Принципи організації контрольно – ревізійної служби.
Зміст.
Відповідно до Указу Призедент України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно – ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 р. №1031/2000 контрольно – ревізійна служба має забезпечити суворий контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також за збереженням державного і комунального майна всіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм властності та відомчої належності і підпорядкованості. Головне контрольно – ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю.
Указ Призедента є підставою для прийняття Закону про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну контрольну – ревізійну службу в Україні” стосовно порядку проведення ревізій і перевірок, прийняття обовязкових до виконання рішень за фактами порушень фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів, несплати податків, приховування отриманих доходів, тощо. Починаючи з 2001 р. передбачено додаткові асигнування на матеріально - технічне забезпечення державної контрольно – ревізійної служби, будуть визначатися базові навчальні заклади для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів державної контрольно – ревізійної служби.
Законом України про державну контрольно-ревізійну службу передбачено створення її при Міністерстві фінансів України в складі Головного контрольно-ревізійного управлін-ня України, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, кон-трольно-ревізійних підрозділах (відділів, груп) у районах, містах і районах у містах.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністер-ствах, відомствах, державних комітетах і державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в органі-заціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та дер-жавних валютних фондів, подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень нормативних актів та запобігання їм у подальшій діяльності.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізо-вану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізій-не управління України очолює заступник міністра фінансів України, який призначається Кабінетом Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначають вищі керівники за підпорядкова-ністю. Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами, мають самостійні кошториси, роз-рахункові та інші рахунки в банках.
Функції державної контрольно-ревізійної служби поляга-ють у проведенні ревізій та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, досто-вірності обліку і звітності у міністерствах, відомствах, під-приємствах і організаціях, які утримуються за рахунок дер-жавного бюджету. До її функції також належить проведення ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінан-суються із державного бюджету, контролюють повноту опри-буткування, використання і збереження валютних коштів, перевіряють виконання рішень за результатами проведених ревізій.
Важливою функцією державної контрольно-ревізійної служби є складання нормативно-методичних документів щодо проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення досві-ду цієї роботи та поширення його у контрольно-ревізійних підрозділах.
Головне контрольно-ревізійне управління України та його підрозділи мають право:
Блок – схема планування і проведення ревізійного процесу зображені на схемі 1.
2. Функції та обовязки апарату державної контрольно – ревізійної служби.
Права та обовязки ревізорів такі:
Права: