В сучасних умовах підприємства суспільного сектора економіки менш конкурентноздатні, тому що витрати високі в порівнянні з приватним підприємництвом. Це, поряд з пільговими оподатковуванням, кредитуванням, стабільною заробітною платою, веде до зменшення мотивацій до праці. Звідси більш низька продуктивність праці, невисока рентабельність, роздутий управлінський апарат. Тому багато країн періодично проводять роздержавлення.

2.2. Підприємство та підприємництво, їх роль в ринкових відносинах

Господарські відносини мають складний, розгалужений характер. За сферою господарської діяльності можна вирізнити групу видів господарських відносин. Це, зокрема, відносини у сферах:

виробництва і реалізації продукції;

закупівлі сільськогосподарської продукції у віт-чизняних товаровиробників;

капітального будівництва;

транспорту й надання транспортних послуг;

державного страхування;

зовнішньоекономічної діяльності;

державного планування економічної діяльності та формування державного замовлення;

управління державним майном;

державного управління та контролю у сфері під-приємницької діяльності (антимонопольні захо-ди, реєстрація та ліцензування, регулювання цін тощо).

Різноманітний характер господарських відносин зумовлює існування досить широкого кола їх учас-ників — суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарюван-ня — юридичні або фізичні особи, які на основі юри-дично відокремленого майна безпосередньо здійсню-ють передбачену законодавством і статутом гос-подарську діяльність або управлінську діяльність у сфері економіки. Див. Правознавство. /За редакцією В.В.Копейчинкова. К:Юрінком, 2000р., С.392

Ознаками суб'єкта господарювання є наявність:

певної організаційно-правової форми, в якій здійснюється господарська чи управлінська ді-яльність;

юридично відокремленого та закріпленого за суб'єктом майна (основні фонди, обігові кошти тощо) через прийняття установчих документів, самостійний баланс, відкриття рахунків у банках;

господарської правосуб'єктності, тобто можли-вості набувати від свого імені майнові та особис-ті немайнові права, виконувати зобов'язання, виступати в судових органах.

Основна класифікація суб'єктів господарювання може бути здійснена за змістом їхньої діяль-ності. За цим критерієм вирізняють такі види суб'єктів господарювання:

підприємства та їх відокремлені структурні під-розділи;

об'єднання підприємств;

фінансові й посередницькі організації;

органи державної виконавчої влади, що здійс-нюють управління економікою;

фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підпри-ємства.

Підприємство є основною організаційно-правовою формою здійснення господарської діяльності в Украї-ні. Це — самостійний статутний суб'єкт господа-рювання, який має права юридичної особи та здійс-нює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання прибутку. Див. там само С.394

Підприємство наділене правом здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не за-боронені законодавством України та відповідають статутові підприємства. Воно має самостійний ба-ланс, розрахунковий та інші рахунки в банках, пе-чатку зі своїм найменуванням, знак для товарів і по-слуг. Підприємство не може мати у своєму складі ін-ших юридичних осіб.

Відповідно до Господарського Кодексу України (ГК) за критерієм форми власності під-приємства поділяються на індивідуальні, сімейні, приватні, колективні, державні комунальні, дер-жавні, спільні підприємства, а також підприємства, засновані на власності юридичних осіб і громадян інших держав.

За критерієм чисельності працівників та обсягу товарообороту вирізняють такий вид, як мале під-приємство. Віднесення підприємства до цієї катего-рії не залежить від форми власності. Згідно з Указом Президента України "Про державну підтримку ма-лого підприємництва" від 12 травня 1998 р. до ма-лих підприємств віднесено юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, із середньо-обліковою чисельністю працюючих за звітний період не більш як 50 осіб та обсягом виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік до 1 млн. грн. Для малих підприємств в порядку, передбаче-ному законодавством України, застосовується піль-гове оподаткування.

Цим же указом виділено окрему категорію за юридичним статусом мікропідприємства, тобто під-приємства з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб та обсягом ви-ручки від реалізації продукції (товарів, робіт, по-слуг) за рік до 250 тис. грн. Для мікропідприємств може застосовуватися спрощена система оподатку-вання, обліку та звітності, передбачена відповідним Указом Президента України від 3 липня 1998 р. Ця система передбачає:

заміну сплати встановлених законодавством по-датків та обов'язкових платежів сплатою єдино-го податку в розмірі 6%, або 10% обсягів виручки від реа-лізації продукції (товарів, робіт, послуг);

застосування спрощеної форми ведення доку-ментів бухгалтерського обліку та звітності.

Окрему категорію підприємств становлять оренд-ні підприємства, створені на базі оренди, володіння майном, необхідним для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств, органі-зацій та їхніх структурних підрозділів, а також ок-реме індивідуально визначене майно державних підприємств та організацій.

Слід особливо вирізнити такий вид колективного підприємства, як господарське товариство. Нині гос-подарське товариство є однією з найпоширеніших організаційно-правових форм здійснення господарської діяльності в Україні та в інших країнах світу. Господарські товариства діють на підставі Закону України "Про господарські товариства" від 19 верес-ня 1991 р., в якому визначаються поняття, порядок створення і здійснення діяльності товариств, права та обов'язки їх учасників.

Господарське товариство — це підприємство, створене об'єднанням на засадах угоди майна та під-приємницької діяльності юридичних та/або фізич-них осіб. Господарське товариство являє собою само-стійну юридичну особу, діє згідно з установчим дого-вором і статутом, затвердженим його учасниками, має власну назву, рахунки в банку тощо. Підприєм-ства, що стали учасниками господарського товарист-ва, не ліквідуються як самостійні юридичні особи.

Господарські товариства розділяються на види за двома основними критеріями: способом формування та функціонування статутного капіталу і межами відповідальності учасників за зобов'язаннями това-риства.

За першим критерієм вирізняють акціонерні та