683 “Внутрішньо господарські розрахунки

15 | Відображено заборгованість перд іншими підприємствами за надані послуги для потреб виробництва (в т.ч. по оренді, транспорту, тощо) | 23 “Виробництво” | 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”

16 | Включено до собівартості виробництва відповідну частку загальновиробничих витрат | 23 “Виробництво” | 91 “Загальновиробничі витрати”

2.4. Шляхи удосконалення обліку витрат на виробництво продукції на підприємстві

Неоднозначність тлумачення окремих норм законодавства представляє основною причиною виникнення споровши між підприємствами і контролюючими органами. Не складають виключення і питання по обліку наявності і реалізації готової продукції.

Для оцінки вибуття запасів є кілька методів, що визначені в положення стандарту бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. Для оцінки готової продукції, що вибули, може бути використаний один з таких методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФИФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (метод ЛИФО);

нормативних витрат;

ціни продажу.

Вибір методу оцінки вибуття готової продукції підприємством залежить від напрямку його діяльності, номенклатури запасів, особливостей виробництва продукції і т.п..

Разом з тим важко визначити, який з методів є кращим для оцінки вибуття запасів. Вибір методу визначає різний розмір оподатковуваного прибутку. Так, п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР установлено, що у випадку збитку запасів платник податків може здійснювати оцінку їхньої вартості за методом ФІФО чи за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Обрані методи оцінки вибуття запасів обов'язково відзначаються в наказі підприємства про облікову політику. Метод оцінки вибуття запасів не може змінюватися протягом звітного року. У випадку якщо метод оцінки вибуття запасів змінюється, його зміна повинна бути обґрунтована і розкрите в примітках до фінансової звітності підприємства з оцінкою наслідків змін облікової політики.

Кожний з методів по-різному впливає на розмір оподатковуваного прибутку, тому насамперед доцільно зробити розрахунки по кожному з них. Після проведення підприємством аналізу отриманих результатів обирається той метод, показники якого найбільше відповідають його обліковій політиці.

3. Організація аналізу та аудиту витрат на виробництво продукції на підприємстві

3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу витрат на виробництво продукції на підприємстві

Ринкова економіка передбачає активізацію всіх функцій управління, в тому числі і економічного аналізу як універсального засобу обгрунтування управлінських рішень. В умовах ринку найважливішим напрямком економічного аналізу являється ретельне вивчення і оцінка господарської кон'юнктури підприємства і на цій основі розробка, обгрунтування і реалізація стратегії маркетингу. Розробка стратегії складається з двох основних елементів:

- оцінка навколишньої обстановки, до якої відноситься економічна (податкова, кредитна, цінова тощо) політика держави і ринкова кон'юнктура;

- оцінка внутрішніх ресурсів підприємства з точки зору її ефективного використання.

Націленість підприємства, діючого в умовах ринкової економіки, на раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів в сфері виробництва потребує правильної постановки обліку, контролю і аналізу витрат. Цим і визначаються завдання аналізу в даній області, які можна сформулювати наступним чином:—

вивчення стану витрат на виробництво підприємства, їх структури та динаміки;—

вивчення дотримання прогнозного кошторису витрат на виробництво звітного періоду і розробка заходів на майбутнє;—

вивчення основних факторів, що впливають на загальний рівень витрат на виробництво, а також на окремі статті витрат на виробництво;—

пошук резервів економії ресурсів в сфері виробництва при одночасному поліпшенні якісних показників діяльності підприємства;—

виявлення недоцільних витрат та розробка заходів, спрямованих на їх ліквідацію.

Об'єктами аналізу витрат виступають:

- ресурсо витрати підприємства (загальний обсяг витрат, їх рівень, структура по статтях);

- фактори, що впливають на витрачання ресурсів підприємства (внутрішні, які знаходяться в розпорядженні підприємства, та зовнішні, на які підприємство не в змозі впливати, а лише вивчає і пристосовується до них);

- функції управління ( прогнозування, облік і контроль ).

До суб'єктів аналізу витрат належать:

- структурні підрозділи підприємства,

- планова, фінансова та бухгалтерська служби,

- вище керівництво підприємства.

Система показників аналізу витрат на виробництво включає кількісні та якісні показники, які в свою чергу, бувають:

- абсолютні, отримувані з первинних і облікових даних :

- натуральні ( шт., м, кг, людино - години, тоно - кілометри, кіловат -години та ін.),

- вартісні ( загальна сума витрат по підприємству, структурному підрозділу, окремому елементу чи статті тощо ), відносні, що отримують розрахунковим шляхом:

- показники динаміки (темпи росту, приросту, індекси росту та приросту),

- показники структури (питома вага витрат по окремих підрозділах, елементах, статтях тощо в їх загальному обсязі),

- показники ефективності або якості (витратовіддача, витратомісткість, рівень витрат та ін.)

Джерелами інформації та інформаційним забезпеченням аналізу витрат виступають:

Джерела інформації:

- правова інформація, нормативно - довідкова, планова ( прогнозна ).

Інформаційне забезпечення:

1. Облікова інформація (складає до 90 %) -

а) інформація поточного обліку,

б) звітність ( форми №1 та №2 ).

2. Інформація статистичного обліку ( форма №5 ).

3. Позаоблікова інформація.

Методи обробки економічної інформації:

1. Традиційні:

- метод середніх величин, метод порівняння, метод групування, метод абсолютних і відносних величин, метод ланцюгових підстановок, індексний метод, балансовий метод

2. Економіко - математичні:

- графічний метод, кореляційний та регресійний аналіз, лінійне та динамічне програмування та ін.

Методичні прийоми узагальнення результатів аналізу:

- систематизація результатів аналізу,

- узагальнення і групування ,

- оцінка економії чи перевитрат ресурсів,

- розрахунок втрачених можливостей і резервів,

- розробка прогнозів і економічно обгрунтованих заходів,

- вибір оптимального варіанта, прийняття управлінських рішень та контроль за їх виконанням.

Аналіз витрат проводиться в декілька етапів, які передбачають проведення такої аналітичної роботи.

1 етап. Аналіз змін розміру та рівня витрат в цілому по підприємству.

Цей етап аналізу передбачає загальну оцінку змін у розмірі та рівні витрат, які відбулися порівняно з попередніми аналітичними періодами (на базі розрахунку абсолютного відхилення в обсязі та рівні витрат та