Є два підходи до вибору переліку витрат, що групуються за місцями їх виникнення:

- прямі та непрямі витрати, пов'язані з роботою даного підрозділу, служби, видом діяльності. При цьому контроль охоплює всі виробничі ресурси, які використовуються на місці виникнення витрат, що посилює ступінь впливу обліку на процес формування витрат та дієвість внутрішнього господарського механізму;

- непрямі витрати, що виникають в підрозділі, носять загальний для всіх видів продукції характер і не можуть бути прямо віднесені на окремий вид продукції. Прямі витрати обліковують за об’єктами виробництва без їх узагальнення за місцями виникнення витрат. В системі контролю за витратами використовують бюджетно-кошторисний метод та метод виявлення відхилень від норм з певних причин та винуватців відхилень.

Аналітичний облік витрат може вестись по менш укрупнених місцях виникнення витрат, що отримали назву центрів виникнення витрат.

Центри виникнення витрат - це окремі структурні підрозділи підприємства, в яких можна організувати нормування, планування та облік витрат виробництва з метою спостереження, контролю та управління витратами виробничих ресурсів, а також оцінки їх використання.

Облік за центрами це систему обліку, в якій передбачається складання відповідальності звітів за даними порівняння кошторисних (стандартних) показників з фактичними, називають обліком за центрами відповідальності. Кожен підрозділ, який очолюється майстром, є центром відповідальності.

Облік за центрами відповідальності - це певне вчення, направлене на наукову організацію поведінки адміністраторів. Його метою є не тільки контроль, але й допомога адміністраторам в організації самоконтролю

Необхідно розрізняти центри відповідальності від центрів виникнення витрат.

Центр відповідальності — це сегмент діяльності підприємства, в якому встановлено персональну відповідальність керівника за показники діяльності, які він повинен контролювати.

Центр відповідальності представляє собою частину системи управління підприємством і як будь-яка система маг свій вхід та вихід. На вході формуються витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, робочого часу та різних видів послуг. Центр відповідальності виконує задану йому роботу з цими ресурсами. На виході формується готова продукція, які переходить в інший центр відповідальності або реалізується на сторону.

Керівниками центрів відповідальності є: майстер, начальник дільниці, начальники служб, головний інженер, адміністрація підприємства в цілому.

Основним методом обліку витрат виробництва готової продукції на підприємстві ТОВ “Укртекстиль” є облік по замовленням. Замовлення відкривається на кожний об’єкт виробництва (вид виробів) відповідно до договору. Облік витрат по замовленням ведеться наростаючим підсумком до закінчення його виконання.

2.3. Фінансовий облік витрат на виробництво

Бухгалтерський облік витрат на виробництво готової продукції ТОВ “Укртекстиль” здійснюється з метою забезпечення формування повної, правдивої та неупередженої інформації щодо відображення фактичних витрат понесених під час виготовлення готових виробів, а також вироблення продукції допоміжними та другорядними виробництвами ТОВ “Укртекстиль”, обчислення фактичної собівартості як для окремих об'єктів обліку витрат, так і витрат ТОВ “Укртекстиль” в цілому, а також для здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Дані бухгалтерського обліку використовуються для оцінки фінансового стану ТОВ “Укртекстиль”, ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення виробництва, планово-економічних і аналітичних розрахунків, управлінського обліку та внутрішньогосподарського розрахунку у ТОВ “Укртекстиль”.

Організація бухгалтерського обліку витрат на виробництво передбачає:

- застосування єдиного підходу до відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, на підставі затверджених в ТОВ “Укртекстиль” правил ведення документообігу з урахуванням особливостей її діяльності;

- застосування типових форм первинних облікових документів, системи рахунків, регістрів аналітичного обліку та способів реєстрації й узагальнення наявної інформації та оброблення облікової інформації на паперових або машинних носіях;

- розроблення облікової номенклатури об'єктів калькулювання.

Об'єктом бухгалтерського обліку витрат на виробництво можуть бути окремі види операцій при виготовленні, окремий виріб, декілька виробів, відособлений структурний підрозділ, організація в цілому.

Відображення в бухгалтерському обліку витрат на виробництво готової продукції здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції по його застосуванню, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291.

Бухгалтерський облік витрат на виробництво готової продукції ведеться на рахунку 23 "Виробництво" безпосередньо в Журналі-ордері, або машинограмах, які їх замінюють, в яких об'єднані аналітичний і синтетичний облік витрат.

Рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення Інфор-мації про витрати на виробництво продукції.

За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі ма-теріальні, трудові та Інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26 "Готова продукція", виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання не-капітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші нео-боротні матеріальні активи". 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва спи-сується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) вироб-ництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пару, транспортних і ремонтних послуг тощо).

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за ви-дами виробництв, за статтями витрат і видами або групами про-дукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центра-ми витрат і відповідальності.

Фактичні витрати на виробництво готової продукції групуються за статтями витрат, що визначені в главах пунктами 2 - 6 розділу IV Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції в промисловості. Прямі витрати (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, витрати на експлуатацію устаткування, відрахування на соціальні заходи, інші прямі витрати) щомісячно визначаються та відносяться на окремі об'єкти калькулювання за прямими ознаками на підставі первинних облікових документів.