Висновки до розділу:

Триває гармонізація законодавства України до норм ЄС.

Необхідно доопрацювати: законопроекти: „Про загальну безпеку продукції" з врахуванням норм Директиви 2001/95/ЄС; „Про відповідальність за дефектну продукцію" з врахуванням норм Директиви 85/374/ЄЕС; проект Технічного регламенту з підтвердження відповідності щодо безпеки іграшок. Розробити окремі нормативно-правові акти або внести зміни до Закону України „Про захист прав споживачів" з метою впровадження в законодавство України наступних норм: Директиви 93/13/ЄЕС про несправедливі умови в контрактах з споживачами; Директиви 85/577/ЄЕС від 20.12.85 р. про захист прав споживачів при укладенні договорів поза межами торгових приміщень та офісів; та Директиви 97/7/ЄС про захист споживачів в договорах, що укладаються на відстані.

Необхідно провести порівняльно-правове дослідження: відповідних норм Закону України „Про захист прав споживачів" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку гарантійного обслуговування або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" № 506 від 11.03.02 з нормами Директиви 1999/44; та норм Інструкції про порядок позначення цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, від 4.01.97 р. № 2 затвердженої наказом Міністерства зовнішній економічних зв'язків і торгівлі України з нормами Директиви 98/6/ЄС.

Необхідно вивчити досвід інших країн стосовно надання підтримки незалежним асоціаціям споживачів.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Основні нормативні документи у сфері захисту прав споживачів: Конституція України, Закон України „Про захист прав споживачів”, Постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», Указ Президента України „Про Програму захисту прав споживачів на 2003-2005 роки” тощо.

Споживачі мають право на: державний захист своїх прав; гарантований рівень споживання; належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування; безпеку товарів (робіт, послуг); необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця); звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Захист прав споживачів відіграє дедалі важливішу роль в сучасному суспільстві.

Захист прав споживачів охоплює: політику, норми та законодавство, стандарти, добровільно взяті на себе виробниками, продавцями та надавачами послуг.

Захист прав споживачів забезпечує більш ефективне функціонування ринку, компенсує дисбаланс між споживачами та продавцями.

Захист прав споживачів - це визнання права споживача на захист від небезпечних товарів та навмисних спроб продавців скористатись його слабшим положенням.

Політика Євросоюзу в сфері захисту прав споживачів спрямована на захист конкретних інтересів споживачів, які відіграють важливу економічну та політичну роль у суспільстві.

Законодавство України про захист прав споживачів частково відповідає праву ЄС, а інколи встановлює вищий рівень захисту прав споживачів порівняно з вимогами ЄС.

Незважаючи на це, необхідно розробити механізми щодо реалізації деяких норм законодавства України про захист прав споживачів для того, щоб вони належним чином працювали на практиці.

Необхідно втілювати в життя заходи, спрямовані на підвищення рівня знань споживачами своїх прав.

Триває гармонізація законодавства України до норм ЄС.

Необхідно доопрацювати: законопроекти: „Про загальну безпеку продукції" з врахуванням норм Директиви 2001/95/ЄС; „Про відповідальність за дефектну продукцію" з врахуванням норм Директиви 85/374/ЄЕС; проект Технічного регламенту з підтвердження відповідності щодо безпеки іграшок. Розробити окремі нормативно-правові акти або внести зміни до Закону України „Про захист прав споживачів" з метою впровадження в законодавство України наступних норм: Директиви 93/13/ЄЕС про несправедливі умови в контрактах з споживачами; Директиви 85/577/ЄЕС від 20.12.85 р. про захист прав споживачів при укладенні договорів поза межами торгових приміщень та офісів; та Директиви 97/7/ЄС про захист споживачів в договорах, що укладаються на відстані.

Необхідно провести порівняльно-правове дослідження: відповідних норм Закону України „Про захист прав споживачів" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку гарантійного обслуговування або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" № 506 від 11.03.02 з нормами Директиви 1999/44; та норм Інструкції про порядок позначення цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, від 4.01.97 р. № 2 затвердженої наказом Міністерства зовнішній економічних зв'язків і торгівлі України з нормами Директиви 98/6/ЄС.

Необхідно вивчити досвід інших країн стосовно надання підтримки незалежним асоціаціям споживачів.

Відповідно до Указу Президента України „Про Програму захисту прав споживачів на 2003-2005 роки” від 11 грудня 2002 року N 1148/2002 задоволення потреб споживачів у продовольчих та промислових товарах, побутових і комунальних послугах має здійснюватись на основі безумовного додержання вимог щодо їх якості та безпеки, постійного контролю за цим з боку держави.

В умовах зростання обсягів споживання та насичення ринку непродовольчими товарами здебільшого іноземного виробництва питання забезпечення їх відповідності вимогам щодо якості та безпеки постає ще гостріше.

Зі збільшенням обсягів реклами викликає занепокоєння і низький рівень об'єктивності та достовірності інформації про реальні споживчі характеристики продовольчих товарів, робіт, послуг.

За таких обставин підвищення рівня захисту прав споживачів має бути в центрі постійної уваги відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Метою Програми є розв'язання комплексу проблем у сфері захисту прав споживачів, зокрема, шляхом:

удосконалення захисту прав та інтересів споживачів;

створення належних умов для насичення споживчого ринку якісними та безпечними товарами, роботами, послугами;

підвищення рівня захисту здоров'я та безпеки споживачів;

удосконалення