Так, у США активно формують інкубатори для інновацій, у Японії створюють спеціальні містечка для учених, які розробляють фундаментальну науку і прикладні проекти. Зокрема, в Японії проект TARA (Tsucuba Advanced Research Alliance) об'єднав в містечку Цукуба інтелектуальний потенціал учених, викладачів, студентів, дослідників. Тут зосереджена найбільша у світі концентрація вчених: близько 50 науково-дослідних центрів, 200 приватних дослідницьких лабораторій, 12 тис. учених та інженерів. Загальний бюджет цього наукового містечка становить майже 3 млрд. дол. Инновационная модель развития: теория и практика нововведений. – М., 1998. – С. 8.

Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) дістали велике поширення в багатьох країнах. У середині 90-х років у світі функціонувало понад 4 тис. різного роду СЕЗ Оффшорный бизнес за рубежом и в России. Налоги, финансы, инвестиции. – М., 1995. – С. 7. . Вільні економічні зони являють собою частину національного економічного простору, де використовується особлива система пільг і стимулів, яка не застосовується в інших частинах країни. Так, у розвинених країнах, таких як США, Великобританія, вільні економічні зони створювалися для реалізації регіональної політики, спрямованої на пожвавлення інноваційної діяльності в недостатньо розвинених районах. З цією метою малим і середнім підприємцям надавалися більші, ніж в інших районах країни, свобода діяльності і значні фінансові пільги. Ці програми не мали спеціальної орієнтації на залучення іноземного капіталу. З такою самою метою створювалися вільні економічні зони і в країнах, що розвиваються. Це забезпечувало перетворення раніше відсталих районів у такі, які динамічно розвиваються. Проте, на відміну від розвинутих країн, у цих державах наголос при створенні вільних економічних зон було зроблено на залученні іноземного капіталу.

Нормативним актом загальної дії, що регулює питання розвитку вільних економічних зон, є Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. У статті 1 цього Закону спеціальна (вільна) економічна зона визначається як “частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України”. На території СЕЗ вводяться пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Вдалим прикладом використання переваг СЕЗ для оптимізації процесів інвестування інноваційної діяльності може слугувати створення спеціальних економічних зон у Донецькій області.

Спеціальні економічні зони “Донецьк” та “Азов” створені на строк 60 років у межах таких територій: спеціальна економічна зона “Донецьк” – на півдні міста Донецьк, вона займає площу 466 га; спеціальна економічна зона “Азов” – на півдні міста Маріуполя Донецької області, площею в 314,8 га Лук’янченко В. Розвиток підприємництва в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 33. .

Перелік пріоритетних сфер економічної діяльності на зазначених територіях затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1165 “Про затвердження переліку пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області, для яких встановлений спеціальний режим інвестиційної діяльності”. Таким чином спеціальний режим інвестиційної діяльності (СРІД) впроваджується за територіально-галузевими ознаками.

На території СЕЗ “Донецьк” розміщуються підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок їх на внутрішній ринок. На території СЕЗ “Азов” створюються підприємства, які здійснюють операції з обслуговуванням транзитних вантажів, їх зберігання, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та частково на внутрішній ринок.

Станом на 1 січня 2002 р. на території СЕЗ “Донецьк” реалізуються 2 інвестиційні проекти на загальну суму 9,23 млн. дол. (42,7 млн. грн.), у тому числі іноземних інвестицій – 2,0 млн. дол. Це:

- АТ “Норд” – створення виробництва електропобутової техніки, з обсягом інвестицій 7,0 млн. дол. (30,6 млн. грн.);

- ТОВ “Спільне підприємство з іноземними інвестиціями “Відродження” – виробництво м’ясопродуктів, з обсягом інвестицій 2,23 млн. дол. (12,1 млн. грн.).

Фізичне надходження і освоєння інвестицій станом на 1 січня 2002 р. дорівнювало 2,343 млн. дол. (12,694 млн. грн.). З них: - на придбання устаткування – 6,04 млн. грн.; на виконання будівельно-монтажних робіт – 4,04 млн. грн.; оборотні кошти – 0,037 млн. грн.; інші – 2,8 млн. грн. Платежі до бюджету дорівнювали 758,4 тис. грн., підприємствам надано пільг на суму 9,2 млн. грн. Обсяг продукції досяг 3,03 млн. грн., виручка від реалізації – 3,2 млн. грн., у тому числі на експорт – 0,13 млн. грн. Створено 137 нових робочих місць Лук’янченко В. Розвиток підприємництва в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності // Економіка України. – 2003. – № 1. – С. 35. .

В цілому можна сказати, що режим спеціальної економічної зони в Донецькій області виправдав сподівання. Електропобутова техніка “Норд” (зокрема побутові холодильники цієї марки) вже на сьогоднішній день займає одне з провідних місце на українському ринку, не поступаючись, а в багатьох випадках й випереджаючи західні аналоги за якістю і рівнем технології. Можна з впевненістю сказати, що вдале використання спеціальних режимів інвестиційної діяльності (чим в основному і відрізняється СЕЗ) здатне створити необхідні передумови для відповідного розвитку інноваційного підприємництва.

ІІІ. Фінансово-інвестиційна стратегія формування інноваційної економіки в Україні

3.1. Основні напрямки державної стратегії залучення інвестицій до інноваційної сфери

Економічний розвиток країни має супроводжуватись стабільним