Робочій документації, скоректованій за результатом випуску установчої серії, присвоюється літера "А", а за результатом випуску головної (контрольної) партії-літера "Б".

Попри ці обов'язкові документи дозволені різні конструкторські документи, складені на розсуд розробника.

Класифікація випробувань дослідних зразків

Мета попередніх випробувань — перевірити відповідність дослідних зразків до технічних умов і встановити можливість представлення їх на державні випробування.

Попередні дослідження бувають стендові і на об'єкті. Стендові випробування проводять на місці виготовлення із впливом факторів, які імітують умови експлуатації. Випробування на об'єкті проводять на місці встановлення апаратури, в умовах, максимально наближених до умов експлуатації.

Мета державних випробувань - всебічна перевірка відповідності виробу до технічних умов, в умовах, максимально наближених до умов експлуатації. Для проведення будь-яких випробувань складають програму, затверджену замовником.

Оцінка конструкцій машин

У процесі виготовлення нових конструкцій часто виявляється, що те чи інше конкретне технічне завдання можна вирішити різними способами. Виникає необхідність вибрати найраціональніший і економічно обґрунтувати прийняте рішення.

Оцінка нових конструкцій не може обмежитись одним тільки показником, наприклад, зменшенням ваги, зниженням трудомісткості чи собі-вартості, а повинна складатися з ряду показників, які всесторонньо обґрун-товують той чи інший варіант Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. – К., 1999. – С.594.

Найважливішими показниками економічної оцінки конструкції виробів є: зниження собівартості виробів, зниження витрат на експлуатацію, підвищення експлуатаційної готовності, зменшення габаритів і ваги, простота обслуговування і зменшення кількості обслуговуючого персоналу.

На початкових стадіях проектування, коли технологічний процес ще не розроблений, собівартість проектованого виробу визначають наближеними методами, наприклад, методом питомих ваг. На пізніших стадіях з'являється змога точнішого визначення витрат на знову виготовлений виріб, складаючи попередні планові калькуляції. Однак питання про економічну ефективність нової техніки не може вирішуватись тільки з точки зору витрат на її виготовлення даним підприємством, оскільки вдоско-налення конструкції може призвести і до зміни експлуатаційних витрат. Тому одночасно з розрахунками витрат на виготовлення повинні визна-чатись і витрати, пов'язані з експлуатацією виробів.

Для визначення величини витрат на експлуатацію виробів мають розра-ховуватись витрати на одну годину його експлуатації, які складаються з витрат на електроенергію, заміну спрацьованих елементів, зарплату обслуговуючого персоналу, амортизаційних відрахувань

На практиці хоча й рідко, але зустрічаються випадки, коли новий виріб для зменшення експлуатаційних витрат не потребує додаткових вкладень. У цьому випадку виріб є високоефективним. З допомогою коефіцієнта ефективності можна визначити вигідніший варіант, але неможливо розра-хувати економічний ефект від його впровадження. Крім цього, при більшій кількості варіантів значно ускладнюється розрахунок. У таких випадках вигідно користуватися показником приведених витрат, тобто показником порівняльної економічної ефективності.

Економічне обґрунтування проекту виробу, для якого не може бути розрахована ефективність застосування (апаратура для потреб оборони, наукових досліджень), повинно включати:

- зіставлення експлуатаційних витрат;

- опис ефекту від впровадження нової конструкції;

- розрахунок собівартості та ціни нової конструкції і зіставлення їх з аналогом;

- підсумки про техніко-економічні показники конструкції, яка проектується.

Шляхи скорочення конструкторської підготовки виробництва

Ускладнення машин і приладів, викликане зростаючою складністю вирішуваних завдань, збільшенням інформації, що обробляється, вимогами підвищення надійності (якості), різко підвищує обсяг проектно-конструкторських робіт і необхідної технічної документації. Це призводить до продовження термінів проектування, ускладнює пошук оптимальних тех-нічних рішень. При проектуванні більшість завдань (80-85%) мають повторювальний характер, тільки 15 -20% потребують творчої інженерної роботи високої кваліфікації.

Звичайно, час для вибору оптимального варіанта обмежений і тому, як правило, приймають перший-ліпший варіант. Все це обумовлює необхідність автоматизації робіт з проектування нової техніки. Завдання, пов'язані з більшим числом повторюваних операцій, доцільно вирішувати за допомогою обчислювальних машин.

Одним з найважливіших завдань при вирішенні проблеми автоматизації проектно-конструкторських робіт є забезпечення оперативного двосто-роннього зв'язку (обміну інформації) між машиною і користувачем. Основ-ними вимогами при вирішенні даного завдання є забезпечення вигідної форми, представленої оператору інформації, що дозволить йому приймати рішення у мінімально короткі терміни. Для цього інформація повинна бути наочною, тобто графічною; забезпечення сприйняття ЕОМ прийня-того рішення безпосередньо за сигналами оператора. Нині вже засто-совують системи графічного зв'язку оператора з ЕОМ, які забезпечують вирішення вказаного завдання. За останній час значну частину процесів проектування здійснюють автоматично з допомогою ЕОМ. При цьому перебирається велика кількість варіантів, що забезпечує вибір опти-мального.

Досвід показує, що застосування автоматизованого проектування дозволяє скоротити трудомісткість проектування у 7-10 разів. На рівні із застосуванням обчислювальної техніки важливим шляхом зниження трудомісткості конструкторської підготовки виробництва є застосування засобів оргтехніки і техніки для розмноження технічної документації. Зараз для розмноження документації, механізації креслярсько-графічних робіт і для переведення документації в інший масштаб широко застосовують електрографічні апарати, ксерокси Башнянин Г.І. Політична економія. – К., 2000. – С. 495.

До передових методів розробки технічної документації відносять методи об'ємного і площинного макетування. Продуктивність при цьому підвищується на 10-15%. Крім цього, є досвід використання фото-телеграфного зв'язку для копіювання, дистанційної передачі і прийому документації з архіву в основні цехи заводу. Рекомендується також вико-ристовувати спеціальні друкарські машинки для нанесення буквенно-цифрової інформації на креслення, яке становить 20-30% загальної інформації.

Аналіз балансу робочого часу конструкторів і проектувальників показав, що на пошук необхідної інформації витрачається близько 10% робочого часу. Для удосконалення і механізації інформаційно-пошукових робіт доцільно створювати спеціальні інформаційні центри, оснащені електронно-інформаційними машинами та іншими засобами оргтехніки, і Прискоренню процесу проектування сприяє також раціональне розмі-щення робочих місць проектувальників і їх спеціалізація за об'єктами проектування.

Крім вищевикладеного важливим шляхом скорочення процесу проектування є застосування передових методів планування і