Методи організації облікової роботи. Визначаються згідно пункту 2 статті 6 Закону про бухгалтерський облік (керівник може заснувати бухгалтерську службу як структурний підрозділ, очолюваний головним бухгалтером, ввести в штат посада бухгалтера, передати на договірних засадах ведення бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії, спеціалізованій організації або бухгалтерові-фахівцеві, вести бухгалтерський облік особисто).

2.2. Форми ведення бухгалтерського обліку.

В даний час використовуються наступні форми ведення обліку Климова М.А. «Документооборот в бухгалтерском учете». – М.: Издательство «Налоговый вестник», 2002.: *

єдина журнально-ордерна форма рахівництва для підприємств, затверджена листом Мінфіну СРСР від 8 березня 1960 року № 63; *

журнально-ордерна форма рахівництва для невеликих підприємств і господарських організацій, затверджена листом Мінфіну СРСР від 6 червня 1960 року № 176; *

меморіально-ордерна форма рахівництва; *

спрощена форма бухгалтерського обліку (проста форма і форма з використанням регістрів обліку майна) для суб'єктів малого підприємництва, затверджена наказом Мінфіну Росії від 21 грудня 1998 року № 64н;

В основному організації використовують журнально-ордерну форму обліку. При цьому в зв'язку з переходом організацій з 2002 року на новий План рахунків використовувані форми журналів-ордерів підлягають коректуванню і твердженню обліковою політикою організації на 2002 рік (додаються окремим додатком).

Технологія обробки інформації. Бухгалтерський облік в організаціях може вестися ручним способом, ручним способом з частковим застосуванням засобів автоматизації або автоматизованим способом.

Форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності, застосовувані організацією. У відповідності зі статтею 9 Закону про бухгалтерський облік усі господарські операції, проведені організацією, повинні оформлятися первинними виправдувальними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Первинні облікові документи приймаються до обліку , якщо вони складені за формою, що утримується в альбомах уніфікованих форм первинної облікової документації, затверджених Держкомстатом Росії. Якщо ж організація використовує форми, що не знайшли свого відображення в постановах Держкомстату Росії, їхні форми затверджуються обліковою політикою організації. При цьому такі документи повинні мати обов'язкові реквізити, визначені в пункті 2 статті 9 Закону про бухгалтерський облік Положение по ведению бухгалтерского учёта и бухгалтерской отчётности в РФ от 29.07.1998 г. № 34н.

Окремі правила застосування первинних облікових документів визначені постановою Держкомстату РФ від 24 березня 1999 року № 20. Правила використання документів строгої звітності при розрахунках з населенням розкриті в листі Мінфіну Росії від 23 серпня 2001 року № 16-00-24/70 "Про документи строгої звітності при здійсненні грошових розрахунків з населенням" Настольная книга бухгалтера Т.1. Составитель Прудников В.М. / М.: Информ-М 1995г. стр.46.

Перелік осіб , що мають право підпису первинних облікових документів. Відповідно до пункту 3 Закону про бухгалтерський облік перелік осіб , що мають право підпису первинних облікових документів, затверджує керівник організації за узгодженням з головним бухгалтером. Таке рішення може оформлятися як по займаних посадах, так і по конкретних особах . Список осіб відбиває безпосередньо в обліковій політиці або прикладається окремим додатком до неї.

2.3. Правила і графік документообігу.

Правила документообігу в організації регулюються прийнятим графіком документообігу, що складається у виді схеми або переліку робіт, виконуваних структурними підрозділами або конкретними працівниками-виконавцями з відображенням взаємозв'язку і термінів формування і виконання документів і них - подальшим збереженням. При розробці графіка документообігу організації можуть використовувати "Положення про документи і документообіг у бухгалтерському обліку", затверджене наказом Мінфіну СРСР від 29 липня 1983 року № 105.

Прийнятий в організації графік документообігу прикладається як окремий додаток до облікової політики.

2.4. Регістри обліку, використовувані організацією.

У відповідності зі статтею 10 Закону про бухгалтерський облік регістри обліку призначені для систематизації і нагромадження інформації, що утримується в прийнятих до обліку первинних документах, для відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у бухгалтерській звітності Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет: Учеб. пособие. – М.: «Информационное агентство «ИПБ-БИНФА», 2002.

У зв'язку з тим, що дотепер нові регістри обліки , використовувані при журнально-ордерній формі обліку, Мінфіном Росії не визначені, організації вправі скорегувати раніше застосовувалися регістри, що зафіксувати у своїй обліковій політиці на новий 2002 рік .

2.5. Оцінка оприбуткованих майна і зобов'язань.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону про бухгалтерський облік оцінка майна і зобов'язань організацій виробляється в обов'язковому порядку для їхнього відображення в бухгалтерському обліку і звітності. Оцінка майна виробляється шляхом:*

придбаного за плату - підсумовування фактично зроблених витрат на покупку; *

отриманого безоплатно - по ринковій вартості на дату оприбуткування; *

зробленого на самому підприємстві - по вартості виготовлення (фактичних витрат, зв'язаних з виробництвом об'єкта майна).

Оцінка майна, зобов'язань і господарських операцій може виробляється до цілих карбованців.

Спеціальні правила оцінки встановлюються чинним законодавством по товарообмінних операціях, а також по господарських операціях, по яких вартість активів встановлюється в сумі, вираженої в іноземній валюті, а їхня оплата виробляється в карбованцях Рыбчак Е.В. Учетная политика органов государственной федеральной службы занятости населения / Налоговый вестник №7 1998г. стр.152..

Правила оцінки активів організації регулюються також відповідними Положеннями по бухгалтерському обліку (наприклад, ПБУ 5/01, ПБУ 6/01, ПБУ 3/2000, ПБУ 10/99) Обзор нормативных актов, опубликованных в первой половине августа 1998г.