будь-якому діловому документі він складається з логічно вибудованих частин: вступу, доказу, висновку. В вступі адресат готується до сприйняття теми (указується привід, що привів до складання документа, викладається історія питання і т.п.). У доказі висвітлюється суть проблеми (доказу, пояснення, міркування, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти й інші матеріали). У висновку, що може бути активним або пасивним, формулюється мета складання документа: активний висновок точно визначає дію адресата, ціль пасивного — проінформувати про який-небудь факт, обставину і т.п.
Текст документа, що складається тільки з висновку, називається простим, а утримуючий інші елементи — складним.
У залежності від змісту документа використовується прямій або зворотний порядок розміщення логічних елементів. У першому випадку після вступу йде доказ і висновок. При зворотному порядку — спочатку викладається висновок, а потім доказ. Вступ у такому документі відсутній.
По способу викладу матеріалу документи поділяються на дві категорій: з високим і з низьким рівнем стандартизації. Перші складаються відповідно до затвердженої форми. Уніфікація як один з напрямків раціоналізації документів втілюється в розробці і застосуванні на практиці типізованих і трафаретних текстів.
Текст ділового документа відповідає наступним основним вимогам: вірогідність і об'єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації, максимальна кратність, переконливість. Переконливим є той документ, що приводить до прийняття адресатом пропозиції або виконання прохання, викладеного в документі. Переконливо складений лист може прискорити прийняття управлінського рішення, допомогти уникнути назрілого конфлікту. Текст розкриває основний зміст документа.
9. Охарактеризуйте документи на новітніх носіях інформації
До цієї групи належать документи у виді фільмів, мікрофіш, звукових магнітних записів, а також у виді дискретних носіїв для комп'ютерного читання (дисків, дискет) і т.п.
Носії інформації на перфострічках, перфокартах, магнітних і оптичних носіях, а також інші документи, призначені для перекладу на іншу язикову систему, прийнято відносити до групи матричних документів. Документи на новітніх носіях інформації, як правило, не піддаються безпосередньому сприйняттю, зчитуванню.
Інформація зберігається на машинних носіях, а частина документів створюється і використовується безпосередньо в машиночитаємої формі.
По призначенню для сприйняття розглянуті документи відносяться до машиночитаємих. Ці документи, призначені для автоматичного відтворення інформації, що знаходиться в них. Зміст таких документів цілком або частково виражено знаками (перфорація, матричний магнітний запис, матричне розташування знаків, цифр і т.п.), пристосованими для автоматичного зчитування. Інформація записується на перфораційних картах або стрічках, магнітних стрічках, картах, дискетах, спеціальних бланках і подібних носіях.
Документи на новітніх носіях інформації відносяться до класу технічно-кодованих, утримуючих запис, доступних для відтворення тільки за допомогою технічних засобів, у тому числі звуковідтворюючої, проекційної апаратури або комп'ютера.
З усього масиву існуючих документів розглянута група виділяється по способу запису і зчитування інформації. Відповідно до цієї ознаки документи на новітніх носіях інформації поділяють на:
- документи на перфорованих носіях інформації (перфоровані документи), до складу яких входять перфокарти, перфострічки, апертурні карти;
- документи на магнітних носіях інформації (магнітні документи), до складу яких входять магнітні стрічки, магнітні карти, магнітні диски гнучкі (дискети) і тверді, а також відеодиски;
- документи на оптичних носіях інформації (оптичні документи), групу яких складають мікрографічні документи (мікрофільми, мікродиски, мікрокарти) і оптичні диски;
- документи на голографічних носіях інформації (голографічні документи). До них відносять голограми.
10. Доберіть п’ять назв документів. Охарактеризуйте ознаки, властивості, загальні та спеціальні функції документів
1. Патентний документ
Патентний документ містить інформацію про результати науково-технічної діяльності, заявлених або визнаних як об'єкти промислової власності, і про права власників на винаходи.
Патентний документ підлягає юридичній охороні держави, підтверджується висновками державної експертизи і не може містити непровідних даних. У ньому утримується інформація науково-технічного, юридичного й економічного характеру, що служить для фіксування і захисту прав винахідників, патентовласників, а також для встановлення пріоритету запатентованих винаходів.
У силу своєї оперативності, вірогідності й унікальності, патентна документація є одним з основних джерел наукової інформації. Тільки 5% даних, що маються в цих документах, попадає на сторінки наукових видань.
У порівнянні з іншими видами документів патентна документація має ряд переваг: її вивчення дає найбільш надійні показники рівня розвитку світової техніки і тенденцій розвитку в конкретних областях; вона містить новітню інформацію, що в інших джерелах може з'явитися лише через кілька років.
2. Атлас
Атлас — картографічне видання, що складається з багатьох карт, об'єднаних загальною програмою. Він являє собою альбом або набір окремих аркушів з текстом, що містить зображення різних об'єктів (карти, креслення, малюнки і т.п.)
По територіальній ознаці розрізняють атласи світу, окремих територій (регіональні), атласи окремих країн.
По функціональному і читацькому призначенню (призначення для окремих кіл користувачів і сфер діяльності) виділяють атласи наукові, науково-популярні, туристичні, дорожні, військові й ін.
По форматі розрізняють великі або настільні, середні, малі або кишенькові атласи.
Атлас — це кодексовий документ, що відноситься, як правило, до книжкового видання. Його укладають у загальне плетіння. Нерідко для зручності користування випускають комплектне видання розбірним у загальній папці з клапанами або у футлярі-коробці. Іноді вони виходять поступово, окремими випусками.
Атласи ілюструють малюнками, фотографіями, космічними знімками і т.п. Вони, як правило, багатобарвні і відносяться до картографічних видань, якщо навіть при великому числі карт вони відіграють роль ілюстрації до тексту, що має самостійний, а не підлеглий характер.
3. Наказ
Наказ — розпорядницький документ, видаваний керівником підприємства, організації, установи, фірми на правах єдиноначальності й у межах своєї компетенції.