Розрізняють фундаментальні і прикладні наукові дослідження. Фундаментальні дослідження здійснюють структури академії наук, вузи, вони полягають у формуванні принципово нових теоретичних проблем, законів і теорій. Прикладні дослідження проводять наукові підрозділи галузі чи підприємств і вони спрямовані на пошуки шляхів практичного використання результатів фундаментальних досліджень у виробництві. Важливою ланкою матеріалізації цих наукових досліджень є науково-дослідна розробка (НДР) Хопчан М.І. Організація і планування виробництва: теорія і практика. – Тернопіль, 1996. – С. 132..

НДР спрямована на створення певного виду виробів і технологічних процесів, на перевірку принципово нових технічних рішень на експери-ментальних зразках у лабораторних умовах.

Наступним етапом підготовки до реалізації нововведень є дослідно-конструкторська розробка, яка передбачає доведення результатів НДР до умов промислового освоєння і включає виконання проектної і робочої документації, дослідну перевірку впроваджуваних технічних рішень у галузі техніки, технології та організації виробництва. На підприємстві ці процеси називають технічною підготовкою виробництва.

За останні роки суспільство зробило великий стрибок у розвитку промисловості, особливо машино- і приладобудування. За цей час у країні збудовано багато нових заводів, проектно-конструкторських організацій, що привело до різкого збільшення розробки і виробництва нової техніки.

У машино-, а тим більше у приладобудуванні у зв'язку з систематичною модернізацією і розробкою нових досконалих приладів часто доводиться перебудовувати виробництво, тобто ставити перед конструкторами і технологами завдання створення і швидкого впровадження нових методів конструювання і технологічного проектування. Ось чому на сучасному етапі перед технічною підготовкою виробництва ставиться ряд нових важливих завдань, котрі мають бути вирішені найближчим часом.

Змістом технічної підготовки виробництва є комплекс технічних, організаційних та економічних заходів щодо проектування і вдосконалення конструкції виробів і технології їх виготовлення, а також щодо вдосконалення методів організації виробництва та підвищення технічного рівня підприємства. Технічна підготовка виробництва включає наступні стадії:*

проектування і вдосконалення конструкцій виробів - конструкторська підготовка виробництва; *

проектування і вдосконалення технологічних процесів - технологічна підготовка виробництва;*

забезпечення виробництва обладнанням, оснащенням, виробни-чими майданчиками, матеріалами, підготовленими кадрами і т.д. - організаційна підготовка виробництва.

У процесі конструкторської підготовки виробництва визначають вид, розміри, матеріал деталей, взаємне розміщення деталей і вузлів; способи з'єднання, загальні технічні умови, а також виготовляють комплект конструкторської документації.

У процесі технологічної підготовки виробництва визначають план і методи обробки, складання, монтажу, регулювання і технічного контролю деталей, вузлів і виробів.

Зміст і обсяг технічної підготовки виробництва залежить від типу і масштабу виробництва, складності та новизни виробу і ступеня спеціалізації, кооперування підприємства і т.д. Чим більший масштаб вироб-ництва будь-якого виробу, тим більший обсяг технічної підготовки вироб-ництва, оскільки необхідно докладніше розробляти технологічний процес виготовлення деталей, а відповідно необхідні повні комплекти конструк-торської та технологічної документації.

Складність проектованого виробу звичайно призводить до зростання обсягу креслярсько-копіювальних робіт та збільшення технологічної підготовки виробництва.

Високий ступінь спеціалізації підприємства і кооперування його з іншими підприємствами знижує обсяг технічної підготовки виробництва, бо в цьому випадку підприємство значну частину деталей і вузлів одержує від інших підприємств, а це означає, що на їх розробку не потрібно тратити час.

Основними завданнями, що стоять перед технічною підготовкою виробництва на сучасному етапі, є Хопчан М.І. Організація і планування виробництва: теорія і практика. – Тернопіль, 1996. – С. 143:—

утворення передових досконалих конструкцій приладів і машин;—

досягнення високих техніко-економічних показників нових виробів;—

забезпечення умов для ритмічної роботи підприємства.

Органами, що здійснюють технічну підготовку виробництва на підприємстві є конструкторські та технологічні відділи. Крім цього, питаннями технічної підготовки виробництва займаються проектно-конструкторські та проектно-технологічні інститути з дослідними заводами і спеціальні конструкторські та технологічні бюро, що мають у своєму складі дослідний цех.

Конструкторська підготовка виробництва У процесі КПВ розробляють конструкцію і складають технічну документацію, яка визначає виріб, дозволяючи організувати його виробництво.

Виріб - це предмет чи набір предметів виробництва, які виготовляють на підприємстві. Усі вироби поділяють на вироби основного і допоміжного виробництва (основні і допоміжні).

Основним виробом є будь-який предмет (об'єкт виробництва), включений до номенклатури продукції підприємства і призначений для реалізації на збір (за межами підприємства). Допоміжним є виріб, виготовлений для особистих потреб підприємства.

Вироби основного виробництва залежно від їх конструкції, приз-начення і комплекту конструкторських документів, необхідних для їх виготовлення, поділяються на деталі, збірні одиниці, комплекси і комплекти.

Деталь - це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без використання збірних операцій. Деталі можуть покриватись захисним і декоративним шаром з використанням місцевої зварки, спаювання, склеювання і т.д. Наприклад, друкарська плата, хромований гвинт, біметалева пластина, котушка з дроту, але без каркаса та ін.

Збірна одиниця — виріб, складові частини котрого збирають на підпри-ємстві, яке їх виготовляло. Наприклад, мікросхема, мікромодуль, теле-фонний апарат, автомобіль та ін.

Комплекс - два чи більше специфікованих вироби, не з'єднані на підприємстві, яке їх виготовляло, але призначені для виконання загальних експлуатаційних функцій. Наприклад, поточна лінія верстатів, апаратура для комплексного вивчення надр землі, комплекс апаратури для управління космічними польотами, ЕОМ і т.д.

Комплект - два чи більше вироби, не з'єднані на підприємстві, яке їх виготовляло, що становлять набір виробів із загальним експлуатаційним призначенням допоміжного характеру. Наприклад, комплекти вимі-рювальних приладів, комплекти запасних частин, комплекти інструментів та ін.

Під конструкторськими документами розуміють оформлені у встановленому порядку креслення, схеми, описи, інструкції та інші документи, які на кінцевій стадії розробки мають усі необхідні дані щодо виготовлення і експлуатації виробів.

Розрізняють наступні види конструкторських документів Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К., 2001. – С. 328:—

основний конструкторський документ;—

основний комплект конструкторських документів;—

повний