази; підвищенню якості продукції. Хімізація виробництва розвивається високими темпами у всіх галузях народного господарства. Зокрема, в деяких галузях обмежують використання натуральної сировини для технічних потреб, замінюючи її синтетичними хімічними матеріалами, широко використовують полімерні матеріали для виготовлення таропакувальних засобів, застосовують хімічні речовин у виробничих процесах для їх прискорення тощо.

Оцінка економічної ефективності нововведень

Нововведення - втілення нових форм організації праці та управління, що охоплює не тільки окреме підприємство, але і їх сукупність, галузь. Ці заходи вимагають інвестування значних коштів, тому важливим є питання оцінки економічної ефективності нововведень, зокрема, впровадження нової техніки.

У сучасних умовах високих цін на нову техніку (новою вважається техніка, яка відповідає кращим світовим зразкам, експлуатується не більше трьох років і на яку припадає найбільша частка на світовому ринку аналогічної продукції) оцінка ефективності її використання повинна здійснюватися задовго до моменту її придбання та експлуатації. Тим більше, що у практиці господарювання відомо чимало прикладів, коли марно затрачались значні фінансові кошти на придбання нової техніки, яка не дала підприємству нічого, крім збитків.

Перш ніж приступити до розгляду питань оцінки ефективності нових рішень, слід зупинитись на ключових моментах - ефект та ефективність.

Ефект - це результат від будь-якого заходу (у нашому випадку впровадження нової техніки) Основи економічної теорії: У 2-х книгах. / Зав ред. Ю.В. Ніколенко. – К., 1998. – С.96:

- підвищення якості продукції;

- скорочення часу виробництва і обігу;

- вивільнення ресурсів тощо.

Найчастіше величину економічного ефекту оцінюють певною грошовою сумою. Ефект може бути позитивним (економія) і негативним (збитки). Існує поняття відвернених збитків, тобто збитків, яких вдалось уникнути в результаті використання нової техніки (наприклад, використання водоочисних споруд дає можливість уникнути збитків, пов'язаних зі сплатою штрафів за порушення підприємством санітарних норм, а також-збитків завданих навколишньому середовищу).

Ефективність - це відносна величина, яка характеризує результативність будь-яких затрат. Її визначають зіставленням ефекту і затрат на його досягнення.

Згідно з "Методичними рекомендаціями щодо комплексної оцінки ефективності заходів, спрямованих на прискорення НТП" (1998 p.) економічний ефект заходів НТП визначають як різницю між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за цей період.

Залежно від завдань, які вирішуються, економічний ефект може бути двох видів: народногосподарський і госпрозрахунковий.

Народногосподарський - загальний ефект за умовами використання нової техніки, інших нововведень; обчислюють шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки та усіх витрат на її розробку, виробництво і споживання.

Ефективність нової техніки визначають без врахування майбутньої ціни за однією системою економічних нормативів тривалої дії, в т. ч. врахування фактора часу. Це дає можливість оцінювати ефективність нової техніки з точку зору її впливу на кінцеві результати.

Крім цього, цей ефект враховує поряд з основними результатами (вартістю продукції, що виробляють за допомогою нової техніки) ще й супутні (вплив на суміжні ланки виробництва, навколишнє середовище, умови праці).

Розрахунок народногосподарського ефекту здійснюють на стадії обґрунтування та вибору найкращого варіанту проектного рішення.

Госпрозрахунковий (комерційний) - це ефект, який одержується окремо розробником, виробником і споживачем нової техніки, обчислюють на окремих стадіях "життєвого циклу" нової техніки (стадії розробки виробництва, експлуатації). Він дає можливість оцінити ефективність технічних нововведень з врахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і підприємств-споживачів.

Ефективність нової техніки визначають з врахуванням її ціни, платежів за ресурси, банківських кредитів, тощо. Цей вид ефекту використовують у процесі реалізації нововведень, коли є відомими ціни на нову науково-технічну продукцію, обсяги її виробництва, умови і терміни застосування.

Залежно від обсягу врахованих ефекту і затрат розрізняють декілька видів оцінки Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К., 2001. – С. 317:

1.